Повернення Ліни Костенко в український суспільний простір вже далося взнаки. Переконатися в цьому можна, відслідковуючи реакцію на перевидання роману «Берестечко» преси — чи не найскладнішої дитини демократичного поступу українського зразка. Привчена реагувати передусім на різнобарвні, але токсичні брязкальця, потопаючи в хаосі безбережного плюралізму, журналістська спільнота, а з нею і суспільство, раптом поштиво, а часом навіть розгублено, застигли та мовчки розступилися, слово надавши Ліні Костенко, а дорогу — смислам. Погодьтеся, таку реакцію можна спостерігати, як писала Ліна Костенко (щоправда, йшлося про кохання), «раз у ніколи».