Грошова допомога постраждалим у війні!
Магазин спортивного харчування Strong Life
Дерево благодарностей309Благодарности
+ Ответить в теме
Страница 37 из 138
Показано с 361 по 370 из 1380.
  1. #361
    Offline
    ри?

    Re: А люди, взагалі, читають?


    Ответ Сообщение от черешня Посмотреть сообщение
    Будь ласка! Кажуть,з цього циклу ще книга вийшла,піду шукати.
    Ой...шо чесно-чесно? Ти ж поділишся, коли знайдеш, правда?

  2. #362
    Offline
    Пророк

    Re: А люди, взагалі, читають?


    А я на днях дочитала "Педагогічну поему" Макаренка. Хароша книженція, позитивна .
    І от сьогодні, коли йшла біля пед. універа ввечері, почула огризок фрази одного викладача(ну..на вигляд схожий був на викладача, і інші теж однозначно походили на якихось світил): "...Антон їм казав: не пищіть!!!"
    Мене це якось так порадувало!!!! Ну просто страшенно!!!!
    Я ж ось тільки прочитала це!!!! В них же девіз був такий: "Не пищати!!!"
    А Антон - це Антон Семенович Макаренко!!!!
    І досі його цитують...
  3. #363
    Odo
    Offline
    -
    Ответ Сообщение от kobieta Посмотреть сообщение
    А я на днях дочитала "Педагогічну поему" Макаренка. Хароша книженція, позитивна .
    І от сьогодні, коли йшла біля пед. універа ввечері, почула огризок фрази одного викладача(ну..на вигляд схожий був на викладача, і інші теж однозначно походили на якихось світил): "...Антон їм казав: не пищіть!!!"
    Мене це якось так порадувало!!!! Ну просто страшенно!!!!
    Я ж ось тільки прочитала це!!!! В них же девіз був такий: "Не пищати!!!"
    А Антон - це Антон Семенович Макаренко!!!!
    І досі його цитують...
    Цитують, ой цитують... я оце одразу пригадую, як чую його ім’я, ті далекі часи, коли моя матуся підвищувала мені мотивацію до навчання у молодших класах, цитуючи деякі місця відомого педагога, ох і боляче було...

    Щойно натрапив на мережеву публікацію відомого романа Умберто Еко "Ім’я рози". Читайте на здоров’я.
  4. #364
    Offline
    Пророк

    Re: А люди, взагалі, читають?


    Ответ Сообщение от Odo Посмотреть сообщение
    Щойно натрапив на мережеву публікацію відомого романа Умберто Еко "Ім’я рози". Читайте на здоров’я.
    Рекомендуєте? В мене вдома лежить, а я не читала, бо від мами якісь не сильно позитивні рекомендації отримала.
  5. #365
    Odo
    Offline
    -

    Re: А люди, взагалі, читають?


    Ответ Сообщение от kobieta Посмотреть сообщение
    Рекомендуєте? В мене вдома лежить, а я не читала, бо від мами якісь не сильно позитивні рекомендації отримала.
    Умберто Еко не радити я просто не можу, бо це мій улюблений письменник, після прочитання "Маятника Фуко", захоплений відгук на який я вже залишав десь раніше. Що ж до цієї книжки, то сам я її ще не починав читати, але планую найближчими днями, проте деякі з моїх знайомих, чиєму смакові я довіряю вже її проковтнули і відгуки були позитивними. Смаки ж в усіх різні, самі розумієте, тому все це не гарантує, що Вам теж писанина цього італійського розумника обов’язково сподобається.
  6. #366
    Offline
    Пророк

    Re: А люди, взагалі, читають?


    Я продовжую читати, вже згадуваного тут, Джералда Дарелла. Зараз читається книга "Птицы, звери и родственники". Вона в мене кухонна книженція, тому читаю, тільки коли їм вдома.
    От так..обідаючи в нд...я наткнулася на черговий супер-шматочок, яким хочу поділитися:
    Я надеялся, что после грозы некоторые животные выйдут из своих укрытий, где они обычно прячутся от жары. И в самом деле, по миртовой ветке навстречу друг другу тихо скользили две жирные улитки медово-янтарного цвета и призывно шевелили рожками. Я знал, что в разгар лета эти улитки обычно впадают в спячку. Прикрепившись к подходящей ветке, они затягивают вход в раковину тонкой, как бумага, крышечкой и отступают в глубину своих спиралей, чтобы сберечь влагу в теле, защитить ее от палящих лучей солнца. Бурная гроза, очевидно, пробудила улиток и привела в радостное, романтическое настроение. Они продолжали ползти навстречу друг другу, пока их рожки не соприкоснулись.
    В этот момент улитки остановились и посмотрели в глаза друг другу долгим, серьезным взглядом. Потом одна из них слегка переменила положение, давая дорогу другой. Когда обе улитки оказались рядом, произошло нечто такое, что заставило меня не поверить собственным глазам. Из бока одной улитки и одновременно из бока другой выскочило что-то вроде маленьких белых стрел на тоненькой белой ниточке. Стрела из первой улитки пронзила бок второй улитки и исчезла там, а стрела из второй улитки таким же образом вонзилась в бок первой. И вот они сидят рядышком, бок о бок, связанные двумя белыми ниточками, словно два парусных корабля, счаленные канатами.
    Уже одно это было настоящим чудом, но потом пошли еще более удивительные чудеса. Ниточки стали постепенно укорачиваться и притягивать улиток друг к другу. Я глядел во все глаза, чуть ли не задевая улиток носом, и сделал невероятный вывод: каждая улитка с помощью какого-то механизма в своем теле (наподобие лебедки) сматывала канатик и подтягивала к себе другую улитку, пока обе они не оказались крепко притиснутыми друг к другу. Тела их были сцеплены слишком плотно, и я не сумел разглядеть, что там в точности происходило. В таком экстазе улитки просидели минут пятнадцать, а потом, даже не кивнув, так сказать, друг другу на прощание, расползлись в разные стороны. Ни у той, ни у другой не осталось и следа от стрел или ниточек, и ни одна не выражала какого-либо восторга по поводу успешного завершения романа.
    Меня так потрясло все виденное, что я едва дождался следующего четверга, когда к нам пришел Теодор и я смог рассказать ему обо всем. Слушая мое красноречивое описание, Теодор чуть покачивался на носках и серьезно кивал головой.
    – Ага, да, – произнес он, когда я закончил свой рассказ. – Тебе, знаешь ли… гм… необыкновенно повезло. Я много раз наблюдал за улитками и никогда этого не видел.
    Я спросил, не померещились ли мне все эти стрелы и ниточки.
    – Нет, нет, – сказал Теодор. – Все абсолютно правильно. Стрелы состоят из такого… гм… вещества… нечто вроде кальция, и, когда они проникают в улитку, они исчезают… растворяются. Видимо, можно считать, что стрелки вызывают своего рода покалывание, которое улиткам… гм… очевидно, нравится.
    Потом я спросил, верно ли, что улитки сматывают свои ниточки.
    – Да, да, совершенно верно, – сказал Теодор. – У них, видно, есть… гм… какой-то механизм внутри, который может тянуть ниточку обратно.
    Я сказал, что никогда не видел ничего более удивительного.
    – Да, конечно. Это удивительно, – согласился Теодор и потом добавил нечто такое, от чего у меня захватило дух. – Когда они сближаются… гм… мужская половина одной улитки соединяется с женской половиной другой и… э… наоборот, так сказать.
    Прошло несколько секунд, прежде чем я сумел осмыслить это поразительное сообщение, а потом осторожно спросил, верно ли я понял, что каждая улитка одновременно и самец и самка.
    – Гм. Да, – сказал Теодор. – Гермафродит. Он потеребил бороду, в глазах его сверкнул огонек. Ларри, у которого обычно с лица не сходило страдальческое выражение, когда мы с Теодором обсуждали вопросы естествознания, тоже был изумлен этой поразительной новостью о жизни улиток.
    Оце таке прочитавши....я була вражена...
    Я розумію, шо може це й вчать в школі...і всяке таке, але я такого не знала. І не знала, що равлики яйця відкладають....
    Зовсім інакше я про них думала.
  7. #367
    Offline
    Добрий модер ))

    Re: А люди, взагалі, читають?


    Дійсно, історія про равликів заслуговує на почесне перше місце в списку здивувань цього місяця ))
    Дуже цікаво )) пішла спостерігати за своїми акваріумними. Може, побачу кальцієві стріли )
  8. #368
    10оч
    Гість

    Re: А люди, взагалі, читають?


    А от що до мене то я останнім часом захопився молодими українськими авторами. І мене зацікавило таке питання: а не здається Вам що і українське літераторство також піднімається все вище і вище? Хоч і тематика в глобальному плані в них схожа, але все ж таки... Хто якої думки по цьому питанню?
  9. #369
    Odo
    Offline
    -

    Re: А люди, взагалі, читають?


    Ответ Сообщение от 10оч Посмотреть сообщение
    А от що до мене то я останнім часом захопився молодими українськими авторами. І мене зацікавило таке питання: а не здається Вам що і українське літераторство також піднімається все вище і вище? Хоч і тематика в глобальному плані в них схожа, але все ж таки... Хто якої думки по цьому питанню?
    Думаю, що маєте рацію — потроху, але дійсно підіймаються. Принаймні, дуже на це сподіваюся.
  10. #370
    jag
    Offline
    Новачок

    Re: А люди, взагалі, читають?


    Прочитав питання і задумався...

    А дійсно, читати перестав. Хоча колись - запоем.

    А тепер інші часи. Окрім Файненшл Таймс - нічого. Ані сил ані часу.

    Щоправда, була у мене дуже інтелектуального складу подружка, підсовувала своі книжки - то читав. Щоб не виглядати погано в іі очах, :).

    А тепер - знову ні.

    Задумався.
+ Ответить в теме
Страница 37 из 138

Теги для этой темы

,

Просмотреть облакого тегов