Грошова допомога постраждалим у війні!
Магазин спортивного харчування Strong Life
Дерево благодарностей661Благодарности

Результаты опроса: Як Ви ставитесь до мовного питання а Україні?

Голосовавшие
94. Вы ещё не голосовали в этом опросе
  • Какая разница на каком языке говорить?

    11 11.70%
  • Глибоко по барабану

    4 4.26%
  • Просто байдуже

    1 1.06%
  • Такого питання не існує

    4 4.26%
  • Це просто провокація, а не мовне питання

    32 34.04%
  • Таке питання існує, але нехай його вирішують якось без мене

    1 1.06%
  • Це дійсно дуже складне питання і я намагаюсь його зрозуміти

    30 31.91%
  • Инше

    11 11.70%
+ Ответить в теме
Страница 46 из 62
Показано с 451 по 460 из 619.
  1. #451
    Ігор!
    Гість

    Re: Ваше ставлення до мовного питання в Україні?


    Ответ Сообщение от Def Посмотреть сообщение
    .....

    Ничего не напоминает?
    Напоминает!

    ... что "языковой вопрос" - есть!

  2. #452
    Odo
    Offline
    -

    Re: Ваше ставлення до мовного питання в Україні?


    Центр Разумкова провів ґрунтовне дослідження деяких впливів на політичні погляди та переконання обраної мови:



    Докладні коментарі та висновки тут.

    А тим часом, видовищна суперечка на мовному ґрунті розгорнулася останнім часом між двома речниками ПР: Ганною Герман та Миколою Левченком.
  3. #453
    Offline
    Пророк

    Re: Ваше ставлення до мовного питання в Україні?


    Ответ Сообщение от Odo Посмотреть сообщение
    ...
    А тим часом, видовищна суперечка на мовному ґрунті розгорнулася останнім часом між двома речниками ПР: Ганною Герман та Миколою Левченком.
    Эти субъекты стоят друг друга, и глаз друг другу не выклюют.
    Помниться Ганнуся собиралась выйти из ПР, если Калашников останеться
    в ПР после избиения им журналистов.
    (http://obkom.net.ua/news/2008-05-20/1110.shtml)
    И что? И Ганнуся на коне, и журналисты сами себя побили по решению суда, а Калашников ваааще герой.
    А что касаеться Левченко то см сюды:
    "Донецкий горсовет запретил создавать в городе украиноязычные школы и детсады"
    http://obkom.net.ua/news/2008-05-20/1050.shtml
  4. #454
    Offline
    Пророк

    Re: Ваше ставлення до мовного питання в Україні?


    Проглянула діаграми. Все вірно, без сюрпризів. Почала читати посилання на відповідну статтю. Дооовгеееее...
    Сподобалось в одному коментарі :
    "Ведь можно сказать просто: "Идет дождь", а можно изложить эту мысль так: "Происходит выпадение гидрогенной субстанции в связи с нарушением корреляции между парообразнй и жидкой фазами ее".
  5. #455
    Odo
    Offline
    -

    Re: Ваше ставлення до мовного питання в Україні?


    Ответ Сообщение от RAMM Посмотреть сообщение
    А что касаеться Левченко то см сюды:
    "Донецкий горсовет запретил создавать в городе украиноязычные школы и детсады"
    http://obkom.net.ua/news/2008-05-20/1050.shtml
    Мдя... такого відвертого формулювання:
    «для удовлетворения потребности населения Донецка в получении образования на родном языке не допускать планового увеличения числа учащихся, обучающихся на украинском языке, расширения сети украиноязычных школ и классов».
    серед офіційних заяв ще не доводилося читати... Привіт Валуєву та його сумнозвісному циркулярові...

    Ответ Сообщение от черешня Посмотреть сообщение
    Проглянула діаграми. Все вірно, без сюрпризів. Почала читати посилання на відповідну статтю. Дооовгеееее...
    Сподобалось в одному коментарі :
    "Ведь можно сказать просто: "Идет дождь", а можно изложить эту мысль так: "Происходит выпадение гидрогенной субстанции в связи с нарушением корреляции между парообразнй и жидкой фазами ее".
    Там все цікаве наприкінці, де висновки.
  6. #456
    Odo
    Offline
    -

    Re: Ваше ставлення до мовного питання в Україні?


    до черешні:
    Тримай:
    ... в роздумах про національні питання не може бути місця ні для апріорних суджень, ні для віри в залізну закономірність, і, дивлячись на сьогодення в історичній перспективі, особливо в перспективі української історії, ми розуміємо слушність популярного вислову «ніколи не кажи ніколи». Національна субстанція та окремі її сегменти є досить рухливими утвореннями, чутливими до зовнішніх впливів, особливо, якщо останні є потужними і цілеспрямованими. В Україні саме російськомовні громадяни є їх пріоритетним об’єктом. Ці впливи базуються не на емоціях, а на цілісній, логічно побудованій концепції, що у своєму практичному застосуванні несе явну загрозу національній безпеці України, оскільки розглядає вагому частину її громадян як потенційний ресурс іншої держави.

    Власне, це стоїть за більшістю «плачів» політичних і громадських «Ярославен» місцевого виробництва над долею російської мови, освіти, культури в Україні та сплюндрованим правом донецьких глядачів дивитися фільми в кінотеатрах виключно мовою північно-східного сусіда, за партійними ініціативами щодо проведення всеукраїнського референдуму з питання державної двомовності, за намаганнями деяких псевдофілологів представити російську мову як «спільне надбання східнослов’янських народів», а сучасну українську — як варіант галичанського діалекту, чужого для більшості навіть етнічних українців.

    Одне слово, комусь дуже потрібно, аби російськомовні громадяни України все ж таки колись (і чим раніше, тим краще) уявили себе окремою спільнотою, чиї інтереси не збігаються з інтересами власної держави і чиє майбутнє пов’язане з іншою державою. Але поки що тверезий розум наших співгромадян дозволяє їм уявити насамперед наслідки такого розвитку подій і робити практичні висновки на користь своєї Батьківщини, що є найкращим запобіжником від втілення різного роду політичних та культурологічних химер.

    Проте, з другого боку, очевидно, що російськомовні громадяни України є досить неоднорідними в соціально-культурних аспектах, чимала їх частина перебуває в транзитному стані. Це підтверджує, зокрема, зв’язок між патріотичними настроями, визнанням рідною української мови і віднесенням себе до української культурної традиції. Тому політика української влади стосовно цієї категорії громадян повинна бути гранично виваженою і продуманою.

    Так само неоднорідними є російськомовні громадяни, якщо характеризувати їх за віковою ознакою. Російськомовна молодь менше пов’язана з рудиментами радянського минулого, більшою мірою сприймає Україну та її культуру, є більш проєвропейською, ніж старші громадяни. Це дозволяє сподіватися, що певні міжкультурні суперечності можуть бути в майбутньому зняті у процесі інтеграції України в загальноєвропейський культурний простір.

    Найбільш фундаментальними умовами для посилення громадянського патріотизму є прогресивні зміни в політичній, економічній та соціальній сферах і розвиток громадянського суспільства. Впровадження оптимальної моделі державно-адміністративного устрою, ротація політичних еліт, економічне зростання і більш справедливий розподіл соціальний благ, зрештою, виведення країни з порочного кола стагнації, перманентних політичних криз, тотальної корупції та суспільної апатії — це те, що може і повинно посилити почуття гордості за свою належність до «Українського світу» і причетності до його долі. Це й те, на тлі чого значно більше розуміння та підтримку матиме поширення вжитку української мови та впливу української культури в переважно російськомовних нині регіонах.

    Якщо говорити про конкретні проблеми мовної адаптації російськомовних громадян та їх інтеграції в український культурний простір, то головними є поліпшення якості та підвищення стандартів україномовної освітньої (насамперед освітньої!), культурної та інформаційної продукції, надання більшої системності та послідовності заходам з розширення українського мовного простору.

    Звісно, слід позбутися рожевих окулярів та усвідомити, що хтось ніколи не купить україномовну книжку і не піде в кінотеатр на дубльований українською фільм, незалежно від їх якості. Але треба бути свідомими того, що ці особи не репрезентують соціально значиму частину російськомовних громадян. Дані соціологічних досліджень дають підстави сподіватися: раціональні, виважені, а головне — послідовні дії держави щодо реалізації визначених Конституцією України засад мовної політики, переважною більшістю російськомовних громадян будуть сприйняті позитивно. Адже вони відповідають корінним інтересам кожного громадянина — жити в стабільній державі, позбавленій зайвих внутрішніх бар’єрів — нехай і віртуальних, але таких, що їх за бажання можна легко перетворити на цілком матеріальні барикади.
  7. #457
    Offline
    Пророк

    Re: Ваше ставлення до мовного питання в Україні?


    Простіше і точніше, на мій погляд, питання вподобань аналізує Хмелько (КМІС):
    ..."Розподіл населення України за національністю, що фіксується у переписі, фактично не відображає розподіл нашого населення за етнічною належністю. Власне етнічний склад – той, що має фіксуватися за вільною самоідентифікацією людини, –фіксується у переписі лише у першому наближенні, оскільки від кожної людини вимагається одновимірна самоідентифікація. Урахування ж русько-української біетнічної самоідентифікації дало можливість з’ясувати, що у неодновимірному відображенні етнічну структуру України під час перепису складали приблизно 60-62 відсотки моноетнічних українців, 23-25 відсотків біетнічних русько-українців, 9-10 відсотків моноетнічних руських і близько 5 відсотків людей з інших етнічних груп"...
    Аналізуючи кореляцію національно-політичної орієнтації (голосувань на кількох виборах поспіль) з визначеною таким чином структурою населення, Хмелько відзначає:
    "найтісніші зв’язки розподілів голосів в регіонах виявилися з параметрами етнічного складу виборців, обчисленими із врахуванням частки русько-української біетнічності. Так, відсотки голосів, отримані Ющенком і Януковичем у «третьому» турі виборів 2004 року в областях країни і в Криму, найбільше були пов’язані з часткою моноетнічних українців та зі сумарною часткою біетнічних русько-українців і моноетнічних руських в складі виборців регіону. Зокрема, коефіцієнт кореляції між відсотком голосів, отриманих кожним кандидатом в кожному з 26 регіонів, та часткою моноетнічних українців у відповідному регіоні дорівнює +0,948 для Ющенка та -0,950 для Януковича, а коефіцієнт кореляції між тими ж відсотками голосів та сумарною часткою біетнічних русько-українців та моноетнічних руських серед виборців регіону дорівнює -0,951 для Ющенка та +0,955 для Януковича. При цьому частка голосів, отриманих в регіонах і Ющенком, і Януковичем, дещо тісніше був пов’язана з відносною чисельністю в регіоні русько-українців, ніж моноетнічних руських: відповідні коефіцієнти кореляції дорівнюють -0,891 і -0,738 для Ющенка, та 0,889 і 0,749 для Януковича"
    Таблиця 1. Етнічний склад Північно-Західної та Південно-Східної частин України (%)
    Північно-Західна Україна Південно-Східна Україна
    Етнічний склад у першому наближенні: a
    українці 91.2 63.2
    руські («росіяни») 6.1 30.3
    інші етнічні категорії 2.7 6.5
    ЗАГАЛОМ 100.0 100.0
    Етнічний склад у другому наближенні: b
    моноетнічні українці 82.0 36.0
    біетнічні русько-українці 10.9 38.4
    моноетнічні руські 3.3 18.6
    інші етнічні категорії 3.7 7.0
    ЗАГАЛОМ 100.0 100.0
  8. #458
    Offline
    Инвалид умственного труда

    Re: Ваше ставлення до мовного питання в Україні?


    Таблички бы глянуть и расчет коэффициента кореляци
  9. #459
    Odo
    Offline
    -

    Re: Ваше ставлення до мовного питання в Україні?


    Ответ Сообщение от Victorious Посмотреть сообщение
    Простіше і точніше, на мій погляд, питання вподобань аналізує Хмелько (КМІС)
    Воно, звісно, може і простіше і точніше, але для мене його висновки є дещо тьмяні, як то кажуть, слова панятни - смисл ускользаєт
    Ответ Сообщение от Victorious Посмотреть сообщение
    ..."Розподіл населення України за національністю, що фіксується у переписі, фактично не відображає розподіл нашого населення за етнічною належністю. Власне етнічний склад – той, що має фіксуватися за вільною самоідентифікацією людини, –фіксується у переписі лише у першому наближенні, оскільки від кожної людини вимагається одновимірна самоідентифікація. Урахування ж русько-української біетнічної самоідентифікації дало можливість з’ясувати, що у неодновимірному відображенні етнічну структуру України під час перепису складали приблизно 60-62 відсотки моноетнічних українців, 23-25 відсотків біетнічних русько-українців, 9-10 відсотків моноетнічних руських і близько 5 відсотків людей з інших етнічних груп"...
    Незрозуміло також, хто такі всі ці "русько-українці" та "руські", маються на увазі галицькі, закарпатські, словацькі та польські русини? Бо саме вони себе називають понині руським людом або народом руським. Або може цей прикметник утворено від історичної самоназви українців: русичі, русини? Тоді, біетнічні "русько-українці" стають моноетнчними українцями. Чи таки росіяни? Тоді, навіщо плутати одне з иншим і вносити зайву плутанину у це і без того заплутане питання? Чи Хмелько проводить наукові дослідження суржиком? Бо саме суржиком росіяни - руські. Тоді, чи гідні уваги такі дослідження? Чому б їх не провести, нпр., "албанським" сленгом? Або додати колориту рясно пересипавши матюками?
    Ответ Сообщение от Victorious Посмотреть сообщение
    Таблиця 1. Етнічний склад Північно-Західної та Південно-Східної частин України (%)
    Північно-Західна Україна Південно-Східна Україна
    Етнічний склад у першому наближенні: a
    українці 91.2 63.2
    руські («росіяни») 6.1 30.3
    інші етнічні категорії 2.7 6.5
    ЗАГАЛОМ 100.0 100.0
    Етнічний склад у другому наближенні: b
    моноетнічні українці 82.0 36.0
    біетнічні русько-українці 10.9 38.4
    моноетнічні руські 3.3 18.6
    інші етнічні категорії 3.7 7.0
    ЗАГАЛОМ 100.0 100.0
    Чим перше наближення відрізняється від другого? Чому вони мають різні результати?

    І головне, не зрозуміло які висновки з цього "простішого і точнішого" аналізу мусить зробити цікавий читач? Що на заході України етнічних українців або тих, хто так себе визначає, мешкає більше, ніж на сході? І що саме вони переважно голосували за Юща, а їх опоненти за Янучару? Так це, як на мене, і без жодних досліджень зрозуміло.
  10. #460
    Offline
    Пророк

    Re: Ваше ставлення до мовного питання в Україні?


    Ответ Сообщение от rust Посмотреть сообщение
    Таблички бы глянуть и расчет коэффициента кореляци
    Я не знаю де ця праця в інтернеті; в мене є в компі, але там 20000 знаків занудного тексу; бажаючим скину.

    Ответ Сообщение от Odo Посмотреть сообщение
    ... хто такі всі ці "русько-українці" та "руські", маються на увазі галицькі, закарпатські, словацькі та польські русини? Бо саме вони себе називають понині руським людом або народом руським. Або може цей прикметник утворено від історичної самоназви українців: русичі, русини? Тоді, біетнічні "русько-українці" стають моноетнчними українцями. Чи таки росіяни?
    ....
    І головне, не зрозуміло які висновки з цього "простішого і точнішого" аналізу мусить зробити цікавий читач? Що на заході України етнічних українців або тих, хто так себе визначає, мешкає більше, ніж на сході? І що саме вони переважно голосували за Юща, а їх опоненти за Янучару? Так це, як на мене, і без жодних досліджень зрозуміло.
    Коефіцієнт кореляції політичних уподобань в 0,95 за його методикою самовизначення "в другому наближенні" набагато вищий, ніж з національною, можною чи культурною ідентифікацією в інших дослідженнях, в т.ч. Центру Разумкова. А русько-українці в нього - люди з подвійною самоідентифікацією; прикметник "руський" він вводить, продовжуючи Дмитра Ліхачова, аби уникнути повного отожнення з "російським".
+ Ответить в теме
Страница 46 из 62

Похожие темы

  1. Геноцид в Україні
    fragov в разделе Кіно
    Ответов: 0
    Последнее сообщение: 01.11.2007, 11:01
  2. Невизнання ОУН-УПА це панування росіян на Україні.
    Taraslt в разделе Політика та Історія
    Ответов: 80
    Последнее сообщение: 01.05.2007, 15:32
  3. Ответов: 14
    Последнее сообщение: 12.07.2006, 12:59

Теги для этой темы

,

Просмотреть облакого тегов