Грошова допомога постраждалим у війні!
Магазин спортивного харчування Strong Life
Дерево благодарностей13Благодарности
+ Ответить в теме
Страница 2 из 3
Показано с 11 по 20 из 22.
  1. #11
    Odo
    Offline
    -

    Re: Краса перекладу


    Ще про наказовий спосіб наведеного прикладу з форуму словник.нет. Приємно, що не одного мене цікавить це питання:
    Відповіж, відповіжте, Чи можливо вживати. У багатьох мовах існує явище відсутності деяких форм (...). Чи стосується це й до імперативу українських дієлів "відповісти", "доповісти", "заповісти", тощо? Адже подекуди він таки подибується. Чи літературно це?
    Так, справді, парадигма дієслів на -повісти неповна. І не тільки в наказовому способі. 3 особа множини дійсного способу теж не твориться. І літературна норма наразі таких форм не визнає. Утім розмовне мовлення гнучкіше, й такі варіянти подибати не дивина. Тож хтозна, може, незабаром їх і унормують.

  2. #12
    Odo
    Offline
    -

    Re: Краса перекладу


    Отже, обіцяного три роки ждуть:
    Ответ Сообщение от aneisha Посмотреть сообщение
    Мене до глибини душі зачепило оце Ваше "Пространство смыслов подёрнутое рябью слов". І я взялась вирішувати цю надскладну задачку. Скажу одразу - я не філолог і навіть на нього не вчусь. Але спершу вийшло щось таке.

    Простори значень, оповиті ряботинням слів

    Брижать слова, вкривають сенсів обшир

    Розлогість сенсів у тумані слів

    Палахкотить серед туману слів безмежжя істин.

    Це по змісту трохи не те, але мені подобається як звучить. Те, що ближче по змісту - не так:

    Безмежжя істин посеред туману слів

    Як на мене, примітивно. Тай часу на мозковий штурм витратила не багато.
    Одразу скажу, що мені сподобалась сама концепція Вашого перекладу, як такого, що передбачає не точність кожного перекладеного слова, а добирання слів, що утворювали би між собою подібну мелодику фрази.

    Найбільше з наведених варіянтів перекладу мені сподобались наступні:
    Брижать слова, вкривають сенсів обшир

    Розлогість сенсів у тумані слів
    Один львівський перекладач колись переклав цю фразу таким чином:
    Запнула простір мерехтлива паволока слів
    Не знаю, як Вам, але мені цей переклад і досі видається найперфектнішим.
  3. #13
    Odo
    Offline
    -

    Re: Краса перекладу


    Пропоную Вашій увазі одного маловідомого перекладача — Алєксандра Пушкіна, переклад Адама Міцкевича, з польскої:

    БУДРЫС И ЕГО СЫНОВЬЯ

    Три у Будрыса сына, как и он, три литвина.
    Он пришёл толковать с молодцами.
    «Дети! сёдла чините, лошадей проводите,
    Да точите мечи с бердышами.

    Справедлива весть эта: на три стороны света
    Три замышлены в Вильне похода.
    Паз идет на поляков, а Ольгерд на прусаков,
    А на русских Кестут воевода.

    Люди вы молодые, силачи удалые
    (Да хранят вас литовские боги!),
    Нынче сам я не еду, вас я шлю на победу;
    Трое вас, вот и три вам дороги.

    Будет всем по награде: пусть один в Новеграде
    Поживится от русских добычей.
    Жёны их, как в окладах, в драгоценных нарядах;
    Домы полны; богат их обычай.

    А другой от прусаков, от проклятых крыжаков,
    Может много достать дорогого,
    Денег с целого света, сукон яркого цвета;
    Янтаря — что песку там морского.

    Третий с Пазом на ляха пусть ударит без страха;
    В Польше мало богатства и блеску,
    Сабель взять там не худо; но уж верно оттуда
    Привезёт он мне на дом невестку.

    Нет на свете царицы краше польской девицы.
    Весела — что котёнок у печки —
    И как роза румяна, а бела, что сметана;
    Очи светятся будто две свечки!

    Был я, дети, моложе, в Польшу съездил я тоже
    И оттуда привёз себе жёнку;
    Вот и век доживаю, а всегда вспоминаю
    Про неё, как гляжу в ту сторонку».

    Сыновья с ним простились и в дорогу пустились.
    Ждёт, пождёт их старик домовитый,
    Дни за днями проводит, ни один не приходит.
    Будрыс думал: уж, видно, убиты!

    Снег на землю валится, сын дорогою мчится,
    И под буркою ноша большая.
    «Чем тебя наделили? что там? Ге! не рубли ли?»
    «Нет, отец мой; полячка младая».

    Снег пушистый валится; всадник с ношею мчится,
    Чёрной буркой её покрывая.
    «Что под буркой такое? Не сукно ли цветное?»
    «Нет, отец мой; полячка младая».

    Снег на землю валится, третий с ношею мчится,
    Чёрной буркой её прикрывает.
    Старый Будрыс хлопочет и спросить уж не хочет,
    А гостей на три свадьбы сзывает.

    28 октября 1833
    І, власне, оригінал:
    TRZECH BUDRYSУW
    (BALLADA LITEWSKA)

    Stary Budrys trzech synуw, tęgich jak sam Litwinуw,
    Na dziedziniec przyzywa i rzecze:
    "Wyprowadźcie rumaki i narządźcie kulbaki,
    A wyostrzcie i groty, i miecze.

    Bo mуwiono mi w Wilnie, że otrąbią niemylnie
    Trzy wyprawy na świata trzy strony:
    Olgierd ruskie posady, Skirgiełł Lachy sąsiady,
    A ksiądz Kiejstut napadnie Teutony.

    Wyście krzepcy i zdrowi, jedzcie służyć krajowi,
    Niech litewskie prowadzą was Bogi;
    Tego roku nie jadę, lecz jadącym dam radę:
    Trzej jesteście i macie trzy drogi.

    Jeden z waszych biec musi za Olgierdem ku Rusi,
    Ponad Ilmen, pod mur Nowogrodu;
    Tam sobole ogony i srebrzyste zasłony,
    I u kupcуw tam dziengi jak lodu.

    Niech zaciągnie się drugi w księdza Kiejstuta cugi,
    Niechaj tępi Krzyżaki psubraty;
    Tam bursztynуw jak piasku, sukna cudnego blasku
    I kapłańskie w brylantach ornaty.

    Za Skirgiełłem niech trzeci poza Niemen przeleci;
    Nędzne znajdzie tam sprzęty domowe,
    Ale za to wybierze dobre szable, puklerze
    I innie stamtąd przywiezie synowę.

    Bo nad wszystkich ziem branki milsze Laszki kochanki,
    Wesolutkie jak młode koteczki,
    Lice bielsze od mleka, z czarną rzęsą powieka,
    Oczy błyszczą się jak dwie gwiazdeczki.

    Stamtąd ja przed pуłwiekiem, gdym był młodym człowiekiem,
    Laszkę sobie przywiozłem za żonę;
    A choć ona już w grobie, jeszcze dotąd ją sobie
    Przypominam, gdy spojrzę w tę stronę.

    Taką dawszy przestrogę, błogosławił na drogę;
    Oni wsiedli, broń wzięli, pobiegli.
    Idzie jesień i zima, synуw niй ma i niй ma,
    Budrys myślał, że w boju polegli.

    Po śnieżystej zamieci do wsi zbrojny mąż leci,
    A pod burką wielkiego coś chowa.
    "Ej, to kubeł, w tym kuble nowogrodzkie są ruble?"
    - "Nie, mуj ojcze, to Laszka synowa".

    Po śnieżystej zamieci do wsi zbrojny mąż leci,
    A pod burką wielkiego coś chowa.
    "Pewnie z Niemiec, mуj synu, wieziesz kubeł bursztynu?"
    - "Nie, mуj ojcze, to Laszka synowa".

    Po śnieżystej zamieci do wsi jedzie mąż trzeci,
    Burka pełna, zdobyczy tam wiele,
    Lecz nim zdobycz pokazał, stary Budrys już kazał
    Prosić gości na trzecie wesele.
  4. #14
    Offline
    Пророк

    Re: Краса перекладу


    Повеселив мене один переклад
    Наведу оригінал, всім відомий, а далі- переклад.

    Вот какой рассеянный
    Маршак Самуил

    Жил человек рассеянный
    На улице Бассейной.

    Сел он утром на кровать,
    Стал рубашку надевать,
    В рукава просунул руки -
    Оказалось, это брюки.

    Вот какой рассеянный
    С улицы Бассейной!

    Надевать он стал пальто -
    Говорят ему: не то.

    Стал натягивать гамаши
    Говорят ему: не ваши.

    Вот какой рассеянный
    С улицы Бассейной!

    Вместо шапки на ходу
    Он надел сковороду.

    Вместо валенок перчатки
    Натянул себе на пятки.

    Вот какой рассеянный
    С улицы Бассейной!

    Однажды на трамвае
    Он ехал на вокзал
    И, двери открывая,
    Вожатому сказал:

    - Глубокоуважаемый
    Вагоноуважатый!
    Вагоноуважаемый
    Глубокоуважатый!
    Во что бы то ни стало
    Мне надо выходить.
    Нельзя ли у трамвала
    Вокзай остановить?

    Вожатый удивился -
    Трамвай остановился.

    Вот какой рассеянный
    С улицы Бассейной!

    Он отправился в буфет
    Покупать себе билет.
    А потом помчался в кассу
    Покупать бутылку квасу.

    Вот какой рассеянный
    С улицы Бассейной!

    Побежал он на перрон,
    Влез в отцепленный вагон,
    Внёс узлы и чемоданы,
    Рассовал их под диваны,
    Сел в углу перед окном
    И заснул спокойным сном...

    - Это что за полустанок? -
    Закричал он спозаранок.
    А с платформы говорят:
    - Это город Ленинград.


    Он опять поспал немножко
    И опять взглянул в окошко,
    Увидал большой вокзал,
    Удивился и сказал:

    - Это что за остановка -
    Бологое иль Поповка? -
    А с платформы говорят:
    - Это город Ленинград.


    Он опять поспал немножко
    И опять взглянул в окошко,
    Увидал большой вокзал,
    Потянулся и сказал:

    - Что за станция такая,
    Дибуны или Ямская?
    А с платформы говорят:
    - Это город Ленинград.


    Закричал он: - Что за шутки!
    Еду я вторые сутки,
    А приехал я назад,
    А приехал в Ленинград!

    Вот какой рассеянный
    С улицы Бассейной!


    А це- авторський переклад від А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА

    Жив собі роззява –
    ліві двері справа

    зранку він хутенько встав,
    піджака вдягати став:
    шусть руками в рукави –
    з'ясувалось, то штани.

    Отакий роззява –
    ліві двері справа.

    Вбрав сорочку він, однак
    всі кричать йому: не так!
    Одягнув пальто, проте
    знов кричать йому: не те!

    Отакий роззява –
    ліві двері справа.

    Поспішаючи в дорогу,
    рукавичку взув на ногу.
    Ну, а замість капелюха
    натягнув ведро на вуха.

    Отакий роззява –
    ліві двері справа.

    Трамваєм тридцять третім
    він їхав на вокзал
    і, двері відчинивши,
    до водія сказав:

    – Шановний трам-парам-пам-пам,
    я щось хотів сказати вам!
    Я сів не в той, мені... а-яй!
    Трамзал негайно на вокзай!

    Водій перелякався
    і на вокзал подався.

    Отакий роззява –
    ліві двері справа.

    Ось біжить він до кав'ярні,
    щоб квитки купити гарні.
    Далі – гляньте на роззяву –
    мчить купляти в касі каву.

    Отакий роззява –
    ліві двері справа.

    Вибіг він аж на перон,
    там – відчеплений вагон.
    Пан роззява в нього вліз,
    сім валіз туди заніс,
    примостився під вікном,
    та й заснув солодким сном

    Зранку гульк! – Егей! – гукає, –
    що за станція, – питає.
    Чемний голос відповів:
    – То є славне місто Львів!


    Ще поспав. Аж сходить сонце.
    Знов поглянув у віконце.
    Бачить – знов стоїть вокзал,
    здивувася і сказав:

    – Що за місто?.. Це Болехів,
    Коломия чи Радехів?
    Чемний голос відповів:
    – То є славне місто Львів!


    Ще собі поспав з годинку,
    знов поглянув на зупинку.
    Бачить – знов якийсь вокзал,
    здивувася і сказав:

    – Що за станція цікава –
    Київ, Зміїв чи Полтава?
    Чемний голос відповів:
    – То є славне місто Львів!


    Тут він крикнув: – Що за жарти?
    Жартувати так не варто!
    Вчора я у Львові сів,
    а приїхав знов у Львів?!

    Отакий роззява –
    ліві двері справа!
  5. #15
    Odo
    Offline
    -

    Re: Краса перекладу


    Ці два міста таки дійсно чимось подібні.
  6. #16
    Offline
    Пророк

    Re: Краса перекладу


    Щойно почула в новинах, що в Києві зібрались Гоголя перекладати на українську...
  7. #17
    Offline
    Пророк

    Re: Краса перекладу


    Ответ Сообщение от черешня Посмотреть сообщение
    Щойно почула в новинах, що в Києві зібрались Гоголя перекладати на українську...
    Пані!! Гоголь перекладений на українську ще сто років тому, і ці спроби вічні, як вічний сам Гоголь. Його перекладали і Максим Рильський, і Остап Вишня, і чи не кожна українська душа, якій він (Гоголь) набайдужий. "Вечори" та "Миргород" лягають на українську без найменших зусиль, російскі слова просто замінюються українськими, збарігаючи українську будову тексту і українську образность. "Маменька, мое сочинение, если оно будет опубликовано, выйдет не на нашем языке" - писав він у Василівку з Петербурга, готуючи до друку "Вечори". Я щойно в суботу мав несподівану приємність у Великих Сорочинцях, на ярмаковому майданчику, спортерігати інсценізацію (здається, місцевої самодіяльності) Повісті про те, як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем - текст не звучить як переклад, це органічна українська мова.
    Ну а Шкляр переклав українською першу (нецензуровану) редакцію Тараса Бульби, пізніше перероблену і відзначену імператорською нагородою - після усунення того, що не відповідало тодішній ідеології. То є вартісна річ.
  8. #18
    Offline
    Пророк

    Re: Краса перекладу


    А як би ви переклали " глазастик"?
  9. #19
    Odo
    Offline
    -

    Re: Краса перекладу


    Ответ Сообщение от черешня Посмотреть сообщение
    А як би ви переклали " глазастик"?
    Коли це якесь ніжне звертання, щось на кштатлт: "Ах Ты мой глазастик", то я би запропонував: "Ах Ти ж мої оченята".
  10. #20
    Offline
    Пророк

    Re: Краса перекладу


    Сто сорок років пройшло з дня першої публікації "Аліси в країні Див" англійською мовою і в 2005 році в Україні вийшло нове видання "Аліси:", здійснене видавництвом А-ба-ба-га-ла-ма-га. Книжка не має кінця: один твір переходить в інший, є дві титульні сторінки - одна з одного початку книжки, друга з другого, а посередині пісочний годинник, який з'єднує два твори.
    Наводжу переклад найвідомішого англійського поетичного нонсенсу "Jabberwocky", який ми знаємо в російському варіанті як неперевершене "Варкалось..."
    І так .... Парам-пам -пам! ....Курзу- Верзу!

    Курзу-Верзу

    Був смажень, і швимкі яски

    Спіралили в кружві,

    І марамульки йшли в псашки,

    Як трулі долові.

    «Мій сину, бійсь Курзу-Верзу,

    То зубий дряполап!

    Не знайся з птицею Зу-зу

    І велезнем Хап-Хап!»

    Меча-штрича він в руки взяв,

    Тропив ворожий слід,

    І в думній тужі спочивав

    Під дервом діодід.

    Та раптом - цвист! оглушний цвист!

    Кругом погонь вашить,

    В тримучім лісі никне лист -

    Курзу-Верзу телить!

    Він раз мечем! він два штричем,

    Аж кервиться торва!

    І барбаризнула з плечей

    Сміюцька долова!

    «Ти вбив грозу Курзу-Верзу?

    Ти, слинку, чудодець!

    «О лавний день! Стрибай пісень,

    Тодімо у ханець!»

    Був смажень, і швимкі яски

    Спіралили в кружві,

    І марамульки йшли в псашки,

    Як трулі долові.

    Читати книжку можна тут:
    http://www.ae-lib.org.ua/texts/carro...lass_ua.htm#01
+ Ответить в теме
Страница 2 из 3

Внешние ссылки (?)


Теги для этой темы