Під Смоленськом розбився літак з Президентом Польщі на борту

прошу вибачення за пасткопі. матеріалу 2 роки, він - про фільм.
«Катинь». Примітки глядача. Світлана ФІЛОНОВА, "Джеркало тижня", 12-18 квітня 2008. (http://www.dt.ua/3000/3150/62662/)

(...) 28 вересня 1939 р. в Москві було підписано Радянсько-німецький договір про дружбу і кордон. В одному з двох секретних протоколів до договору високі сторони зобов’язалися спільно боротися з польським опором.
Але дружба не буде вічною. Зовсім скоро звільнених українців почнуть розстрілювати за «підсобництво Гітлеру». Саме це словосполучення втратить первіс*ний смисл... Тому що розстрілюватимуть і тих, хто з Гітлером боровся, але не під проводом черво*них командирів. ...

До початку листопада 1939 року СРСР оголосив про захоплення в полон 300 тисяч польських солдатів і офіцерів. ... офіцерів, військових капеланів, лікарів, поліцейських та юристів запрото*рили в заздалегідь «облаштова*ні» для них табори. Майже всіх в’язнів трьох із них — Осташків*ського, Старобельського та Ко*зельського — навесні 1940 р. буде знищено.
13 квітня 1943 р. Берлінське радіо повідомило про масові поховання польських офіцерів у Катинському лісі. 14 квітня почалася ексгумація, при проведенні якої вже з 15 квітня була присутня Технічна комісія Польсь*кого Червоного Хреста. Усе робилося із суто німецькою старанніс*тю. Тіла піднімали з могил і вкладали рівними рядами. Усе, що було в кишенях, виймали... Якщо нічого не вдавалося знайти, зрізали монограми з одягу та білизни. Усе знайдене вкладали в окремий конверт із порядковим номером, ідентичним вибитому на металевій пластинці. Конверт прикріплювали до останків. Вміст пакетів ретельно вивчали. Якщо вдавалося встановити ім’я і прізвище жертви, то їх вносили до списку під тим самим номером. ...
У вересні 1943 року Німецьке інформаційне бюро опублікувало «Білу книгу», в якій був список ідентифікованих тіл польських офіцерів. Таких було 2730. Усі — в’язні Козельського табору.

25 вересня 1943 року Смоленськ зайняли радянські війська. До Катині виїхала велика група оперативників і слідчих центрального апарату НКВС і НКДБ. Місце поховань було обгороджено й суворо охоронялося. Почалася попередня робота. Було «отримано» 177 заяв і допитано 95 свідків. Після цього ... утворили «Спеціальну комісію зі встановлення та розслідування обставин розстрілу німецько-фашистськими загарбниками в Катинському лісі війсь*ковополонених польських офіцерів». Голо*вою комісії було призначено головного хірурга Червоної армії академіка Миколу Бурденка.

Комісія продовжувала допитувати свідків — радян*ських громадян, які не мали рахунків у банку й тому працювали під час окупації підручними робітниками, посудомийками — байдуже, ким і де, але ж працювали на німців. За це, відповідно до указу президії ВР СРСР від 19 квітня 1943 р., їм загрожувала смерть через повішення. (...) Показання свідків старанно документували, багатьох знімали на кіноплівку. 3 лютого 1944 року письменник Олексій Толс*той писав голові Надзвичайної комісії зі встановлення та розслідування злодіянь німецько-фашистських загарбників Швернику: «Я дивився кінохроніку катинської справи і вважаю, що в такому вигляді вона не тільки геть не годиться для показу, а й може навіть справити негативний ефект. Сцену допиту свідків озвучено так, що схоже, ніби свідки повторюють якийсь заучений урок. Їхня мова виходить неживою і, як наслідок, неправдоподібною (...) На мою думку, у сцені допиту потрібно, щоб текст читав диктор, а не учасники допиту. Міцно тисну Вашу руку. Олексій Толстой».

А за огородженням на місці поховання збирали документи, які доводять, що польських офіцерів було розстріляно не в 1940-му, а в 1941 році, уже після захоплення фашистами Смоленська. ... Цими «речдоками» на початку 90-х років займуться слідчі Головної військової прокуратури Ро*сійсь*кої Федерації, які вели катинську справу, і доведуть, що всі вони — підробки, причому дуже грубі.

(...) У фільмі Вайди використано кадри з двох хронікальних фільмів. «У Катинському лісі» — так називається німецький фільм. «Трагедія в Катинському лісі» — назва радянського. «У всіх випадках установлено типово більшовицький метод убивства — постріл у потилицю», — повідомляє голос за кадром у першому. «Постріл у потилицю — улюблений метод гестапівських убивць», — дикторський текст у другому.

Ця ідентичність психологічно нестерпна, від неї хочеться втекти, сховатися. ... Як інакше пояснити, що ні пережиті репресії, ні перебудова, ні жадана незалежність не допомогли зрозуміти тих, хто каже «ні» і червоним, і коричневим? ...

«Якщо необхідно вибирати, то я вибираю вбитих, а не убивць», — каже Агнешка, сестра розстріляного в Катині поручика, дивом уціліла учасниця Варшав*ського повстання. Фільм саме про це. Про неминучість вибору між жертвами і катами, між правдою і неправдою. Вибору, перед яким опинилися не тільки герої фільму, і не тільки воєнне покоління поляків.

13 квітня 1990 року було опубліковано офіційну заяву ТАРС про «безпосередню відповідальність за злодіяння в Катинському лісі Берії, Меркулова та їхніх поплічників». Того ж року Головна військова прокуратура почала слідство. 14 жовтня 1992 року було оприлюднено та передано Польщі документи «особливого пакета №1». Стало відомо, що рішення політбюро ЦК ВКП(б) від 5 березня 1940 р. містило припис розстріляти не тільки 14700 військовополонених, а й 11 тисяч в’язнів тюрем західних областей УРСР і БРСР. ...

... вибір давався нелегко. як з’ясувалося пізніше, він не був остаточним, принаймні для Росії. слідст*во тривало ще десять років! Не надто докладно інформували російську громадськість про те, як проходили ексгумації в Катині, Харкові та Мідному в 1994—1996 рр., вона того й не вимагала. Зате почали з’яв*лятися — і що далі, то більше — матеріали про долю полонених червоноармійців у польських таборах і про події... 1612 року.

21 вересня 2004 р. Головна військова прокуратура РФ припинила катинську справу за фактом смерті винних. Такими визнано «ряд конкретних високопоставлених посадових осіб СРСР». Їхній персональний склад головний військовий прокурор Савенков на своїй прес-конференції 11 березня 2005 р. оголосив державною таємницею (sic!).

Приблизно в той самий час в Інтернеті з’явилася ціла колонія сайтів, які пропонували повернутися до версії комісії Бурденка. Схоже, що творці сайтів не знайомі з працями польських і закордонних істориків, не чули про Комісію Медлена (палати представників конгресу США); і навіть видання двох грубезних томів катинських документів у Росії якось пройшло повз них. Аргументація відгонить радянським нафталіном і явно призначена для внутрішнього користування. Людину хоч трохи поінформовану вона переконати не може. Полемізувати із цим не хочеться.
(...)

Створіть тему (або он вже в темі про Бандеру пишіть, там вже всеодно балаган на тему СРСР), там і побалакаємо, а вказувати тут якісь факти є просто провокацією.

Сообщение от Victorious

прошу вибачення за пасткопі. матеріалу 2 роки, він - про фільм.
«Катинь». Примітки глядача. Світлана ФІЛОНОВА, "Джеркало тижня", 12-18 квітня 2008.

И каким боком это к крушению самолета?
Вы за своими украиноязычными тараканами в голове перестали быть людьми... просто людьми, у которых есть эмоции...

Таким боком. Нагадав, для чого він летів.

Офтоп:

я не вважаю, що я чимось гірший за Вас, rust. Ви, мовляв, не перестали бути людиною, а я перестав. Обережніше, пліз.

ще нагадаю, на чому хто літає. Польща - країна набагато заможніша за нас, але Президент там користувався допотопним літаком радянського виробництва.
в Україні на цьому не економлять:

Літак Airbus А-319-115 XCJ, який придбано у 2007 році для обслуговування вищих посадових осіб України, планується дообладнати до липня цього року.
Про це повідомляє прес-служба Міністерства транспорту й зв'язку з посиланням на прогноз Державіаадміністрації.
Як зазначив перший заступник голови Державіаадміністрації Олексій Овчинников в ефірі 5 каналу, в даний час цей літак знаходиться у Сполучених Штатах Америки.

Процес дообладнання контролюють спеціалісти Державіаадміністрації.

Усі пов'язані з цим питання мають бути вирішені у найкоротший термін - у межах 1-2 місяців.
Овчинников зазначив, що службовий літак президента України, який використовується зараз, є абсолютно справним і відповідає усім технічним вимогам.

а поки що

Всі іноземні візити Віктор Янукович виконує на Іл-62, якому вже кілька десятиріч.
Про це розповіло газеті "Сегодня" джерело в адміністрації президента.
"У добрі часи при Кучмі Іли було два, але потім при Ющенку один зламався. А той, що залишився, звісно, допотопний, але літає", - каже співрозмовник.
На цьому літаку - Іл-62 - Янукович у неділю полетів у США.
Інші офіційні особи часто користуються Ту-134, який також ровесник Іла.
Возить віп-чиновників авіапідприємство "Україна".
Екс-співробітник Державіаадміністрації розповів: "Літаків у них небагато - є Ту-134, Іл-62, маленький літак Як-40 і Ан-74ТК-300 (для злету з коротких смуг - може сісти там, де інша техніка не сяде)".
"ці машини мають досить поважний вік, але вони мало навантажені, у них невеликий час нальоту. До того ж усі агрегати, які там встановлені, - найкращої категорії: вимоги до них дещо жорсткіші, ніж до звичайного літака", - каже екс-співробітник Державіаадміністрації.
І додав: "У більшості випадків у президента є основний і резервний літак - вони готуються паралельно. Резервний знаходиться в гарячому чергуванні і завжди готовий злетіти у випадку чогось".
Ще в 2007 році для Ющенка оплатили аеробус А-319-115XCJ виробництва євроконцерну "Ербас" - за $60 млн.
Співробітник однієї з українських авіакомпаній каже, що "якийсь час цей аеробус навіть стояв у "Борисполі", але там треба було зробити салон, установити зв'язок, і його нібито в 2008 році відправили за кордон - начебто наприкінці 2009 року його доробили, але коли викочували з ангара, пошкодили".
За чутками, наприкінці 2009 року також виникли проблеми з остаточною оплатою літака, - але в держуправлінні справами тоді це не підтверджували.

(pravda.com.ua)

Не надо хаять ту-154м. Ту-154М – уникальный по своей надежности лайнер. Кроме того, самолеты для госдеятелей модернизируют практически полностью. Ту-154м борт 101 был капитально отремонтирован в 2009 году с установкой самой современной авионики. Вот фотки 101 борта (для сравнения - еще 2 фотки обычной тушки)

Евгений, прикольно, капец там барахлишка...

Офтоп:

извините за даблпостинг, просто так удобней для восприятия

В среде людей близких к авиации, бытует мнение, что аирбас или боинг там бы тоже не выжил ((

Пока прокомментирую. Проходя станцию привода (здание фото 2) самолет уже имел высоту не более 15 метров и аккуратно срезал верхушку березы (фото 1). При этом он летел не в створ ВПП, а заметно левее (примерно на 60-80м) параллельно центральной линии привода. И продолжал снижаться, поскольку всего через 150 м самолет срезает ветки на высоте не более 2.5-3м (фото 3, 4, 5). В этот момент высота над поверхностью земли минимальна и дальше начинается резкий набор высоты.(на фото 5 видно, что уровень среза кустов разный на расстоянии всего в 2м, уровень среза поднимается вверх). Но уже поздно. Через 60-80м после прохождения минимальной по высоте точки самолет врезается концом левого крыла в толстую березу. До этого момента никаких существенных повреждений наверняка не было. Береза примерно 30-40 см в поперечнике срублена на высоте 5-6 м. Явно она привела к отрыву всего или части крыла, поскольку сразу за этим деревом есть еще два - они не тронуты. Значит, их уже нечем было срубить.
Предположение, что именно концом крыла обусловлено тем, что перед деревом срублены макушки кустов. И видно, где заканчивалось крыло. От конца крыла до точки удара березы не более 2-3м.

До удара об березу все говорит о том, что полет был горизонтальный, крена у самолета не было. Все деревья и кусты срублены на одном уровне.
После удара об березу виден левый крен. Теперь деревья и кусты срезаются под углом. Фото 7 сделано строго против курса. Видно что слева на фото (справа по курсу) деревья выше, чем слева по курсу. Т.е. самолет шел со значительным левым креном. От точки, где он летел еще горизонтально, до этих косо с резаных деревьев примерно 60-80м. Это расстояние самолет пролетает примерно за 1 секунду. Т.е. менее чем через секунду после удара самолет уже шел со значительным креном влево.
Плюс самолет отклонился от прежнего курса и начал уходить влево. (желтая стрелка на фото)
Дальше по курсу крен все увеличивался и точку фото 8 самолет проходил с креном 90 градусов. Т.е. крылья были в вертикальной плоскости, причем короткое обрубленное - снизу. Этим обрубком он срубил макушку березы по центру фото 8, а деревья справа и слева от него как на уровне срубленной березы так и ближе к дорогое (ближе к точке съемки) остались не тронутыми. Если бы крен был маленький, то он бы срубил либо березу, либо ель (на переднем плане фото). Но он проскочил между ними.
Дальше крен превысил 90 град и самолет начал переворачиваться. На фото 9 два тополя срезаны уже под углом, противоположным углу среза кустов на фото 7. Такое может быть только в том случае, если самолет летит почти вверх шасси и правое крыло теперь слева по курсу с креном примерно в 70 град. Что очень четко видно по правому тополю.(он на самом краю дороги). На противоположном краю дороги явно выраженного косого среза нет, видимо, самолет полностью перевернулся в воздухе и срезал макушки тополей с другой стороны дороги более менее ровно. Все это время машина шла с набором высоты. Но перелетев дорогу и высокие тополя задев лишь их вершины, самолет рухнул на другой стороне и наверняка шасси вверх. Т.е. скорее всего, он перевернулся не при ударе о землю, а еще до этого.

еще фото

с www.forumavia.ru

Там низина - она все обьясняет.

Психологическое желание искать полосу понятно, понятен и риск с этим маневром связанный. Но есть якобы (якобы!) выход: зная, что вертикальная видимость (туман или нижняя кромка облаков), допустим, 25-30 метров, уже за пару километров до полосы занять эти 25-30 и идти горизонтально. Если и так ничего не видно, ну уходим на запасной. А если видно - то так и пройдем этот км-другой, без снижения, горизонтально, до полосы.

Но там в районе первого привода - низина. Она заканчивается за 800 метров до начала ВВП, подъем составляет 15-20 метров плюс именно там и начинаются деревья.

Не ожидали они такой подлянки от ландшафта - за километр до ВВП, на высоте десятки метров, увидеть впереди лес, но не ниже, а ровнехонько на своей высоте.

зы Вот еще разные , фотки на пикасе , карты высот отсюда

В 13-річному віці брати Качинські знялися в фільмі "О тех, кто украл Луну".