Вы просматриваете тему Продукты с ГМО и наши дети в подразделе Здоровье наших детей, который находится в форуме Детки; В последнее время в Украине сильно возросло внимание к продуктам питания, для приготовления которых используются
21Благодарности За
Против
Безразлично
В последнее время в Украине сильно возросло внимание к продуктам питания, для приготовления которых используются так называемые ГМО – генно-модифицированные организмы.
Как вы относитесь к продуктам, содержащим ГМО?
Вот интересный взгляд на ГМО, статья написана с юмором, правда много нецензурной лексики.
А вот результаты одного исследования на грызунах.
Да где вы их находите эти продукты с ГМО?
Перші польові випробування ГМО на теренах нашої країни почалися в 1997 році. Компанією «Монсанто», було завезено 37,8 т трансгенної картоплі та висаджено у двох колгоспах Черкаської області і на дослідній станції «Бородянка». Ще її випробування проводилися в Інституті картоплярства при Академії сільгоспнаук України – на шести станціях тестування нових видів рослин і в одному колгоспі. В 1998 році з Канади завезли наступні 367 тонн насіннєвої картоплі й висадили його на дев’ятьох площадках: на станціях «Бородянка» і «Любешівська» (Волинська область), у колгоспах ім. 40-річчя Жовтня й Шевченко (Черкаська область), ім. Баглія й «Світанок» (Ровенська область), у колгоспах «Росія» і «Київський» (Київська область). І хоча польові випробування проводилися під суворим контролем, тільки три станції були в змозі забезпечувати підтримку буферних зон, що мали запобігати перезапиленню досліджуваного сорту картоплі з іншими сортами й стримувати «дослідницький» інтерес місцевого населення. Вже наприкінці 1999 року, дві компанії – американська й канадська – заявили, що мають намір розгорнути в Україні виробництво насіння трансгенной картоплі. Перша фаза проекту, що передбачала ввіз і польові випробування, обійшлася в 1 млн. доларів і єдиною перешкодою на шляху до «створення потужної картопляної індустрії в Україні» була реєстрація цієї картоплі.
Але українські вчені недвозначно назвали трансгенну картоплю «новою рослиною, що тільки виглядає як картопля».
Картопля, зібрана в 1998 році, зберігалася в рефрижераторах, чекаючи дозволу на реєстрацію. Але до кінця весни 1999 року вона так і не була зареєстрована. Сіяти її вже було запізно. Мінагропром порадив, переробити насіння на технічний спирт або крохмаль. Однак бізнесмени не побажали витрачатися на транспортування, і 1300 т картоплі з рефрижераторів колгоспу імені Шевченко почали гнити й перетворюватися на компост. У червні 1999 року ця картопля була похована на території колгоспу. Однак окрім картоплі, на вітчизняний насіннєвий ринок потрапляло інше ГМ насіння. Згідно з інформацією менеджера компанії «Монсанто Україна» Миколи Бойка більше 60% сої, що вирощується в Україні – трансгенна культура. «У 2006 році трансгенною соєю було засіяно 500-700 тисяч гектарів, усього в країні засіяно 950 тисяч т», – повідомляє Бойко. Проте офіційно такого не може бути, адже в Україну ввозити генно-модифікований посівний матеріал заборонено. Насправді ж, складається цілком протилежна ситуація. Для наукових досліджень, в країну імпортується ГМ посівний матеріал. По закінченні досліджень «таке насіння повинне бути знищене але на практиці цього ніхто не робить» – стверджує віце-президент «Украгропромсоя» Віктор Сонец. Нічого, на його думку, не роблять і контролюючі органи, зокрема, насіннєва інспекція. Районні або обласні лабораторії не мають устаткування, за допомогою якого можна було б визначити, трансгенна рослина чи ні. В Україні такі дослідження можуть робити тільки 3 лабораторії. Не передбачено жодної відповідальності за вирощування трансгенів, навіть адміністративної.
В «Украгропромсоя» упевнені, що найбільші посіви трансгенної сої здійснювалися в Миколаївській і Херсонській областях.
Нині польові дослідження офіційно не провадяться, однак, на думку фахівців та екологів, частина ГМ посівного матеріалу картоплі та сої потрапила до селян і успішно культивується. Те ж саме можна сказати і про насіння кукурудзи, томатів та цукрового буряку. Визначити, яка культура вирощується – традиційна чи ГМ, вітчизняні експерти можуть, однак така атестація в нашій країні не є обов’язковою.
Перша спроба врегулювати статус ГМ продуктів на вітчизняному ринку і гармонізувати законодавство України з нормами Європейського Союзу відбулася в 2007 році. Тоді було прийнято постанову про обов’язкове маркування продуктів з вмістом ГМО і заборонено застосування ГМО у продуктах дитячого харчування. Того ж року, у зв’язку зі вступом України до СОТ і тиском країн-монополістів ГМО, дію цієї постанови було призупинено. На сьогодні в Україні немає закону, що регулює вирощування ГМ рослин. Якщо в радянський час існував реєстр дозволених до вирощування сортів сільськогосподарських культур, то тепер кожний може вирощувати все, що завгодно. Жодного системного аналізу ринку стосовно поширення ГМ продукції в Україні не проводилося. Цікаво, що така ситуація влаштовує багатьох. Чиновників – оскільки звільняє від зайвих проблем, фермерів-виробників ГМ рослин – даючи їм змогу отримати хоч якийсь зиск, і іноземні насіннєві компанії, що мають права на ГМ сорти і підкорюють наш аграрний ринок.
Проблема не в ГМО, а в систематизации самих модификаций. Одни из них могут быть вредны для организма человека, другие - нет. Паника вокруг ГМО сильно раздута СМИ. При постоянном росте населения мы можем и не выжить без модифицированных продуктов.
ГМО содержит островки "патогенного" ДНК и неизвестно когда и в каком поколении они включатся и начнут работать, и как работать. Но то что репродуктивная функция будет очень страдать то это факт. А по поводу выжить, то лень двигатель прогресса, будто нельзя качественное выростить без ГМО? Можно! Так это ж труда больше, а значит меньше прибыли... а вы и уши развесили. В статье про крыс мне нравится в конце фраза "...не приводит к явным негативным последствиям для организма крысы". А про отдаленные все тихо ))
Куда включатся? Как включатся? В самом понятии ГМО нет ничего плохого или вредного. Все плохое сосредоточено в головах журналистов, которые об этом пишут и в головах необразованных людей с большими ушами, на которых помещается много лапши, которые все это слушаютСообщение от Дімич
Під час приготування їжі, а потім травлення, ДНК продукту розщеплюється на більш прості сполуки. Тобто припущення, що модифіковані (а не "патогенні", як Ви пишете) фрагменти ДНК продукту якимось чином стануть фрагментами ДНК людини та вплинуть на репродуктивну функцію є, на мій погляд, дуууууууууууже сміливим.
Це, звісно, не означає, що не може виникнути ніяких проблем. Просто все має свою ціну. Цивілізація.
Куда включаться? Как начнут работать? Вы только что бред написали. Чтобы "включиться" и "начать работать" эти фрагменты, как минимум, должны проявлять вирусную активность. Вы думаете, это было бы незаметно при существующих технологиях диагностики? Это вы уже о каком-то биологическом оружии написали. И еще, опасность представляют белки, которые были синтезированы на основе модификаций самого ДНК, они могут вызывать мощную аллергическую реакцию, есть мнение, что возможно накопительное действие.
Не смешите. А когда Вы едите говядину- у Вас рога вырастают? Так почему же там "ДНК не в ключаются в в работу" а тут "должны включится"? Организм использует питательные вещества содержащиеся в еде, а не ДНК, гены, клетки и др. биологические структуры.
Вырастиь качественные продукты без ГМО? Конечно можно, используя кучу химии- гербицидов, пестецидов, удобрений стимуляторов роста и др. Но тут уж выбирайте либо экологически чистый, но ГМО, либо без ГМО но сплошная химия. По другому не бывает.
Ответить с цитированием