Грошова допомога постраждалим у війні!
Магазин спортивного харчування Strong Life
Дерево благодарностей661Благодарности

Результаты опроса: Як Ви ставитесь до мовного питання а Україні?

Голосовавшие
94. Вы ещё не голосовали в этом опросе
  • Какая разница на каком языке говорить?

    11 11.70%
  • Глибоко по барабану

    4 4.26%
  • Просто байдуже

    1 1.06%
  • Такого питання не існує

    4 4.26%
  • Це просто провокація, а не мовне питання

    32 34.04%
  • Таке питання існує, але нехай його вирішують якось без мене

    1 1.06%
  • Це дійсно дуже складне питання і я намагаюсь його зрозуміти

    30 31.91%
  • Инше

    11 11.70%
+ Ответить в теме
Страница 58 из 62
Показано с 571 по 580 из 619.
  1. #571
    Offline
    Завсідник

    Re: Ваше ставлення до мовного питання в Україні?


    Китайский? Родственников у меня "китайцев" нет. И в дет саду меня китайскому не учили, и в школе меня китайскому не учили, а вот русский шел рядом с украинским. Даже не так - украинский плелся за русским. И до си пор журналы класса "ширпотреб" на русском выдаются, и наши украинские певцы и группы поют на русском, кросворды - на русском.... да бесконечно можно перечислять, и что теперь? У нас такая ситуация сложилась в старане, что мы должны знать два языка.
    А то идешь вон по Пушкина, а там вывеска перед автостоянкой "ОХОРОНЯЕМА АВТОСТОЯНКА". Это нормально? Это на каком языке? А ну да, типа на украинском, только с остатками русского.

  2. #572
    Offline
    змія болотяна ОЧКОва

    Re: Ваше ставлення до мовного питання в Україні?


    Ответ Сообщение от Akvarel' Посмотреть сообщение
    "ОХОРОНЯЕМА АВТОСТОЯНКА"
    і це проблема. через те, шо всюди не "остатки русского",а елементарна безграмотність. Того шо батьки не нахиляють діток вивчати державну мову в школі. патамушо, как же Пушкин, Лермонтов і святая святих Анна Ахматова...
    Усе перекладають на те, шо суспільство пострадянське звикло говорити російською, нас не зрозуміють братні російський і білоруський народи, ми не зможемо зрозуміти месідж, який несуть нам елітарна "комсомолка в Україні" і дружній "Первый канал".
    насправді ж, здається, що просто ліньки взять і вивчить український алфавіт.
    Ответ Сообщение от Geograff Посмотреть сообщение
    попахивает ущербной психологией,
    а я б не убрала, бо (з власного досвіду) тільки ті, кому ліньки вивчити ще одну мову, кстаті, країни, де вони живуть, кричать: "чем больше языков ты знаешь..."
    Ущербна псіхологія була у моєй бабушки, яка отак кричучи, потім додавала "Почему єто я должна ламать свой язык об этот ваш..."

    Ответ Сообщение от Geograff Посмотреть сообщение
    Извините, что к вам вломился "полукровка"..
    і я полукровка і шо? це дєфєкт? тільки російянський батько, коли я була мала таки ламав язика і читав мені українські казки. бо жив тут, коли жив за бугром говорив забугорною мовою, замість російської. бо так правильно - поважати країну в якій ти знаходишся, а не стояти в магазині (як тут нещодавно споглядали на гостей із Бєлокамєнной) і матюкатися, шо немає цінників їхньою мовою.
  3. #573
    Offline
    Зануда

    Re: Ваше ставлення до мовного питання в Україні?


    Ответ Сообщение от Ket Посмотреть сообщение
    Грамотный русский язык нужен для заработка. И еще для культуры - Пушкин, Лермонтов и т. д. Русский - это один из мировых языков как и английский. Лишая детей русского, мы лишаем их перспектив. Это сотрудничество со страними СССР и другими, это интернет. Я на украинском говорю, но на русском думаю, и я не понимаю почему если мой родной язык русский, я должна не учить ему ребенка.
    Ну хто ж може заборонити Вам навчати свою дитину будь-якій мові? Питання в тому, яким коштом таке навчання має відбуватися. Чому саме державним? От питання.
    Російська громада в Україні має об'єднуватися та самостійно піклуватися про збереження своєї мови й культури. Створювати приватні російські школи, гуртки та т.і.
    Мій син навчається в українській школі, але два рази на тиждень у них викладається російська мова. З правилами, вправами та т.і. Підручники видані державним коштом. Автор підручника, до речі, працює у Полтавському педуніверситеті.


    Ответ Сообщение от Akvarel' Посмотреть сообщение
    А то идешь вон по Пушкина, а там вывеска перед автостоянкой "ОХОРОНЯЕМА АВТОСТОЯНКА". Это нормально? Это на каком языке? А ну да, типа на украинском, только с остатками русского.
    І це ще один аргумент, щоб ретельніше вивчати українську.
  4. #574
    Offline
    2.0

    Re: Ваше ставлення до мовного питання в Україні?


    Akvarel', ото вам точно сказали - безграмотність. там жеж міліція писала ту вивіску, ви їм пробачте... їм вродь і казали, шо ніззя так, але безполєзно.

    Ответ Сообщение от Akvarel' Посмотреть сообщение
    Даже не так - украинский плелся за русским.
    я щас вам крамольну весч скажу, мене українофоби щас поб"ють канєшно, но я таки скажу: українській мові спєцом прикручували тег "меншовартісна", книжки перекладали коряво (у мене приклад "Вавілон" Маргіти Фігулі, в Анейші - Фаулза "Вежа з чорного дерева") його ж читать ніззя! А перекладені були в той час, коли грамотність була основою коньюнктури! якщо співставити: то тільки спєцом робилися такі переклади, шоб людина ішла і читала "прекрасним русскія язиком" а не отим ото... Звідси в нас такі похабні судження про українську мову.
    А ще, ніхрєна вона не "калинова і не солов"їна", а просто собі флексична, жива, прикольна, ржачна і абнаковєнна! не треба робить з мови культ! вона є, розвивається, а не припадає пилякою в словнику Грінченка. Хотя туда тож треба ходити, шоб нічо не було "охороняємим"
  5. #575
    Offline
    Завсідник

    Re: Ваше ставлення до мовного питання в Україні?


    fabulist, Да я про это и говорю. Знать и учить нужно украинский.
    Но точно также пригодится и русский, в нашей то стране (с годами то может изменится ситуация) вот берет племяшка детский кроссворд в русскоязычной газете, и начинает путается, не знает как русские буквы писать, некоторые слова не знает как с украинского на русский перевести.
    Никлер - а що "прикольна" і "жива" згодна на 100%, як он пісеньки гурту "Тік", в їх піснях українська мова справжня, так як вона є, хоч далеко і не літературна.
  6. #576
    Offline
    Гуру

    Re: Ваше ставлення до мовного питання в Україні?


    А в мене така халепа була: треба було написати сценарій українською мовою. То мені приходилося частенько заглядати до російсько-українського словнику. А коли вірші писала - то вообще був капець! Так тяжко українською складати! Ось як дає про себе знати російськомовне оточення та російська школа. А ось коли російською - проблем немає! Як кажуть, - з ходу і бігом!
  7. #577
    Offline
    Зануда

    Re: Ваше ставлення до мовного питання в Україні?


    Ответ Сообщение от Akvarel' Посмотреть сообщение
    Даже не так - украинский плелся за русским.
    Ось чому він "плёлся", хто не розуміє (прошу прочитати весь текст до кінця):

    1930—1937 рр. Ліквідовано українські школи, середні спеціальні та вищі навчальні заклади та факультети, закрито газети та видавництва поза межами України - на Кубані, в Сибіру, на Далекому Сході та інших землях, заселених переважно українцями.
    1933 р. Телеграма Сталіна про припинення українізації і знищення більшості українських письменників. З українського правопису вилучено літеру «Ґ».
    1933—1941 рр. Тотальне знищення та арешт 80% української інтелігенції: інженерів, науковців, письменників, лікарів, вчителів тощо. До 1938 р. друкувалося 259 українських письменників, після 1938 р. — лише 36.
    1937 р., листопад. На відзначення 20-річчя "вєлікой рєволюції" на Соловках було розстріляно понад тисячу діячів української культури.
    1938 р. Постанова РНК і ЦК ВКП(б) «Про обов'язкове вивчення російської мови в школах національних республік і областей».
    1946 р. Постанова Ради Міністрів СРСР «Про затвердження українського правопису, наближеного до російського».
    1947 р. Депортація в Сибір населення Західної України. Видано таємну інструкцію (на 157 сторінках) про вилучення з книгозбірень та списання в макулатуру 3600 назв книжок, автори яких були названі українськими буржуазними націоналістами, ворогами народу. П'ятий параграф інструкції застерігав: «Особи, що загублять цей зведений список, підлягають притягненню до судової відповідальності».
    1951 р. Викриття газетою «Правда» — центральним органом ЦК ВКП(б), «націоналістичних ухилів» в українській літературі (вірш В. Сосюри «Любіть Україну», лібрето опери «Богдан Хмельницький» і т.д. ). Студенти Харківського університету відмовилися складати іспити російською мовою. Тоді 800 з них було репресовано, а 33 студентів на закритому засіданні суду було засуджено до смертної кари і РОЗСТРІЛЯНО.
    24 грудня 1958 р. Верховна Рада СРСР прийняла закон, згідно з яким питання про те, вивчати чи не вивчати рідну мову в національних школах мають вирішувати батьки та самі учні. Останніх настійливо спонукували розв’язувати це питання з погляду так званої практичної доцільності (мовляв, для чого «перевантажувати» себе).
    1958 р. Постанова Пленуму ЦК КПРС про перехід частини українських шкіл на російську мову викладання. Відповідну постанову прийняла і Верховна Рада УСРР.
    1961 р. XXII з'їзд ЦК КПРС проголосив політику «злиття націй», що по суті означало тотальне зросійщення народів СРСР. («Слід з усією більшовицькою непримиренністю викорінювати навіть найменші прояви націоналістичних пережитків»).
    1964 р. Агент КДБ здійснює підпал Центральної Наукової Бібліотеки у Києві. На прилеглій території заздалегідь була відключена вода, а пожежники приїхали лише через 4 години після підпалу. Вогонь знищив понад 600 тис. томів цінних українських архівних документів.
    1970 р. Наказ Міністерства освіти СРСР про написання і захист дисертацій лише російською мовою. Затвердження тільки в Москві.
    1972 р. Заборона партійними органами відзначати ювілей музею І. Котляревського в Полтаві. «За недостатню боротьбу з націоналістичними проявами» усунуто від партійного керівництва першого секретаря ЦК КПУ П. Шелеста.
    1975 р. Нова цензура «Кобзаря» Тараса Шевченка.
    1978 р., січень. На Чернечій (Тарасовій) горі у Каневі спалив себе Олекса Гірник (з Калуша) на знак протесту проти русифікації України.
    1984 р. Наказ Міністерства культури СРСР про переведення діловодства в усіх музеях Радянського Союзу на російську мову. Початок в УРСР виплат підвищеної на 15% зарплатні вчителям російської мови (порівняно з учителями української мови).


    "А русский шел рядом с украинским..."
  8. #578
    Offline
    Пророк

    Re: Ваше ставлення до мовного питання в Україні?


    Ответ Сообщение от fabulist Посмотреть сообщение
    Ось чому він "плёлся", хто не розуміє (прошу прочитати весь текст до кінця):
    ....
    "В городском театре Полтавы приветствия, провозглашаемые на украинском языке Еленой Пчилкой, Михайлом Коцюбинским, актрисой из Чернигова Ольгой Андриевской и делегатом от Харькова Миколой Михновским в грубой, вульгарной форме прерывались полтавским городским председателем Алексеем Трегубовим."

    Это 1903 год.

    " Сегодня справедливо считают настоящей визиткой Полтавы памятник Ивану Котляревскому. 105 лет тому назад с открытием этого памятника начался новый этап украинского возрождения. 30 августа (по старому стилю) 1903 года состоялось открытие памятника величайшему поэту и общественному деятелю Ивану Котляревскому. Этот памятник был установлен за народные пожертвования (было собрано 12 тысяч рублей), которые поступали со всей Украины. Интересно, что из 7 тысяч лиц, которые пожертвовали средства на сооружение памятника, 4 тысячи - простые крестьяне Полтавской губернии. На его открытие приехали самые известные украинские деятели культуры того времени - Леся Украинка и ее мать Олена Пчилка, Панас Мирный, Василий Стефаник, Ольга Кобылянская, Михайло Садовский, Марко Кропивницкий, Владимир Самийленко, Микола Лисенко, Борис Гринченко, представители российской культуры Влодимир Короленко, художник Григорий Мясоедов и др. Памятник и горельефы-иллюстрации произведений Котляревского изготовил без гонорара скульптор Леонид Позен, тоже полтавец. Кроме классически исполненного барельефа, большим достижением мастера считаются горельефы, на которых скульптор воспроизвел образы героев "Энеиды", "Наталки Полтавки", "Москаля-чаривныка", четко передал их национальное своеобразие и глубокую народную сущность. Парадоксально то, что и тогда, на открытии памятника классику украинской литературы, украинское слово было под запретом. Тогдашняя полтавская губернская и городская власти рьяно выполняли секретный указ имперского министра внутренних дел В. Плеве, согласно которому на торжественном собрании при открытии памятника категорически запрещалось употреблять украинский язык."

    http://photo.ukrinform.ua/rus/curren....php?id=222920

    1686 г. – Ликвидация автономной церкви, насильственное присоединение Киевской метрополии к Московскому патриархату и установление Московским патриархатом

    контроля в Украине над церковью, образованием и культурой.

    1689 г. – Запрещение Киево-Печерской Лавре издавать книги без разрешения Московского патриархата.

    1689 – запрет Киево-печерской Лавре печатать книги без разрешения Москвы

    1690 г. – «Анафема» Московского собора на «киевские новые книги». Книги П. Могилы, К. Ставровецкого, И. Галятовского, Я. Барановича, А. Радивиловского, И.

    Славинецького и других

    1693 г. – Запрещение Московского патриархата о ввозе украинских книг в Москву.

    1709 г. – Указ Петра І о применении цензуры на все издания на украинском языке в Москве.

    1709, 1720, 1721, 1729, 1755, 1766, 1769, 1775, 1786 – указы царей и синода о запрещении на книгоиздания на украинском языке

    1720 г. – Указ Петра І о запрещении публикации новых книг на украинском языке в Киево-Печерской и Черниговской типографиях, а старые книги при переиздании

    привести в соответствие с русскими, «дабы… особливого наречия воных не было».

    1721 г. – Указ Петра І о цензуре украинских изданий. Уничтожение Черниговской типографии.

    1729 г. – Указ Петра II обязующий переписать с украинского языка на русский все указы и постановления.

    1755, 1766, 1769, 1775, 1786 гг. – Запреты Петербуржского синода об издании книг на украинском языке.

    1764 г. – Инструкция Екатерины II князю Вяземскому об усилении руссификации Украины, Смоленщины, Прибалтики и Финляндии.

    1764 г., 10 ноября – Указ Екатерини II о ликвидации гетьманского правления.

    1769 г. – Указ синода об изьятии у населения украинских букварей и украинских текстов из церковных книг.

    1775 г., август – Манифест Екатерини II «Об уничтожении Запорожской Сечи й причисления оной к Малороссийской губернии» и о закрытии украинских школ при

    полковых козацких канцеляриях.

    1783 г., май – Указ Екатерини II о закрепощении селян Левобережной Украины.
  9. #579
    Offline
    Пророк

    Re: Ваше ставлення до мовного питання в Україні?


    Продолжение. Извините, в одно сообщение не поместилось.
    ===============================================
    1784 г. – Руссификация начального образования в Украине.

    1786 г. – Запрещение церковной службы на украинском языке, установление русского произношения церковнословянських текстов. Указ об обязательности «чистого

    российского языка» в Киевськой Академии.

    1800 г. – Указ Павла І об установлении в Украине строительства церквей в московском синодальном стиле и запрет церковного строительства в стиле казацкого

    бароко.

    1817 г. – Закрытие Киево-Могилянской академии.

    1831 г. – Упразднение царским правительством Магдебурзкого права.

    1834 г. – Открытие Киевского императорского университета с целью руссификации «Юго-Западного края».

    1847 г., март-апрель – Розгром «Товарищества св. Кирила и Мефодия» в Киеве.

    1847 г., 5 апреля – Арест и безсрочное сослание Тараса Шевченко рядовым солдатом в отдельный Оренбурзкий корпус по резолюции Николая І.

    1862 г. – Закрытие украинских воскресных и безплатных школ для взрослых.

    1863 г., 18 июля – Циркуляр министра внутренних дел России П. Валуева о запрете печатания книг на украинском языке в Российской империи («Валуевский

    циркуляр»).

    1869, 1886 гг. – Указы царской администрации о доплатах чиновникам «в десяти Юго-Западных губерниях лицам русского происхождения, исключая, однако, «местных

    уроженцев», за успехи в руссификации Украины.

    30.05.1876 г. – Емский указ российского царя Александра ІІ о запрещении украинского слова и письменности

    1881 г. – Циркуляр министерства внутренних дел о розьяснении Емского указа всем губернаторам России.

    1881 г. – Запрет на употребление украинского языка в церковных проповедях.

    1883 г. – Запрещение Киевским генерал-губернатором Дрентельном театральных спектаклей на украинском языке на подчиненных ему территориях (Киевщина,

    Полтавщина, Черниговщина, Волынь и Подолье).

    1888 г. – Указ Александра III о запрете употребления украинского языка в официальных учреждениях и хрещения детей украинскими именами.

    1895 г. – Запрет на украинские книжки для детей.

    1899, 1903 гг. – Запрет украинского языка на Археологическом сьезде в Киеве и на открытии памятника И. Котляревскому в Полтаве.

    1907 г. – Закрытие царским правительством украинской периодичной прессы, конфискация изданной в период революции 1905–1907 гг. украинской литературы,

    репресии против деятелей украинской культуры.

    1908 г. – Указ сената Росийськой империи о «вредности» культурной и образовательной деяльности в Украине, «могущей визвать последствия, угрожающие

    спокойствию й безопасности».

    1910 г. – Циркуляр Столыпина о запрете создания «инородческих товариществ, в том числе украинских й еврейских, независимо от преследуемых йми целей».

    1914 г., март – Запрет царским режимом празднования 100-летия со дня рождения Т. Шевченко.

    1914 г. – Указ Николая II о запрете украинской прессы. Запрет на окупированных российской армией Галичине и Буковине употребление украинского языка, издание

    книг, газет и журналов на украинском языке. Разгром товарищества «Просвіта», уничтожение библиотеки Научного товарищества имени Шевченко. Депортация

    украинцев в Сибирь.

    1905–1907 – репрессии к деятелям украинской культуры

    1910 – циркуляр Столыпина о запрещении «инородних обществ, в частности украинских и еврейских, независимо от преследуемых ими целей»

    1921–1923 – голод в Украине, обусловленный политикой военного коммунизма

    1687–1924 – силой и обманом территория Украины была захвачена Московским патриархатом

    1929–1930 – коллективизация – новое закрепощение крестьян

    1932–1933 – геноцид украинского народа, обусловленный искусственным Голодомором

    1933 – запрет на произношение звука Г [h], исключением 5-й буквы украинского алфавита Ґ (в 1922 г., по тем же идеологическим соображениям, эта буква была

    изъята из белорусского языка) *

    1933–1940 – насильственная русификация (почти полное повторение царских указов) 1922 г.

    1961 – программа ЦК КПСС о слиянии наций в «единый советский народ» и усиление русификации

    1965 – репрессии против деятелей украинской культуры

    1978 – директива об усилении русификации (такие директивы выходили вплоть до 1990 года почти ежегодно)

    http://my.nashformat.ua/publication/duh-natsiyi
  10. #580
    Offline
    Зануда

    Re: Ваше ставлення до мовного питання в Україні?


    Ответ Сообщение от RAMM Посмотреть сообщение
    1686 г. –...
    1978 – 1990 года почти ежегодно)
    Дякую. Я навів тільки деякі факти радянської доби, але так, дійсно, значно зрозуміліше.
    Взагалі, коли читаю цю хронологію, дивуюсь та одночасно радію з того, що українська мова дожила до наших днів і розвивається.
+ Ответить в теме
Страница 58 из 62

Похожие темы

  1. Геноцид в Україні
    fragov в разделе Кіно
    Ответов: 0
    Последнее сообщение: 01.11.2007, 11:01
  2. Невизнання ОУН-УПА це панування росіян на Україні.
    Taraslt в разделе Політика та Історія
    Ответов: 80
    Последнее сообщение: 01.05.2007, 15:32
  3. Ответов: 14
    Последнее сообщение: 12.07.2006, 12:59

Теги для этой темы

,

Просмотреть облакого тегов