Грошова допомога постраждалим у війні!
Магазин спортивного харчування Strong Life
Дерево благодарностей661Благодарности

Результаты опроса: Як Ви ставитесь до мовного питання а Україні?

Голосовавшие
94. Вы ещё не голосовали в этом опросе
  • Какая разница на каком языке говорить?

    11 11.70%
  • Глибоко по барабану

    4 4.26%
  • Просто байдуже

    1 1.06%
  • Такого питання не існує

    4 4.26%
  • Це просто провокація, а не мовне питання

    32 34.04%
  • Таке питання існує, але нехай його вирішують якось без мене

    1 1.06%
  • Це дійсно дуже складне питання і я намагаюсь його зрозуміти

    30 31.91%
  • Инше

    11 11.70%
+ Ответить в теме
Страница 42 из 62
Показано с 411 по 420 из 619.
  1. #411
    Offline
    Гуру

    Re: Ваше ставлення до мовного питання в Україні?


    Ответ Сообщение от Admin Посмотреть сообщение
    Популярним може бути майже все, а тобі, **SEM**, варто тричі думати, перед тим як щось писати, бо більшість твоїх думок з різних тем є безпідставними і не підкріпленими нічим, може варто набрати спочатку хоч якийсь багаж "за плечі", а вже потім так безапеляційно щось заявляти?
    Хм...Популярное всегда перестаёт быть таковым рано или поздно!

    Если язык сегодня популярен, а завтра нет, то что это получаеться что язык -это всего лишь вещь и не более по вашему?!
    Вот я уважаю свой язык он и популярен и всегда будет таковым в моих глазах, а на мнение других которые так не считают мне честно говоря "....с прибором"! Пусть хоть клин на голове чешут!!!
    Если ты считаеш свой язык не "популярным" это проблема лично твоя,а спихнуть всё на толпу(мол неуважает молодёж язык) проще всего!!!
    пс на личности не переходил

  2. #412
    Offline
    Філософф

    Re: Ваше ставлення до мовного питання в Україні?


    Ответ Сообщение от rust Посмотреть сообщение
    Re А1
    Меня лично задевает фраза в цивилизованных странах..
    Поэтому спрашиваю.
    RE А2
    Тогда английский в кчестве государственного вы допускатете почемуто?
    RE А3 Мой киндер учится в украинской школе... Английский инемецкий учат бесплатно, а за русский я должен платить. И то на усмотрение администрации. Могут и не разрешить факультатив...
    Я теж за вивчення російської мови, чому-дивіться в архівах дописів.
  3. #413
    Odo
    Offline
    -

    Re: Ваше ставлення до мовного питання в Україні?


    Ответ Сообщение от Руда Посмотреть сообщение
    Я теж за вивчення російської мови, чому-дивіться в архівах дописів.
    Пані Руда, тоді суржик володітиме Україною вічно. Наші мови надто близькі і різні слова з обох мов повсякчас плутатимуться у головах пересічних мовців, особливо дітей. НМСД.
  4. #414
    Offline
    Філософф

    Re: Ваше ставлення до мовного питання в Україні?


    Не згодна. Суржик панує зараз, тому що діти вже забувають російську і ще не знають українську. Потрібно, щоб діти розмежовували свідомо ці 2 мови. До речі, не така вже російська споріднена з українською. Коли росіяни, виходячи з цієї точки зору, беруться говорити українською-сміх та й годі. А коли діти пишуть російські слова українською мовою? А російська ще знаходиться на такому рівні застосування, що її потрібно знати. І не парадокс, коли діти знають розмовну російську, а писати не можуть? Це все ж таки мова міжнародного спілкування. І поки що іноземці в більшості знають російську краще, ніж українську. Дай
    Коли діти вивчали 2 мови, але більше російську, то говорили вони російською, а не суржиком. Вивчайте українську більше. А взагалі, у мене була російська школа, але класні вчителі, тому українську я теж непогано знала, хоча розмовляла російською, але ж не суржиком! А суржиком лише в інституті почала розмовляти, тому що потрапила в суржикомовне оточення (люди там російської взагалі не розуміли, бо були більшість з сіл), а суржиком всеодно розмовляли.

    Дайте російській мові статус іноземної і мови нацменшини і вивчайте на здоров2я на такому рівні, гірше від цього нікому не буде.
  5. #415
    Odo
    Offline
    -

    Re: Ваше ставлення до мовного питання в Україні?


    Ответ Сообщение от Руда Посмотреть сообщение
    Не згодна. Суржик панує зараз, тому що діти вже забувають російську і ще не знають українську. Потрібно, щоб діти розмежовували свідомо ці 2 мови. До речі, не така вже російська споріднена з українською. Коли росіяни, виходячи з цієї точки зору, беруться говорити українською-сміх та й годі. А коли діти пишуть російські слова українською мовою? А російська ще знаходиться на такому рівні застосування, що її потрібно знати. І не парадокс, коли діти знають розмовну російську, а писати не можуть? Це все ж таки мова міжнародного спілкування. І поки що іноземці в більшості знають російську краще, ніж українську. Дай
    Коли діти вивчали 2 мови, але більше російську, то говорили вони російською, а не суржиком. Вивчайте українську більше. А взагалі, у мене була російська школа, але класні вчителі, тому українську я теж непогано знала, хоча розмовляла російською, але ж не суржиком! А суржиком лише в інституті почала розмовляти, тому що потрапила в суржикомовне оточення (люди там російської взагалі не розуміли, бо були більшість з сіл), а суржиком всеодно розмовляли.

    Дайте російській мові статус іноземної і мови нацменшини і вивчайте на здоров2я на такому рівні, гірше від цього нікому не буде.
    Тоді, чому діти розмовляли суржиком у 70-і, 80-і, 90-і, коли російську вони знали значно краще, ніж українську? Кажу це впевнено, бо сам з покоління цих дітей і добре пам’ятаю, що ми знали і як говорили.

    Щодо мовної мішанки у дитячій свідомости. Дитяча свідомість цільна, вона нічого не розмежовує, а навпаки намагається все поєднати. Нещодавно, одна знайома розповідала про родину, що у них гостювала, мати - росіянка, батько італієць, з дитини вони спільними зусиллями намагаються зробити білінґву. Що з цього виходить і як це виглядає? Ось як: дитина каже одне слово російською, друге італійською у довільному поєднанні, вона не бачить різниці між словами та доречности їх вжитку у тому чи иншому (італійському чи російському) реченні. Десь вище я наводив ще один приклад мого знайомого, з котрого батьки намагалися зробити англо-українського білінґву, скінчилося це невиліковним (і дотепер) заїканням. І це досить далекі мови, а що ж буде у голові дитини з близькими?
  6. #416
    Offline
    Пророк

    Re: Ваше ставлення до мовного питання в Україні?


    Вважаю найкращим варіантом, коли з дитинства дитина вчить лише одну мову. А вже в шкільному віці починає вивчення інших. До школи якраз сформується уявлення про свою мову і те, як її відрізнити від споріднених. Одна мова має бути базовою, а далі можна вчити скільки завгодно інших.
  7. #417
    Offline
    Філософф

    Re: Ваше ставлення до мовного питання в Україні?


    Теж не дуже згодна. Абсолютно не педагогічно.3-7 років-це сензитивний період для вивчення мов, тобто такий період, коли дитина схоплює мову найкраще і це для неї є природним. Тому вчити мови краще в дитинстві. Недарма ж природа дає дитині такі здібності. Просто не загострювати, не намагатися "зробити білінгву", а просто давати їй спілкування і читання обидвома мовами, ігрову форму. У мене в родині поряд йшли російська й українська, мене ніхто спеціально не натаскував, читали мені багато обидвома мовами, але українську я знала в молодших класах так, що виправляла вчительку-росіянку, для якої українська була іноземною, а їй довелося викладати її в одній з підгруп(мені пощастило потрапити в іншу підгрупу), не знаю, моє оточення було російськомовним, включаючи друзів, може тому я не спілкувалась суржиком в дитинстві. Тому даних про те, що в основному, панував суржик, я не маю.А приклад того, як спочатку вивчили одну мову, а потім почали вчити іншу, я відчувала на собі. Українську вивчали з 2 класу, почався кошмар, ми ще років декілька ненавиділи українське письмо і плутали букви. А якби нам одразу паралельно пояснювали різницю, ми б вчились, а не перевчались.
    Для дитини обидві мови, які вона чує від батьків, є близькими їй і зрозумілими, бо вона їх відчуває, як рідні, відчуває всі відтінки смислів і стилю. Ну, поки маленька, може поплутається, а потім виговориться, скільки білінгвів живе на планеті і всі суржиком говорять? А як щодо вивчення іноземної мови( англійської, німецької)?Зараз їх теж мало не з пуп2янка вчать і що, діти англо-українською розмовляють, або раніше англо-російською?
    Чому іноземна мова міжнародного спілкування англійська, абсолютно чужа дитині, є престижною для вивчення, а іноземна мова міжнародного спілкування російська, досить близька дитині, повинна бути заборонена? Яка з них, от чесно, як не прикро це усвідомлювати, знадобиться дитині у житті найближчі 20-50 років?
  8. #418
    Odo
    Offline
    -
    Ответ Сообщение от Руда Посмотреть сообщение
    Чому іноземна мова міжнародного спілкування англійська, абсолютно чужа дитині, є престижною для вивчення, а іноземна мова міжнародного спілкування російська, досить близька дитині, повинна бути заборонена? Яка з них, от чесно, як не прикро це усвідомлювати, знадобиться дитині у житті найближчі 20-50 років?
    Ви часто кажете, що російська мова є мовою міжнародного спілкування, одначе хто і коли надав їй цей статус, де він зафіксований, яким законом? Те, що всі зрусифіковані совкові манкурти пострадянського простору говорять на "общякє" мене не переконує. Щодо англійської, то вона принаймні має статус офіційної мови Евросоюзу, щодо того, що вона по факту є на сьогодні такою - теж непереконливо, бо все змінюється і невідомо яка саме мова правитиме за міжнародну навіть через пів сторіччя.

    Ответ Сообщение от Руда Посмотреть сообщение
    Теж не дуже згодна. Абсолютно не педагогічно.3-7 років-це сензитивний період для вивчення мов, тобто такий період, коли дитина схоплює мову найкраще і це для неї є природним. Тому вчити мови краще в дитинстві. Недарма ж природа дає дитині такі здібності.
    Природа дійсно надає дитині великі можливості, можна нпр. навчити її складати/ділити/помножувати без калькулятора величезні цифри. Питання не у тому, чи можливості дитини у цьому віці великі чи малі, питання у тому яку саме частину цих можливостей правильно, доцільно і корисно (для самої дитини) буде розвивати?
  9. #419
    Offline
    Філософф

    Re: Ваше ставлення до мовного питання в Україні?


    Так що до вивчення англійської з раннього дитинства? Чи не призведе це до англо-українського суржику? І чому досі не призвело? Якими б несправедливими були події минулого, відголосок їх зберігся дотепер. Так є, і нічого поки що не зміниш. І нашим дітям жити у такому світі. Знаючи російську мову, можна спілкуватись в усіх пострадянських країнах і з більшою вірогідністю можна стверджувати, що тобі нададуть допомогу, тому що зрозуміють російську, а не англійську. Невже більшість дітей буде жити в країнах Євросоюзу? Скоріше, у пострадянському просторі. І коли ти, заблукавши в Ала Арчі, наприклад, попросиш у старенького киргиза допомоги, він тобі її надасть, якщо ти її попросиш російською. А в Білорусі тобі продадуть хліб, бо зрозуміють тебе. І не англійською ти будеш замовляти квиток, коли вертатимешся від родичів з Бєлгороду (це я наводжу свої реальні зв1язки з пострадянськими країнами). Прибалтійці хоч і подивляться на тебе, як на комаху, але ти зможеш їм пояснити, що горить і треба тікати (а це я перебільшую). А з англійцями я спілкувалась раз у інституті. Все. А ті ж іноземці? Може, це й не дуже хороший чинник популярності української мови, але більшість з них, ведучи справи в країнах пострадянського простору, вчать саме російську. Інша справа, наші, коли вчать російську, хочуть жити тут, а коли англійську - мають плани виїхати.
    Несвідома плутанина в словах виникає або від недовченості (не знаємо ні одної мови, ні іншої), або за звичкою (я знаю, як правильно, але у сім2ї всі так говорять). А "зрусифіковані совкові манкурти" ще довго залишаться "зрусифікованими совковими манкуртами"(це трагічно, але це реальність), а оскільки цих, так би мовити, "манкуртів" пів-світу і іноді виникає потреба, щоб твоя родичка росіянка стара бабуся-манкуртиха тебе зрозуміла, коли ти їй пишеш листа, російську треба вчити. Отже, практична доцільність вивчення доведена. Інша справа, що на своїй землі треба підіймати авторитет рідної мови, але вивчення іноземної мови (з усвідомленням того, що вона іноземна) до цього ніякого стосунку не має.
  10. #420
    Odo
    Offline
    -

    Re: Ваше ставлення до мовного питання в Україні?


    Ответ Сообщение от Руда Посмотреть сообщение
    Так що до вивчення англійської з раннього дитинства? Чи не призведе це до англо-українського суржику? І чому досі не призвело?
    Призведе, якщо англійська стане розповсюдженою у побуті і конкуруватиме з поточною розмовною говіркою. Не призвело тому що англійська не така споріднена до української, як російська і тому, що не є такою розповсюдженою у загальному громадському вжитку, а отже наразі не конкурує.
    Ответ Сообщение от Руда Посмотреть сообщение
    Якими б несправедливими були події минулого, відголосок їх зберігся дотепер. Так є, і нічого поки що не зміниш. І нашим дітям жити у такому світі. Знаючи російську мову, можна спілкуватись в усіх пострадянських країнах і з більшою вірогідністю можна стверджувати, що тобі нададуть допомогу, тому що зрозуміють російську, а не англійську. Невже більшість дітей буде жити в країнах Євросоюзу? Скоріше, у пострадянському просторі. І коли ти, заблукавши в Ала Арчі, наприклад, попросиш у старенького киргиза допомоги, він тобі її надасть, якщо ти її попросиш російською. А в Білорусі тобі продадуть хліб, бо зрозуміють тебе. І не англійською ти будеш замовляти квиток, коли вертатимешся від родичів з Бєлгороду (це я наводжу свої реальні зв1язки з пострадянськими країнами). Прибалтійці хоч і подивляться на тебе, як на комаху, але ти зможеш їм пояснити, що горить і треба тікати (а це я перебільшую). А з англійцями я спілкувалась раз у інституті. Все. А ті ж іноземці? Може, це й не дуже хороший чинник популярності української мови, але більшість з них, ведучи справи в країнах пострадянського простору, вчать саме російську. Інша справа, наші, коли вчать російську, хочуть жити тут, а коли англійську - мають плани виїхати.
    Несвідома плутанина в словах виникає або від недовченості (не знаємо ні одної мови, ні іншої), або за звичкою (я знаю, як правильно, але у сім2ї всі так говорять). А "зрусифіковані совкові манкурти" ще довго залишаться "зрусифікованими совковими манкуртами"(це трагічно, але це реальність), а оскільки цих, так би мовити, "манкуртів" пів-світу і іноді виникає потреба, щоб твоя родичка росіянка стара бабуся-манкуртиха тебе зрозуміла, коли ти їй пишеш листа, російську треба вчити. Отже, практична доцільність вивчення доведена. Інша справа, що на своїй землі треба підіймати авторитет рідної мови, але вивчення іноземної мови (з усвідомленням того, що вона іноземна) до цього ніякого стосунку не має.
    Це ніякий не доказ, а лише констатація того, що Ваші родинні обставини склалися саме так. У когось вони склалися инакше. Комусь треба листа писати кревним не до Росії, а нпр. до Прешова у Словаччину, то якою мовою мусить писати ця людина до своїх кревних? Чому люди, що мають родинні зв’язки з Росією мають посідати якесь привілейоване положення? Ви, звісно, можете мені заперечити, що на поточний момент саме таких з’язків найбільше, в наслідок всім відомої совкової заборони вільного пересування через кордон, але, коли триматися цієї логіки, то чи не потрібно буде посиленно вивчати, скажімо, польську, коли родинних зв’язків суттєво побільшає у цьому напрямку? І що так і ловитимемо напрямок вітру?
+ Ответить в теме
Страница 42 из 62

Похожие темы

  1. Геноцид в Україні
    fragov в разделе Кіно
    Ответов: 0
    Последнее сообщение: 01.11.2007, 11:01
  2. Невизнання ОУН-УПА це панування росіян на Україні.
    Taraslt в разделе Політика та Історія
    Ответов: 80
    Последнее сообщение: 01.05.2007, 15:32
  3. Ответов: 14
    Последнее сообщение: 12.07.2006, 12:59

Теги для этой темы

,

Просмотреть облакого тегов