Полтавські будинки

мені завжди було обидно шо архітектура в полтаві не така старовинна і вичурна як у західноукраїнських містах, типу львова, чернівців чи франика. було досадно, шо полтава старша від них усіх разом взятих (гггг насправді ніт канішно просто звучить ок), а в архітектурі це помітно мало. ну, історичний центр у нас ще більш-менш відбудований у тому, довоєнному стилі (хоч без вкраплення совіцьких жилплощадєй і не обійшлось, звичайно). з часом я почала помічати оту нашу характерну полтавську архітектурну красоту, і вона мені почала навіть більш ніж подобатись. ось тепер хочу і вам показати :)

А коли ви почнете уважно приглядатися до окремих маленьких домиків Полтави, так ясно покрашених в жовту, синю, блакитну, зелену й рожеву фарби з характеристичним обробленням вікон, виступаючими на поверхні стін карнизами і подекуди пілястрами, майже ніколи не закрашених і завше білих — ви пізнаєте в них відгомін столичного стилю і змушені будете погодитися з тим, що міщанська архитектура і досі живе тими забутками, що їх лишив по собі буйний цвіт ампірових будівель часів перших Генерал-губернаторів (РУДИНСЬКИЙ М. Я. Архітектурне обличчя Полтави, 1919 р.)

деякі з вибраних мною тут будинків уже знесені, або продані і дай бог шоб від них лишився хоч би історичний фасад. но квартірний вопрос і дифіцит торгових центрів — більших, жирніших, гламурніших — перемагає всякий здоровий глузд і тим більше якісь там двоповерхові архітектурні памятки, на яких багато не заробиш.

вул. Паризької комуни, 22. Особняк для коханої підрядника Наума Бахмуцького (1906), побудований на зекономлені від будівництва селянського російського банку (тепер - СБУ) гроші. Після еміграції Бахмуцького у Францію будинок націоналізували і поділили на квартири. Начебто зараз його хтось викупив і жильцям покупляв нові квартири.


вул. Фрунзе, 83. 2003 р. Хата на даху приватного будинку Ю. Вялого (побудована за старовинною технологією з природних матеріалів)


вул. Фрунзе, 3. Побуд.у кінці 19 ст.. Колишній міський особняк пастора кірхи, а зараз дитячий садок. Лютеранська кірха св. Петра і Павла, що знаходилась прямо у сквері навпроти, була побудована у 1887–1881 рр. для німецьких колоністів, яких запросили в Полтаву у 1808 році для налагодження виготовлення армійського сукна. Розібрана у 1933 році.


вул. Артема. Житловий будинок.


вул. Короленко. Балкон з датою 1898.


вул. Шилівська, 38. Зараз тут знаходиться ведичний клуб або як його звуть самі мешканці, Центр Сознания Кришны :). Гарно розмалювали зато)


вул. Гоголя, 20. Прусь від балкончиків, на яких тіки і можна шо курити. Ніяких тобі складів всього того мотлоху, шо не вміщається в квартирі.


вул. Пушкіна, 20/23. Побудований 1922-23 рр. як Народний дім В.Г.Короленко. З кінця 1920х рр. це школа №10 ім. В.Г.Короленка Першим директором був Антон Макаренко. Тут вчились Ляля Убийвовк і Ада Роговцева.


вул. Гоголя, 18/24. 1901 рік. Будівля Державного архіву Полтавської області (в колишньому - громадська бібліотека і земський краєзнавчий музей). Одне з улюблених місць у центрі, хоч і перенасичене автомобільним рухом на великих швидкостях. Тут розташований наш лубімий Княжий келих, який гостинно відчиняє двері, а буфетчиця відкриває рота при найменшому приводі (кстаті десь вона ділась вже, та ужасна тьотка). Тут бухає інтелігенція разного калібру, під професури медінститута і строяка, музикантів міського симфонічного оркестра і іже с німі. Студентів прибережних вишів тут теж вистачає, ціни бо в княжому келиху не як у гламурнейшому палаццо навпроти, не те шоб не кусають, а ласково цілують в шию, поки ти п'єш Старовинну, закусюючи її мікропорцією салату сільотка під шубою.

вул. Шевченко, 18 (?). Житловий будинок. Зараз тут тулиться якась скромнейшая туристична фірма, яка на кольоровому папері вішає рекламу своїх горящих турів прямо на вікна зсередини.


на різьбленному даху ганку дата: 1887.


проспект Першотравневий, 18


проспект Першотравневий (ці будинки також зносять). Одного разу я зайшла у цей двір і побачила попід домом якусь їжу, розмочену після дощу, виглядало не дуже приятно, і далі я вирішила не йти. Хоча я проходила ці будинки цілих 5 років, по дорозі в універ.


проспект Першотравневий, також під знос.


проспект Першотравневий, 17. Будинок знесений і на його місці будують якусь поверхівку. Я дуже любила оці різьблення, а найбільше мене посміхала табличка про ремонт обуви.


пров. Першотравневий, 9/1. 1860-ті. Будинок Луначарського (знесений у 2010 р. без дозволу, під забудову житлового будинка).


вул. Короленка, 2. Завжди подобався цей будиночок своїм заокругленим кутом.


вул. Шевченка, 34. Побуд. 1956 р. Поліклінічне відділення обласної дитячої лікарні


вул. Шевченка, 13. Будинок збудовано у 1910 р. Зараз тут знаходиться Міський нотаріальний архів.

вул. Шевченка


вул. Куйбишева, 14/16.


проспект Першотравневий, 12


вул. Пушкіна, 1. Цей будинок мені подобався своїми заскленими величезними балконами. Внизу знаходиться магазин Авоська, куда ми студентами бігали по алкоголь. Далеко, але ближче ніде не продавали уже.


вул. 1100-річчя Полтави, 8. Якось зберігся в самому центрі міста цей манюній будиночок фотографії. В дитинстві ходили сюди з батьками фоткатись.


вул. Річкова. Будинок колишньої дитячої поліклініки. Зараз тут сквот, валяються шприци і пачки з-під "еффекта". Багато красивого граффіті.


Цей будинок поруч. Уточнення від kilov: "побудовано в 1942 році німцями, під час окупації Полтави (хоча "окупація" слово щодо Полтави не доречне, бо пересічні громадяни зустрічали німецькі войська без супротиву, навіть школи під час віни в Полтаві працювали, тому, відчуваючи лояльність місцевого населення німці почали капітальне будівництво в Полтаві) - тут розмішувались штаб армії, адміністрація залізниці. Був двоповерховий, третій поверх в післявоєнні часи добудували"


вул. Пушкарівська. На фасаді надпис "1914 р. 179 учбовий центр інститута Зв`язку, т.зв. «Красные казармы» (раніше будівля не була пофарбована у жовтий колір, а назва лишилась від колишнього справжнього червоно-цегляного кольору казарм).


Навіть не можу вичислити звідки цей будинок. Ставні сподобались.


вул. Комсомольська, 37. Гарний будинок, схований від випадкових перехожих трохе у дворі. Поруч є будка з собакою. Собака симпатишна, не гавка, не куса, дуже хоче дружить з кажним кого побаче.

вул. Панянка, 1Б. Цей химерний, врісший у землю будинок уже знесли. Він доволі довгий час пустував, а не може такий кусок землі в центрі стояти нічийним і незастроєним аж так довго.


вул. Паризької комуни, 7. Побудови 1805 р. Дім генерала Селастєльнікова. Зараз знаходиться у аварійному стані, нежилий. Думаю, скоро знесуть, як і його сусіда напроти на попередній фотці.


вул. Монастирська, 28. Дерев’яний будинок. Фото 2010 р.


він же у 2007


вул. Медична, 1(район психіатричної лікарні). 1903 р. Про цю будівлю ми шукали інформацію вже давно. І недавно kilov вияснив приблизну історію цього красивого будинку:
1. З 1903 по 1918 – садиба поміщика, якому належало село Івонченці, Малобудищанський завод і угіддя Малобудищанського лісу.
2. 1918–1919 рр. – штаб Петлюри (!)
3. В 20-30 роки – корпус психлікарні, відділення для постійно проживаючих пацієнтів
4. 1942 рік – шпиталь для німецьких солдат (під час перебування німецьких військ у Полтаві)
5. З 50-х років – пральня психіатричної лікарні
6. З середини 80-х років 3/4 будинку – руїна, а решта (ліва половина-апендікс) – насосна станція психіатричної лікарні.


зараз там іде реставрація, зробили драбину і можна залізти на другий поверх (шо раніше було неможливо). взагалі там дуже живописно, прямо біля будиночка ставок, в якому водиться риба.


вул. Медична, 1. Полтавська обласна клінічна психіатрична лікарня ім. О.Ф.Мальцева. Більшість коопусів побудови 1886–1903 рр, але у 41–43 роках майже всі було зруйновано, відбудова тривала до 62 року.


такі типові проекти корпусів лікарні, деякі з яких зараз на ремонті.




вул. Пушкіна

вул. Павленківська, 14. Вечірня школа.


вул. Комсомольска, 38. 1896 р. Будинок радіо. Звідси почалась радіофікація міста. Зараз будинок викуплений, і, хоча обіцяно було лишити фасад, а на його основі збудувати якусь чергову торгову поїбень, руйнують і фасад (кажуть, шо старий і не витримає такої реконструкції).




вулиці не шарю, район південного вокзалу. Гєба називав ці будівлі майстернями Макаренка (найшла шо батько Макаренка був робітником у вагонних залізничних майстернях, може, і тут колись робив, може хто знає - кажіть). Тут були майстерні залізничного пту, в яком вчився Гєба. Він в усіх красках описував, як вони студіками з драчєвих напільніків робили молотки (шото таке самашечче!) і наоборот. Зараз звідти винесли все шо можна здати чи продати




вул. Ватутіна, 20.


якщо хтось знає більш точну інформацію по історії цих або й інших цікавих будинків в полтаві дуже прошу писати її:)

Ялина, а что насчет 2х этажного кирпичного дома возле поля полтавской битвы?
недалеко от восстановленного редута
(вот вродь http://static.panoramio.com/photos/o...l/29545565.jpg)

Сообщение от Ялина

садиба поміщика, якому належало село Івонченці, Малобудищанський завод і угіддя Малобудищанського лісу

если не ошибаюсь - пан Іляшевич

Сообщение от nevodka

Ялина, а что насчет 2х этажного кирпичного дома возле поля полтавской битвы?
недалеко от восстановленного редута

я тільки недавно там проїжджала на вєліку, але той район взагалі для мене недосліджений, треба розпитувати і шукать в неті

і ще про будинки з комента (виділено цитатою)

солдатська столова - там же, на Монастирській, поруч з офіцерською, зараз там якась контора сільских електромереж розміщується

будинок на розі Артема і Зигіна, що виходить також рогом на Пушкіна - так званий "первый дом" - будували полонені німці в 1946 році, над аркою там ще лишився готичний напис на німецькій, який, не зважаючи на шари фарби, і досі проступає

а ось і надпис зафарбований (його нам показала одна місцева жителька, підвела і тицьнула пальцем, мовляв, осьо). прочитати надпис не можна, на жаль. але літери дійсно видно

По Леніна в районі тролейбусної зупинки "Ни вимогу пасажирів" є красивий німецький особняк (на тій стороні, де дитячий парк з "корабліком", короче, де "каліфорнія" була), але щось мені підказує, що його теж скоро знесуть.

ну і ще один симпатичний будиночок по комсомольскій, напроти обласної лікарні.


і будинок коло павленківського парку, на Шведській, 6

Есть неплохое поместье Лебедевых. Находится на Горбаневке, если с Россох на конечной повернул вправо нужно ехать до самого конца мимо 9-ти этажного дома, дома престарелых, там дорога уходит влево, а прямо спуск... Так вот на этом перекрестке слева поместье. Прикольное, и територия там классная. Рекомендую любителям...

А як щодо цього будинку?
вул. Новобазарна.

Що там зазаз -не в курсі, не буваю