Полтава форум

nickeler

Odo, ок. подібна ситуйовина була, коли один чел віз купу сміття для інсталяції. його теж не хотіли пропускати.
так а по сабжу (з прикладами) щось ще буде?

http://ru.wikipedia.org/wiki/Каммингс,_Эдвард_Эстлин копіюйте ссилку, бо Вікі
до чого я? ага, знач подарували мені його переклади на українській мові. Перекладав Андрусяк. Не можу сказати, що все гарно, але дещо незвично, і свіжо.

як от ось оце

l(a

le
af
fa

ll

s)
one
l

iness

укр здається так

і
о
си
пає
ться
жи
тіє
са
мє
си

можливо не збережені рядки, бо по пам"яті відтворила. Але. Мене вразило. Просто так. Але ти відчуваєш, що воно осипається....

шо скажем-с?

Відповідь

Odo

По сабжу, вважаю, що альтернативне мистецтво (якщо таке дійсно існує) яким би воно не було є цілком нормальним явищем і його треба вчитися розуміти, як і будь-яке мистецтво взагалі. Проти "нецензурщини" у Жадана, Дереша або Андруховича нічого проти не маю. Жадан має вишканий художній смак і використовує це, як художній засіб. Инакше кажучи мат у його віршах, не є матом з брутальної лайки, це стає окремим художнім атрефактом, атомом його мистецтва.

Відповідь

nickeler

каммінгс http://poetry.uazone.net/cummings/index.phtml

до речі, в фільмі з Хітом Леджером "Кенді" в одному з епізодів він їй читає саме каммінгса.

Відповідь

Odo

Поєднання текстових видів мистецтва і візуальних. Цікавий спосіб писання віршів, але, щодо його свіжости не погоджусь, подивіться мистецтво 20-30-х років минулого сторіччя, Еля Лисицького і кумпанію. Це все вже давно було і загуло.

Дуже цікавий поет, дяки, раніше не траплявся. Пішов читати.

Відповідь

nickeler

Odo, питання свіжини в мистецтві суб"єктивне. дослідники ло пуття не шарять де почався постмодерн, де закінчився модерн... тому про 20 століття можна говорити як про один велики й ривок розвитку мистецтва. це вже ера сучасного мистецтва. стартонули його в Україні такі особи як Коцюбинський, Підмогильний в літературі (і ета іщо ні всьо, а тільки краплиночка). З художниками складніше, так щоб зразу і не назву, але то не суть.
Давайте розширимо рамки бесіди починаючи новим мистецтвом. Будемо говорити і про те, що стало класикою, але несе в собі незвичність, не характерну для доби письменника. Ну десь так як Мільтонівський "Втрачений рай", або Блейка "Пісні невинності і досвіду"... ну коротше... сподіваюся мене зрозуміли.

Відповідь

Odo

Цілком згоден, щодо відносности періодизації. Давайте розглядати нове мистецтво взагалі. Життя людини змінилося і змінилося мистецтво, але людина не відчуває цих змін так, як відчуває, коли бачить їх у мистецтві і це чомусь її напружує. Звідси і все несприйняття нового мистецтва. Загалом же все нове мистецтво використовує один єдиний прийом, що його добре описали Віктор Шкловський і Лесь Курбас і зветься він — очуднення.

Подумалось, що до альтернативи, з певними застереженнями, я би зарахував Тома Вейтса та його літературного близнюка Чарльза Буковскі. Тобто, для мене, альтернатива, це таке явище, що є цікавим, але неприйнятним, з тих чи инших причин, для широких мистецьких кіл, відтак приречене (на якийсь час або назавше?) до марґінесу.

Відповідь

nickeler

Odo, ото прально, в мистецтво, все в мистецтво! найбільш широка тема! Краса врятує світ, а красу врятують масові розстріли!

Відповідь

Odo

Навіяли Вашим дописом. Здається, Бердяєв зауважив, що нове мистецтво прагне нестак краси, як виразности. Це власне і визначило розмежування старого і нового мистецтва, хоча не лише це. Ще досить цікавий чинник був ставлення класиків та новаторів до симетрії та золотого перетину, як динамічного варіянту симетрії. Симетрія тут розгядається не лише у вузько-образотворчому глузді, але і як філософська метафора буття.

Відповідь

nickeler

Odo, мистетво то така штука підступна... для мене мистецтвом є все, що зроблене з душею... мистецтво, по суті, в усьому. тіки тре вміти його викопати, причепурити і показати загалу. У передмові до книги Олени Гаран, аматорського перевидання, написано про те, що ті хто бачив "Чорний квадрат на білому" Малєвіча, просто таки стовбенів від енергетики полотна. А ще написано про маловідомий "Білий квадрат на білому" і поезія авторки порівнюється саме з ним. з абсолютом всіжості і чистоти. Одним словом, мистецтво це енергія, а прінти - то лише відбиток матерії. Особливо якщо вихідний твір не є прінтом, а є річчю рукотворною. Я вчора якраз написала такий собі есей про вбивство краси фотокамерою. Буде час - скину... але фотки в альбомі, це як шкури звірів, у яких вже нема життя. А ми просто не довіряємо пам"яті і вбиваємо, вбиваємо, вбиваємо...

Відповідь