Полтавські вулиці

(Навіяно оцим:
Коновалець:
Доречі про ініціативу перейменувати вулицю Комуни нічого не чути?
Def:
А, какой бы вариант названия вы предложили??? )

надибав в мережі на статтю Сергія Коваленка про вулиці рідного міста. Точніше, про їх назви:

"Назви вулиць Полтави як відображення полтавського життя

Однією з найулюбленіших тем полтавського чиновництва, яка доволі часто зачіпається в публічних виступах його представників, є тема “Полтава – духовна столиця України”. Автор цих рядків і не писав би їх, якби ця тема з такою нав”язливістю не здіймалася з усяких нагод та на всіляких офіціозах місцевого полтавського, так би мовити, розливу. Ну й справді – треба якимось чином додавати духу полтавцям на тлі суцільних провалів у соціально-економічній сфері. Знову ж таки не писалися б ці рядки, якби їх авторові не довелося придбати й переглянути атласу Полтави, нещодавно випущеного КП “Полтаваземкадастр” та НДІ геодезії та картографії (м.Київ). Але книгу було переглянуто і те, що перед цим траплялося у фрагментарному вигляді й дошкуляло лише при нагоді і зрідка тепер постало як цілісна картина, яка зачепила за живе і по-справжньому. Тож розпочнімо нашу захоплюючу подорож вулицями “духовної столиці” і при тому не якої там небудь, а саме України.

Вже на літері “б” нас очікує прецікава знахідка. Це вулиця Бумажний провулок. Зупинімося й запитаймо себе: чи є в українській мові слово “бумага”? Шукаємо у всіх можливих словниках і переконуємося, що нема. Літера “в” також не без знахідок. Тут ми знаходимо Вугловий провулок. Що воно за “вугол” такий, від якого пішла назва цього провулку? Або взяти, наприклад, вулицю Клубнічну. А далі йдуть вулиця Кузнечна, Лодочний провулок, вулиця Овражна, вулиця Опитна, Рельсовий провулок, Родниковий провулок, Стекольний провулок, вулиця Уютна та Уютний провулок. Ці останні для того, мабуть, щоб мало не здалося." (далі - тут: http://petlura.poltava.ua/content/vi...ang,ukrainian/)

Взагалі-то я вважаю, що в Полтаві не все так погано. деяких одіозних імен вона все ж таки здихалась, і частина назв дозволяє мандрівникові відрізнити наше місто від Зпоріжжя, Львова чи Харкова. але...
і в нашій полтавській землі не всі місцеві чиновники такі перелякані, як в обласному центрі.
наприклад, у славних Лубнах, полковому місті, торік сказали гудбай радянським штампам і дали лубенцям відчути смак рідного міста.
"Відповідне рішення було ухвалене Лубенським міськрадою 26 червня.
За даними прес-служби, "вулиця Леніна тепер носить ім'я Ярослава Мудрого, площа Жовтнева перейменована на Ярмаркову, площа Революції - на площу Слави, вул. Карла Маркса - на Монастирську, вул. Лібкхнета - на Старотроїцьку, Дзержинського - на Василя Барки, Патріса Лумумби - на Яблучну, Разіна - на Хорольський спуск, Рози Люксембург - на Григорія Сковороди, Енгельса - на Паркову, Калініна - на Калинову, Димитрова - на Калнишевського, Воровського - на Гетьмана Дорошенко, Котовського - на Ганни Керн, Червоні казарми - на Вишневецких, Куйбишева - на Людмили Руденко" (http://www.newsru.ua/ukraine/02jul2008/sovetsk.html)

може є й такі, кому Разіна, Розочки Люксембург і Калініна миліші за Хорольський спуск, Григорія Сковороди і Калинову, але не думаю, що їх багато. навіть без референдуму)

Розочка, канєшно, вона не дуже к мєсту в центрі "духовної столиці" (бггг), але перейменування тягне на горбі мішок грошей. такий самий піде на ще одне посміховисько - референдум, а потім на черговий фонд для пам’ятника і те де. ну і вапше єсть много благіх дєл, які треба бистро і якісно зробить. дороги полатать (ямковий ремонт - це ж не шубу в труси заправлять), дерева попереписувать (тоже неабияк важно), пару готелів звести ну і так далі.
"Ми не політикою займаємось, ми гроші заробляєм на благо полтавської громади, щоб полтавці могли гарно відпочити..." (с)

ну да. я в принципі не проти.
але от у коментах до Мазепа-Фесту прочитав, що краще би Кульчинський допоміг хворим дітям.
якась манєчка - хворі діти. ну чисто Остап Бендер. або Катерина Чумаченко. Кожен знає, що робити з чужими грошима. в кожного є сироти, які чекають цих грошей.
а якщо якась хвора (навіть і здорова дитина) хоче послухати Собак у космосі? а якщо - подивитись Солодку Дарусю? Чому в івано-франківської влади знаходяться кошти відрядити своїх артистів до Полтави, а в полтавської нема навіть щоб їх прийняти?
Чому є гроші на галушки (люблю галушки...), але нема ну те, щоб прибрати вулицю Куйбишева?
ну та ви знаєте відповіді...

на жаль, знаю...
тут же, теж знаєте, працюють старі, як світ, відмазки. і з кожним разом їх стає більше і більше. До хворих дітей додаються нужденні дружини військових пенсіонерів, нещасні дерева, які тре під Новий рік обвішать лампами за баснословну ціну ... я добре розумію, що матеріальне - важливо. але ним довго не прикриватимешся. хіба, якшо люди отупіють зовсім і після шматка ковбаси їм не захочеться книжок почитать, або музику послухать. грусно, шо таких зараз більшє. Чи то мені ввижається?
те ж саме, шо і про Кульчинського, говорять про губернатора. тіпа дуже вже зайнятий справами духовними і йому усьо-равно до пенсій, цін на транспортні перевезення. але ж дітей стали більше усиновлювати! Може колись і Роза до кінця зникне разом з Карлом Лібкнехтом.
ЗІ: дорогою додому проїжджаю завжди повз провулок під назвою Світанковий. кльово було б у паспорті, там де прописка таку назву читать ...

Сообщение от aneisha

Може колись і Роза до кінця зникне разом з Карлом Лібкнехтом.

В Києві вулиця Карла Лібкнехта раніше називалась Шовковичною. Тепер вона знову Шовковична, але на ній залишилась табличка, що, мовляв, вулицю Шовковичну названо на честь Карла Лібкнехта.

А в Полтаві на цього самого Лібкнехта, в ті часи не знаю як називалась, народився й жив Патріарх Мстислав (Скрипник). Той, що у свої 92 роки казав - я чув його інтерв'ю телефоном з Америки - "Запам'ятайте, діти мої: автокефалія з чужих ласкавих рук не береться!". Один із видатних українців 20-го століття. Не Карл Лібкнехт.

От.. все це дуже добре, але я не люблю, коли назву вулиці чи міста змінюють(хоч з шовковичної на карла, хоч навпаки). Дуже приємно приїжджати кудись і бачити, що там все так, як було. Я не люблю нових назв - на честь кого б вони не були названі. Мені здається, потрібно старе лишати, яке б воно не було. Мовляв.. так вже історично склалося і все. Це стосується не так сучасних змін, як тих - радянських, коли по-любому треба було все змінити. Але пройшло 70 років... і навіть оце - більшовицьке.. як на мене - прижилося. Воно ж людьми сприймається просто як звук. І коли цей звичний звук(наприклад, назву твоєї зупинки) змінюють на чужий.. мимоволі ріже вухо і відчувається дискомфорт.
Я завжди, коли проїжджаю зупинку Карла Лібкнехта, і хтось кричить: "НА КААРЛААА", в умі проговорюю скоромовку: "карл у клары украл кораллы, а клара у карла украла кларнет" ... - це само по собі так відбувається. І... я люблю навіть таку дрібницю.
Або от вулиця Леніна....
В Лубнах змінили на Ярослава Мудрого.....?
Як на мене це занадто радикально.
Мудрий канєшно.. спору нет... відома людина, і може кращий управитель, ніж Ленін.
Але я б не хотіла аби в нас вулицю Леніна перейменували на Франка або ще якось.
Мені рідні саме звуки. Не ці люди, які за ними стоять, а звуки, які мене повертають до якихось подій минулих років.
Скільки було зустрічей і побачень назначено біля пам’ятника Леніну!!!!
В голові це вже не розривно - ленін і твоє побачення з кимось. Або вулиця.. я дуже люблю вулицю Леніна, люблю окремі будинки і навіть одну конкретну мансарду. І мені приємно було б, аби ця вулиця завжди була такою, як я її знаю.

Шурон. Ми якось ідемо з Бліном, коли оце біля гастроному, шо оце на углу… Ну оце там, де Героїв космоса і Героїв труда… Взяли портвейну, ідем собі. Блін каже: "Дивись назад, тільки потихеньку…" Я дивлюсь — отакенний кіт чорний за нами іде! Ми, значить, по Ворошилова і на Зою Космодем'янську. Він за нами. Ми у двір, звідти бульваром і через Котовського на Павліка…
Вареник. Якого Павліка?
Шурон. Морозова!
(Лесь Подерев'янський, "Нірвана")

kobieta, а кльово би було, якби ви приїхали до львова, а там замість площі Ринок - Карла Маркса, а в неї впадають вулиці - Совецька, Куйбишева, Клари Цеткін, Карла Лібкнехта і Рози Люксембург! а замість Шевченка - рідний Ленін!
це я серйозно питаю, не подумайте. мені цікава відповідь.

Сообщение от Victorious

kobieta, а кльово би було, якби ви приїхали до львова, а там замість площі Ринок - Карла Маркса, а в неї впадають вулиці - Совецька, Куйбишева, Клари Цеткін, Карла Лібкнехта і Рози Люксембург! а замість Шевченка - рідний Ленін!
це я серйозно питаю, не подумайте. мені цікава відповідь.

Відповідаю серйозно: Львів нє! Не чіпати!
Бо у Львові мені дорогі ті вулиці, які є зараз - інакших я не застала

Мені ж взагалі то більше до вподоби всякі шовковично-цвіточні вулиці, аніж п’ятдесят першого з’їзду КПСС. Але я кажу з чисто егоїстичної точки зору, шо от в Полтаві Леніна не хо, шоб міняли, точно так само, як у Львові теж не хо, шоб міняли те, шо я знаю, те, до чого я вже звикла.

окей. а там біля земельного банку/нквд/гестапо/кгб/сбу у свій час стояв дядько Сталін (якого прибрали за одну ніч без референдума).
припустимо, форумчанка N. у свій час кохалась у прилеглих до нього кущах. чи вважаєти ви цю подію достатньою підставою для того, аби його повернули на місце?

Як не крути, середовище виховує. якщо в цьому середовищи витають Бумажний провулок, вулиця Опитна, Лєнін і Клара Цеткін, то вони взрощують людину з відповідними бумажно-опитними естетичними смаками і Лєніно-Цеткіними ідеологічними орієнтирами. Дитина з цього починає пізнавати світ. воно пита тата - а шо то за чувак? і тато змушений обирати одну з трьох відповідей: 1) це наше фсьо, 2) воно нищило україну, а ми йому носимо квіти, 3) а какая разніца, мене воно не колише шо стоїть у моєму місті. я вважаю всі трі варіанта однаково шкідливими.
у пам'ятника Гоголю чи Котляревському був би зовсім інший діалог.
Згодні?
це може дрібничка, але із дрібниць складається життя.
не слід думати, що українці у своїй безмежній толерантності - розумні. нічого розумного тут нема. народ має бути свідомий себе, інакше це просто населення. Погляньте на карту будь-якого угорського, польського, вірменського міста. це дзаркало. і в нас дзеркало, тільки криве.
я думаю, ви не вважаєте угорців чи поляків дурнішими за нас? принаймні життя не дає для цього підстав. пишу про ті країни, де був, але так скрізь. ну ви ж знаєте. запитайте зрештою в них, чи вони ностальгують за пам'ятниками Леніну. ви ж маєте таку можливість)