Sir_2006, він розмовляє українською, є певні обороти, які не притаманні сучасній українській мовій, але і вони зрозумілі.
Ну, а з вами все ясно, молодший брате.
Вы просматриваете тему Степан Бандера в подразделе Жизнь города Полтава, который находится в форуме Полтава; Sir_2006 , він розмовляє українською, є певні обороти, які не притаманні сучасній українській мовій, але
Sir_2006, він розмовляє українською, є певні обороти, які не притаманні сучасній українській мовій, але і вони зрозумілі.
Ну, а з вами все ясно, молодший брате.
Бандера - наче пантера,
напружена злістю пружина.
Він в Мюнхені. Ми у схроні.
І нам він ввижається джином,
таким же малореальним
таким же безмірно могутнім.
Стискаються наші астральні
тіла, перед ним присутні.
Немає ані допомоги,
ні їжі, ні порятунку.
Приймач наш, як голос Бога,
віщає то Мюнхен, то "Думку"
І чуємо: люди не знають,
що ми ще не кинули зброю,
що опір невгасно триває,
що жертвуємо собою.
То може ці жертви вже марні,
нікому вони не потрібні?
... сидіти б у тихій кав'ярні
у Мюнхені чи у Відні...
І сниться брудними ночами
і Ворскла, і тиха Полтава...
Нас хід історичний розчавив,
безжалісна доля спіткала...
Не вірю - а все-таки вірю!
у нашу святу перемогу.
Не хочеш, а станеш тут звіром
нічим не подібним до Бога
І думаєш: зверхник Бандера
у Мюнхені горя не знає,
а я тут в есересерах
безславно у схроні згинаю...
Неправда! це заздрість і втома.
Я тут не заради Бандери.
Я відданий ділу святому.
Борюся - i contra spem spero.
Це вірш укранського кінорежисера і письменника Олександра Муратова, який народився в Харкові, ріс у Ліщинівці під Полтавою. Підлітком перебував у підпіллі ОУН-УПА, де і написано цього вірша.
Зняв понад 20 фільмів, зокрема: 1964 — «Наш честный хлеб», 1968 — «Большие хлопоты из-за маленького мальчика», 1971 — «Умеете ли вы жить?», 1973 — «Старая крепость», 1974 — «Гуси-лебеди летят», 1980 — «Утро вечера мудренее», 1981 — «Провинциальный роман», 1983 — «Гонки по вертикали», 1987 — «Моонзунд», 1988 — «Помилуй и прости», 1991 — «Танго смерті», 1992 — «Дорога в нікуди», 1994 — «Геть сором!», 1996 — «Вальдшнепи».
Хто не знає історії про ув'язнення пишу:
Одразу після проголошення Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 року, який був проголошений проти волі нацистської Німеччини, гестапо заарештувало понад 300 членів ОУН, в тому числі Провідника Степана Бандеру та прем'єр-міністра Ярослава Стецька. Степан Бандера був ув'язнений у підвалах концтабору Закзенгаузен, куди також потрапили Андрій Мельник, Тарас Бульба-Боровець, Олег Ольжич-Кандиба. У 1944 році, коли Червона Армія наступала на захід, німецьке керівництво прийняло рішення звільнити Степана Бандеру, маючи надію, що за це Українська Повстанська Армія та Організація Українських Націоналістів, військові загони яких з початку 1942 року обороняли населення від репресій з боку німців, а з 1943 року - розпочали широкомасштабну повстансько-партизанську партизанську війну, спочатку - на Волині, а згодом - на Правобережжі, Галичині, Поділлі, Буковині та Карпатах. Також загони УПА та осередки ОУН були на Кубані, в Криму (зокрема в Джанкої), Києві, Дніпропетровську та інших містах України. Проте С.Бандера, невдовзі після звільнення, зник з під контролю нацистів. Від тоді і до самої загибелі від рук агента НКВД у 1959 році він жив під чужими іменами, переховуючись спочатку від німців, а згодом - від більшовиків та американців. Для українців у 40-50 роках Степан Бандера став символом боротьби проти нацистського та комуністичного режимів.
Національність - українець, рідна мова - москальська. Більшого дебілізму бути не може. Шляк би вас трафив, кацапи. Що не зрозуміли?
Sir_2006, ви - космополіт, який тролить, через свою елементарну необізнаність і убогість, всюди, де ступає його нога.
Залізняк, смотри слюной от злости не захлебнись )))