Грошова допомога постраждалим у війні!
Магазин спортивного харчування Strong Life
Дерево благодарностей303Благодарности
+ Ответить в теме
Страница 120 из 137
Показано с 1,191 по 1,200 из 1370.
  1. #1191
    Offline
    2.0

    Re: А люди, взагалі, читають?


    laithemmer, оссьпаді, як отлічно када книжка знаходить свою цільову аудиторію. ))) ну або я мабуть балуваний. наздоровлє, карочє

  2. #1192
    Offline
    Пророк

    Re: А люди, взагалі, читають?


    Ответ Сообщение от nickeler Посмотреть сообщение
    laithemmer, оссьпаді, як отлічно када книжка знаходить свою цільову аудиторію. ))) ну або я мабуть балуваний. наздоровлє, карочє
    Мені кажеться, ти просто не любиш, коли шось позитивне )
  3. #1193
    Offline
    2.0

    Re: А люди, взагалі, читають?


    Ответ Сообщение от kobieta Посмотреть сообщение
    коли шось позитивне
    ну... наприклад "Город Солнца" Туве Янсон - хароше і позитивне. хоча лише почасти. або Юрон Шевченко з "Бермудами". а тут алогічність якась. і бажання повбивати деяких персонажів з моменту їхньої появи. да простіт мене пані Лариса. я віддаю перевагу почитуванню її Фейсбук сторінки )))
  4. #1194
    Offline
    Пророк

    Re: А люди, взагалі, читають?


    Ответ Сообщение от nickeler Посмотреть сообщение
    Юрон Шевченко з "Бермудами"
    хм, да - бермуди позитивне

    тоді не понятно
  5. #1195
    Offline
    Пророк

    Re: А люди, взагалі, читають?


    Недавно записалась в обласну бібліотеку, щоб читати паперові книжки, бо всі свої вже прочитані.

    "Яга"

    Доля підкидня завше непроста, навіть коли він потрапляє до родини. Адже талан зумовлюють гени батьків. Як подолати демонів родового прокляття, як знайти в собі сили для любови до батька небажаної дитини, як зрештою навчитися любити й перетворити своє материнське молоко з полинно-гіркого на медово-солодке — про це роман «Яга».

    Мені сподобалась, хоча обкладинка і автор не натякали на те, що це може трапитись. Точно сподобається Лайті.

    "Звірослов"

    У контексті її власної екзотичної творчості нова книжка Малярчук стоїть окремо та виглядає трохи дивно. І не лише тому, що «Звірослов» – це збірка сучасних оповідань, яка продовжує давнішу традицію. Адже за доби середньовіччя так називали енциклопедії про тварин, з яких наші предки могли дізнатися про екзотичних створінь на кшталт драконів, саламандр чи носорогів. Людина, на думку авторки, – не менш екзотична істота, варта якнайдетальнішого розгляду. Вона подібна на метелика, курку чи свиню, а це означає, що, визначивши її характерні ознаки, легше буде знайти свого обранця. Критики рекомендують цю книжку любителям витворів мистецтва з цікавими зрізами суспільства в усіх найдивніших і найекзотичніших проявах а ля Кіра Муратова.
    Вперше читаю цю авторку, сподобалась.
  6. #1196
    Offline
    ри?

    Re: А люди, взагалі, читають?


    Ответ Сообщение от черешня Посмотреть сообщение
    Мені сподобалась, хоча обкладинка і автор не натякали на те, що це може трапитись. Точно сподобається Лайті.
    Прочитала маленький уривочок. При нагоді загляну в бібліотеку або детальніше пошерстю інтернет. Merci (:

    Шукала ж "Ягу" і випадково наскочила на Винничукове "Ги-ги-и".
    Перед вами книжка, яка складається здебільшого з творів написаних у жанрі чорного гумору й абсурду. Писалися вони переважно у 70-80-х роках і не призначалися для публікації. Проте гуляли по руках без зазначення авторства у самвидаві, потрапляли у руки КҐБ, викликаючи у недремних працівників невидимого фронту жвавий інтерес і спроби за будь-якої ціни здобути ще й їхнього автора.
    Шалене письмо!
    В офтопі - щоб мати уявлення :)
    Офтоп:
    Весілля закотили на всю губу. У місті помітно поменшало блудних котів і собак, а що вже ворон упольовано — то й ліку нема. Стрийна напекла таких курчат у сметані, що гості мало пальці не попроковтували, не здогадуючись, що ще вчора ці курчата каркали на деревах. Не кажу вже про тушковану крілятину з котів і печеню з псів. Стрийна доклала весь свій кухарський талант, аби навіть найзаповзятливіший смакоша не засумнівався у натуральності ковбас, паштетів і шинок.
    Я сидів із квасною міною на обличчі, а поруч стирчала, мов шило з мішка, моя Рузя. Вусата усмішка сяяла від вуха до вуха. Довгий час я намагався не зиркати у її бік, щоби не зіпсувати собі апетиту, й сумлінно спожити тих кілька натуральних канапок, які мені мама запхала до кишені. Але оті пуцьверінки, її пришиблені братчики, зчинили страшенний вереск — мовляв, горілка гірка (а хіба вона може бути солодка, якщо її з кізяків гнали?), і пити вони, бач, не будуть, поки молоді не засолодять.
    Я зблід і відчув, як мурашки повзуть мені по спині. Куди там, вража мати, до солодощів! Такій штахеті хіба чоботи дай цілувати, то, може, заблищать від її губ, як від дьогтю. А ті іроди не вгавають, лементують так, що аж їхні пики збуряковіли від потуги.
    Рузя тим часом тулиться до мене, мов собача, і я чую, як щось у неї бурчить в животі, наче там хтось під гору тачку цегли пхає.
    Звівся я на ноги з важким серцем. Рузя мені рийку свою тиць та й обслинила всього так, що мало носа не відгризла. Присмокталася тая кляча, мов п'явка, думав, що й душу з мене висмокче, бо вже почув, як в шлунку моєму буйні соки зануртували і піднялися до горла. Ледве відірвав її від себе і впав на лаву. Писок аж блищав мені від слини, а витертися ніяк не пасує, то я вхопив кусень короваю і дарма, що його спечено було з тирси, набив ним рота, щоб хоч так якось витравити смак Рузиних вуст.
    Тим часом родичі чомусь вирішили, що я палаю страшним бажанням усамітнитися з молодою і, підхопивши нас попід руки, заштовхали в покій та зачинили на ключ.
    Моя жіночка, уся червона від невтомної жаги, переповнена бажанням нарешті знищити залізобетонну лінію Мажіно своєї невинності, умить поскидала з себе усеньке манаття, усе, що приховувало від людського ока її кістляві форми, і стала переді мною гола-голісінька, як її дурнувата матуся породила.
    Мій сумний погляд проїхався по гладенькій поверхні відсутніх грудей, провалився в запалий із синіми прожилками живіт, на котрому можна було б цвяхи випрямляти, і з жахом заплутався в чорній куделі, що стирчала з-під живота. Ця жахлива мітла приголомшила мене своєю непропорційністю до решти тіла, і я відразу запідозрив талановиту рученьку стрийни.
    Зловтішно посміхаючись, я шарпнув за теє гніздо. Рузя скрикнула. А в руках у мене опинилася звичайнісінька перука, не без майстерності пристосована для виконання зовсім інших функцій. А на місці, де щойно чорніли непролазні хащі, руділа тепер несмілива хошимінівська борідка, яку Рузя цілком доречно вирішила цнотливо прикрити кістлявою ручкою.
    Щоб якось розвіяти напружену атмосферу, Рузя хихикнула і, беркицьнувши в ліжко, жваво розкинула ніженьки, аби я хоч зараз не засумнівався в наявності того місця, на якому мене, дурного, вженили. Я дійсно побачив, що там усе в порядку і не чигає на мене замаскований міксер, адже від моїх родичів усього можна було сподіватися.
    Та-ак, думаю собі, коли зараз її не навчу розуму, то коли ж учити? І, скинувши ременяку, підступаю до неї, а воно, звісно, дурне — шкіриться та потягується, мов кішка. Ухопив я подушку, мордяку її накрив та ну ж хрестити по чім попало. Вона, як зміюка, звивається та кидається, аж кості торохтять, а я не вгаваю — хресть-навхресть, аж ремінь до шкіри прилипає.
    Одвів я душу, сів біля неї та й кажу:
    — Оце писни кому — порішу на місці. Я такий. Втямила?
    — Умгу, — крізь сльози.
    — І щоб більше я тебе голою не бачив. Твої божественні форми діють на мене, як на кота скипидар.
  7. #1197
    Offline
    Пророк

    Re: А люди, взагалі, читають?


    Прочитал "Аквариум" Суворова - очень понравилось. Никто не знает, у него есть еще книги про разведку?
  8. #1198
    Offline
    ри?

    Re: А люди, взагалі, читають?



    Дочитала.
    Чудова книжка.
    Ні про що, і про все відразу. Дуже смішна. І сумна. Різні події та різні характери, як карикатурні пазли, складаються в життя однієї людини. Читаєш - і регочеш... А в кінці сумуєш.
    Бо весела книжка не повинна закінчуватися веселощами.
    Бо і саме життя - сьогодні посміхаєшся, а завтра дощ.

    Імпонує письмо Денисенко і її кльові словечки, типу "капцериби", "яжтебепопереджавгальмо", "ментяратамара", "суканах" (особливо довго не могла заспокоїтися, поки читала цей уривок. аж сльози котилися), "котожиття"... ну і звичайно назви випивок (: - Барадеро Аньєхо, це ж треба
  9. #1199
    Offline
    Постійний відвідувач

    Re: А люди, взагалі, читають?


    Ответ Сообщение от Fokus Посмотреть сообщение
    Закривають книгарню "Емпік" в Екваторі. Сьогодні бачив продавців з сумними очима, які пакували нікому не потрібні книги до безликих ящиків. У випадкових клієнтів питали: "Чи немає роботи?".
    Трохи сумно (
    ох, це погано( тепер не зможу забирати книги у них "самовивозом"((((

    Трохи не в тему.
    ах, я тут дізналася тижня два тому назад, що помер мій улюблений Рей Бредбері....((( точніше, 5 червня. так сумно. всі Великі Письменники йдуть із життя. чи буде достойна зміна?(((
    "Кульбабкове вино" знову чекає на мене
  10. #1200
    Offline
    ри?

    Re: А люди, взагалі, читають?



    Швидко читнулося
+ Ответить в теме
Страница 120 из 137

Теги для этой темы

,

Просмотреть облакого тегов