Грошова допомога постраждалим у війні!
Магазин спортивного харчування Strong Life
Дерево благодарностей303Благодарности
+ Ответить в теме
Страница 124 из 137
Показано с 1,231 по 1,240 из 1370.
  1. #1231
    Offline
    2.0

    Re: А люди, взагалі, читають?


    Ответ Сообщение от laithemmer Посмотреть сообщение
    Я ніколи не любила геометрію. Бо вона просто-на-просто нудна і одноманітна. Що може бути цікавого в геометрії Евкліда?
    отето ти гоніш ))) якраз геометрія вельми цікава)))) не чета алгебрі
    Ответ Сообщение от laithemmer Посмотреть сообщение
    незнайомим українським письменником Кідруком
    хм... помойму він давно запіарений своїми мандрівними записками про подорожі Латинською Америкою. пошукай його раніші твори
    Ответ Сообщение от laithemmer Посмотреть сообщение
    перегортаєш 470 сторінку
    ого, немало...
    вопщем, піду я по книжку шолє ))) заохотила ти мене своєю довгою рецензією. а тобі рекомендую Тараса Антиповича "Хронос", якшо ти ще не читала. ми тут кажись про неї вже говорили раніше, але.... подвійно приємно, що Тарас родом з Полтави. какбе, нам є чим пишатися, бо книжка отлічна.

    Merry Corpse, у мене в друзях в фейсбуку тож єсть )))) ека невідаль

    І рецензія від мене. Кормак Маккарті "Дорога"
    постапокаліптика, за яку автор взяв найкрутішу в Америці Пулітцерівську премію. в мене враження від цього твору вийшли змазаними, бо до того дивилась однойменну кіношку і оскільки смисл дуже близький, майже ідентичне прочитання, то перед очима майоріли кадри з фільму, а не витворені уявою картини. в цілому книга достойна для поціновувачів жанру. але якщо ще не читали, краще прочитайте, а тоді беріться за кіно. власне в книзі багато роздумів про світ, в якому поступово помирає все живе, де люди втрачають все людське. де зважитися на самогубство є напевно виявом сили. де канібалізм звичне явище, а закинуті будинки можуть бути як прихистком, але частіше - небезпекою... світ безнадії і холоду, світ в якому нема поняття затишку. замість життя - щосекундне виживання. і постійні думки про смерть. смерть як звичне явище, смерть як безнадія... легкий наліт біблійних персонажів - волоцюга Ілай, жінка, що розповідала хлопчикові про бога... але ці речі здаються якимись ментальними гвіздочками, якими тонкі краї життя окремих персонажів прибиті до цього вмираючого світу...
    тут нема динаміки, є сухі і прості діалоги. але книга чіпляє. для поціновувачів жанру раджу

  2. #1232
    Offline
    ри?

    Re: А люди, взагалі, читають?


    Ответ Сообщение от nickeler Посмотреть сообщение
    отето ти гоніш ))) якраз геометрія вельми цікава)))) не чета алгебрі
    В алгебрі всьо понятноооо! А геометрія нудна і вобщє буе)

    Ответ Сообщение от nickeler Посмотреть сообщение
    хм... помойму він давно запіарений своїми мандрівними записками про подорожі Латинською Америкою. пошукай його раніші твори
    Та я ж зразу шукаю бібліографію автора, якшо він мені так отлічно читається.
    Ответ Сообщение от nickeler Посмотреть сообщение
    Кормак Маккарті "Дорога"
    Дивилася фільм. Ну дуже таке гнітюче було настрєніє і під час, і опісля...
    А за Тараса Антиповича "Хронос" спасибі - стане в чергу :)
  3. #1233
    Offline
    2.0

    Re: А люди, взагалі, читають?


    laithemmer, Кідрук, до речі, теж нахвалював останній роман Кінга ))) і радив почитати технотрилер Майкла Крайтона "Рой" з коментарем "людей треба привчати до якісних технотрилерів" )))) так шо допиши собі у чергу
  4. #1234
    Offline
    ри?

    Re: А люди, взагалі, читають?


    nickeler, Кінга - нє, однозначно. А про Крайтона і "Рой" Кідрук у післямові "Бота" згадував, тому да, висить на ноуті крайтонівська вкладка))
  5. #1235
    Offline
    2.0

    Re: А люди, взагалі, читають?


    Ответ Сообщение от laithemmer Посмотреть сообщение
    Кінга - нє, однозначно.
    а здря.... він дуже "настояну" прозу зараз катає. ніякого тобі "буууу" з кущів. і дуже багато сносок пізнавальних. ну а в цілому, як хоч. мені то шо)
  6. #1236
    Пророк

    Re: А люди, взагалі, читають?


    я теж читав Кінга з захопленням, та кіно люблю дивитися після того як почитав
  7. #1237
    Offline
    2.0

    Re: А люди, взагалі, читають?


    Хоттабыч, кіно за "Безнадьогою" типове УГ.. а книжка - фонтан! а от "Крістіна" рівною мірою і текст і фільм прекрасні
  8. #1238
    Offline
    2.0

    Re: А люди, взагалі, читають?


    Отже, Крайтон
    "Рій". Скажімо так, для мене тема не нова (Дін Кунц із "Опівніччю" читаний ще ледь не в школі), але спрдобалась житейська рамка для книги, філософія буття... багато наукових подробиць, які в хазяйстві пригодяться. І звісно мій улюблений лейтмотив, що людство зі своїм розумом колись дограється. Аналогію і візуалізацію рою можна бачити в Матриці, де машини волочуть тушку Нео в свої пенати, а також зновуж привіт Кіану Рівзу - День, коли земля зупинилась. Коротше, тема вже бита - перебита, але книга достойна.
    "Людина - комп'ютер". Власне тема теж бачена нами у стрічках типу "Згадати все" і таке інше. Але тут цікава теж наукова складова і поведінка психічно хворої людини, а також усвідомлення лікарського промаху. Замість великого минулого - велика Ж... роман вважається одним з ключових в творчості Крайтона, хоча писаний давно і не такий як Рій з точки зору деталей.

    Кінг "Темна половина". Якось пропустилі сіє творіння мимо, а дарма. Теж про проблеми свідомості, про матеріалізацію кошмару, про воскресіння з світу мертвих, ба навіть народження звідти. Захоплююче і незвично про перехрещення розуму, про приховане "я", про те, що кожен з нас при всій своїй позитивності може породити цю темну половину. За добропорядністю може бути все, що хочеш ( ця тема виникає і в Людині - комп'ютері, коли програма " святий джордж" стає несвятою, агресивною після взаємодії з іншою програмою). У Кінга трохи міфології ( горобці, щось від голема...), трохи мирного побуту, і письменницька доля як летмотив. Хто дає в наші голови тексти і що ми платимо за використання ресурсу - це там теж є....

    Бредберрі "451 по Фаренгейту". Мені соромно, що я прочитала це тільки зараз. Я думала, там про космос абощо.... але саме ця книга лишила післясмак. Міцний. Як тавро. Бредбері умів передбачити... у 1951 році він знав про соц.мережі і талант шоу, він ніби транслював свою прозу з нашоо часу. Це книга-потрясіння...пр переродження людини, яка має в собі несвідоме бажання змін і як кинуте в землю зерно, проросте...про біомасу, яка не бажає змін, сидить у некомфортній зоні комфорту... штучний світ замість здатності мислити... Бредбері напевно був тоді піонером подібних тенденцій в літературі, але був пророком.... безмежні враження. Такі книги з тих, що влучають у саме серце.

    І я дарма пустила себе в книгарню.... в результаті - Ладанові дерева від Левона Хечояна, дві тоненькі Антиповича і Бот від Кідрука... аа... ще Забужко. Але то з минулого разу. Чую, будуть рецензії) ))
  9. #1239
    kavapoltava

    Re: А люди, взагалі, читають?


    Спасибо nickeler за рецензии! Очень интересно читать подобную точку зрения.

    А я читаю сейчас популярную в своих рядах поклонников жанра фентези серию книг об эльфах писателя Б. Хеннена.
    Первый том (Последний эльф. Во власти девантара) на 700 страниц порадовал сюжетом, но огорчил стилем написания что ли... или может быть недостаток перевода...
    Хотя всетаки автор спешил много всего рассказать - и из-за этого часто забывал поговорить с читателем, к чему то его приготовить, аккуратнее вввести в курс того или иного сюжета.
    Много разнообразных поворотов, большое колличество картинок. Главные герои проживают сотни (и это не опечатка) лет, время неудержимо меняет все!
    В круговорот сюжета автор вкинул главных героев из разных народов - тут и тролли со своей шаманкой и герцогом, и эльфы с королевой, гномы, люди, карлики. Короче, сочно )))
    С удовольствием дочитал, и концовка повествования заставила в тот же вечер потянуть второй том с полки... Пролистал пару первых страниц и просто засиял! Очень хорошо написано, изображено, рассказано... 100 страниц на одном дыхании проглотил и требовал еще! Жаль иногда приходится ложится спать. В общем сейчас читаю "Воины света" (второй том серии) и уже жалею что она когда то подойдет к концу )) (благо есть еще один том).

  10. #1240
    Offline
    2.0

    Re: А люди, взагалі, читають?


    Voland BulgakOFF, а от з фентезі в мене не складається... колись читала якусь книжку відому відомого автора із багатотомної серії про альбіноса, який перемагав злобарєй. але не пішло... "Володаря перснів" закрила після двох сторінок і нав"язливого бажання викинути книжку геть ))) так само не сприйняла Кінга "Колдун и кристалл"... по тому вирішила в жантр не занурюватися.

    і обіцяні рецензії. два романи, які за обсягом мов повісті, але є таки романами, зважаючи на купу паралельних сюжетних ліній.

    Тарас Антипович "Тіло і доля". про різні стосунки між душею і тілом. про взаємопов"язані долі різних людей, які страждають від одних і тих самих гризот. в технічному плані письма цікавий розділ про дружину детектива Пікуса - Магду. але не технікою єдиною сильний автор. хоч герої і схильні до рефлексій, але сюжет тримається купи, плавно перетікає від одного персонажа до іншого. "люди дна" не здаються нам огидними, їхні вчинки є шляхетними, і крадій Рюрик тут насправді князь, і у тюремному наглядачеві Свині з розумовими здібностями нижче плінтуса, є місце людському і життєвій мудрості. книга без хеппі-енду. біль одного перетікає в біль іншого, очистити дух можна через руйнацію тіла, зберегти дух можна навіть будучи почварою... сильна книга про непрості стосунки тіла з душею.

    Тарас Антипович "Мізерія". Дивним чином перегукується з раніше читаними романами про світ, що деградує. Тут теж є синтетичний корм для людей, є забруднена зона, і є люди, які прагнуть справжнього. Автор знає з власного досвіду, що таке інформаційне суспільство і як тебе нудить отим нестримним потоком переказувної інформації. Як робота пожирає твій час, тебе і ти нездатен жити навіть у вихідні. І на тлі всього цього є ті, кого незборимо тягне до первинності, до справжньості. Спочатку цей поклик неокреслений, він хаотичний і несвідомий. Але саме за ним руйнується минуле життя, герої тікають ВІД, але в першу чергу тікають ДО. В книзі йдеться про необжитий Едем і шлях до нього. Про несправжність суспільства і про зловживання. Автор хоч і називає своїх героїв не Петрами і Наталками, але з усього ми бачимо, що місце те надто схоже на Україну. У світі жахів і синтетики відродження людини пахне самокруткою з кізяка, а блага цивілізації так і не зможуть переманити назад втомлену від них душу. Але до того спокою лежить довгий і небезпечний шлях - усвідомлення, пошуку, співпадінь,...

    Обидва твори на упевнену п"ятірку. Принагідно нагадаю, що пан Антипович родом з Полтави, а його мама нині працює журналісткою в одній з наших газет. проза, писана Тарасом, як на мене, вирізнається на тлі великої кількості терзань молодих авторів. У текстах є глибина, фактаж, розгалудження сюжетних ліній. Це як класична картина на тлі сучасних фікцій а-ля Херст. Я не володію інформацією щодо перекладів його творів на іншу мову, але думаю, що така проза могла би мати певне значення і бути цікавою в розрізі інших країн.

    Саркастична проза від Антиповича
+ Ответить в теме
Страница 124 из 137

Теги для этой темы

,

Просмотреть облакого тегов