Грошова допомога постраждалим у війні!
Магазин спортивного харчування Strong Life
Дерево благодарностей156Благодарности
+ Ответить в теме
Страница 2 из 3
Показано с 11 по 20 из 25.
  1. #11
    Offline
    Пророк

    Re: Сакартвело (Грузія)




    Неоднократно бачила, як грузини з машин викидають сміття прямо на дорогу. Туристи ж – навпаки – наче дуже там всі свідомі.

    Поїхали до підйомника – подивитися ще на все зверху




    А там якраз під’їхали військові і винесли чоловіка... таке як пораненого – все ж це дуже близько до кордону з Росією...
    Вобщем, нас швиденько запихнули на підйомник і відправили вверх – шоб не було зайвих очей.










    До речі, з 2010 року тут працює підйомник і є траси для катання на лижах і бордах, також з 2010 року діє аеродром (мабуть для внутрішніх рейсів - з Кутаісі, Тбілісі чи Батумі)



  2. #12
    Offline
    Пророк

    Re: Сакартвело (Грузія)






    Пора вирушати назад – розкручуємо спіраль і за кожним поворотом бачимо нові красоти. Це ж ми повз всього цього їхали годин 6! Навіть не підозрювали, шо поряд отаке.
    Мали б їхати швидше, бо день і добре видно всі повороти, але їдемо ще довше, бо зупиняємося після кожної петлі )








    Вздовж дороги бродять поросєтка:




    А хто це йде такий поволі? Не поспішає, як в себе дома – справжнісінький дикий кабан!


    По дорозі трапляється купа тунелів
  3. #13
    Offline
    Пророк

    Re: Сакартвело (Грузія)












    Оце який колір бачите – такий і насправді (забудьте, шо я вмію вмикати фотошоп), і в нижньому правому кутку – то віддзеркалення хмарини:


    Також не проїжджаємо мимо миловидних місточків:




    Кой-хто великий і хвастуватий тут летів до середини містка, бо біг, балувався і не хотів триматися за перила.

    Весь шлях з Местії вниз йде повз річку Енгурі (Джварі) – починалася вона тонесеньким струмочком нагорі і постійно по мірі спускання – ширшає і сильнішає (в неї впадають всі малі річки з гір) і от нарешті перетворюється на водосховище між гір (Бакота, прівєт)


  4. #14
    Offline
    Пророк

    Re: Сакартвело (Грузія)










    *Слухає Мгзавребі*

    Їдемо додому – тобто, ще ми в Грузії, але вже починається повернення. Плануємо їхати весь день з Сванеті до Тбілісі (кілометрів 600, але зупиняємося ж постійно на якусь красоту, тому багато часу йде) і там заночувати в тому самому готелі (на Річарда Холбрукіса), а вранці вирушати в напрямку Верхнього Ларсу.

    Спускаємося з Сванеті і потрапляємося на рівнину (є в Грузії трохи і такого прозаїчного діла). Оскільки природа досить звичайна, то починаю звертати увагу на побут – знімаю з вікна машини.










  5. #15
    Offline
    Пророк

    Re: Сакартвело (Грузія)








    На швидкісному шосе попадаються тунелі, освітлені, як і вся дорога


    Постійно намагалася сфотати приватні будинки в селах, але все розмазувалося. Оце один більш менш такий вийшов:


    Хоч нові, хоч старі – всі мають два поверхи, східці ведуть на верхній і там така... відкрита веранда, чи хз як його обізвати; бува, шо стоять на сваях. І це в усіх селах – нема звичайних хат. Виглядає дуже симпатично. І відчувається, шо кожен грузин, як невеликий поміщик. Кількість населення невелика, тому можна не ютиться, думаю (для справки: загальна кількість населення Грузії – 4,5 млн, населення Тбілісі – 2,5 млн).

    Приїжджаємо в Тбілісі пізненько, але ще встигаємо чкурнути кудись повечеряти. Їдемо в ресторан «Vazi», де вже були до того (кожен раз таксисту пояснюємо: «вазі, тавіс уплеба, конка» - це такий пароль, за яким мають довезти куди треба, але жоден таксист не розумів нас і знаходили чудом). Рекомендую цей ресторан (глянула тільки шо – він знаходить на вул. Shota Nishnianidze), особливо якшо сидіти на терасі – дуже гарний вид. А от всередині можна трохи постраждати – жива музика а-ля «а я сяду в кабріолєт». А готують дуже смачно!

    Підходить офіціант і ми питаємо, шо він нам сьогодні порекомендує. Більшість офіціантів дуже добре говорять російською, але звісно, словниковий запас не дуже великий, тому стаються всякі казуси: починає пояснювати про якесь м'ясо фаршироване і каже: «ну там такой мясо фаршірований... ммм... сєтка журавля» О_о
    Шо-шо? Яка ще сєтка журавля? Офіціант мнеться, не пойме, шо не так. Ладно – несіть сєтку журавля


    Хтозна, шо він мав на увазі. Мабуть програма в голові працювала по тому ж принципу, шо і гугл-транслейт, через який перекладали оце меню:
    придивіться до передостаннього рядка (Salted nut – Соленые гайки)


    Для тих, хто не в курсі, nut – це не тільки горіх, а ще й гайка англійською. І гугл-транслейт гайку видає першою!

    В тому ж меню зацікавила ще одна сторінка: тут вже просто написання цікаве - «волшой», «маленкий».


    Взагалі, яка ситуація з мовою: в ресторанах і готелях російською володіють дуже добре, англійською теж; таксисти російську знають поганенько, а деякі взагалі не володіють жодною, крім грузинської.

    Поза Тбілісі ситуація погіршується – в селах набагато сильніший акцент, словарний запас менший, і багато хто взагалі не говорить російською (про англійську тут і мови нема) – в основному це жінки. Схоже на те, шо в радянські часи чоловіки ще якось вибиралися з сел –служба в армії в різних куточках СССР, а жінки сиділи вдома і чекали на них, тому все, шо ми питаємо в місцевого населення – переадресовується чоловікам – жінки посміхаються і мовчать.

    Ми одного разу підвозили двох підлітків в Кахеті, то вони володіли лише грузинською. Вперше в мене таке оце було, шо з людьми взагалі не реально порозумітися. Я поганенько знаю англійську, але будучи десь не в Україні завжди можу в інфінітиві шось з себе видушити, ну і люди хоч якісь самі прості слова знають. Та я б зрозуміла з горем пополам німецьку, французьку чи ще шось таке європейське, аби було дуже треба, а тут слухаю грузинську – НОЛЬ. Просто нема нічого спільного з тим, шо я знаю – ні корня, ні мотива якогось схожого. Тому ми розмовляли кожен своєю мовою: я в них посилено розпитувала, куди вони їдуть і де їх висадити, а вони ж у відповідь говорили грузинською. Наче – та скажи ж ти назву села – я розпізнаю її даже з твоїм акцентом – ан нєт – хлопці мабуть не здогадувалися, шо я від них хочу.

    Взагалі, за час перебування в Грузії, не вдалося вивчити нічого, крім «гамарджоба» (да, я не дивилася «Міміно» і не знала цього слова раніше). Десь на третій день я розгамарджобалася на повну катушку – наліво і направо гамарджобала і спілкувалася з місцевим населенням ).

    Казали, як буде «дякую» і «до побачення», але не вдалося запам’ятати (. А от з алфавіта вивчила аж 7 букв – це після того, як всю країну проїхали і прочитали купу табличок з населеними пунктами ).

    І от нам вже пора вирушати додому – ще вранці (1.11.2012) в Тбілісі світить сонце, а по мірі просування на північ погода псується – дощ, мряка, туман.

    Проїжджаємо ще одне величезне водосховище, яке вражає, але мабуть в сонячну погоду виглядає ще гарніше


    І от ми знову на тих 15-ти кілометрах відсутньої дороги, де їхали на початку нашої подорожі. Але зараз день і ми нарешті бачимо, шо нам вдалося подолати вночі
  6. #16
    Offline
    Пророк

    Re: Сакартвело (Грузія)






    Всі машини, які бачимо на цій дорозі – їдуть на КПП – вже не буде куди їм повертати, і тому починається «Битва за Верхній Ларс» - всі хочуть приїхати першими, шоб не стояти в черзі, але навіть великі джипенки скидають добряче, бо жаліють свої машинки. Ми їхали на geely, яка має дуже низьку посадку і обично черпає животом все на світі. Але! Ми дуже бадьоро йшли і нас зуміли обігнати лише якісь дві місцеві маршрутки, яким все ні по чьом, тому ми здобули почесне третє місце в цій битві.

    На КПП ми побачили просто прірву машин в черзі і самі простояли там 3 години. За цей час там всі встигли перегризтися, деякі навіть повилазили з машин і побилися. Один вірмен обидився на нас, шо ми його обскакали на тій поганій дорозі і теж дуже возбухав.

    Нарешті ми безпосередньо на КПП – ніхто не дивився, шо ми везем і скільки, а везли ми вина трохи більше, ніж було можна (здається, можна 3 л будь-якого алкоголю на людину – це без декларування).

    Ну і знову дорога через Росію, зупинка в тому самому «Большевику» (не того, шо понравився, а того шо опять так він попався, шо ми якраз з ніг падали).

    Як заїхали в Україну, на радощах після Росії, рвонули 160 – там такий участок... кілометрів 50 мабуть – нема сіл ніяких, і знаків, і ДПС. Ну і летіли вже по Україні, а десь в Дніпропетровській області зупинилися під’їсти, бо дуже вже голодненки.
    Ласкаво просимо на Східну Україну


    Таке жлобство – ложка салату з огірків і помідорів – 40 грн! Після Грузії це викликає нєдоумєніє.

    От і казочці кінець, а хто слухав, той хай ще й послухає, у скільки все це обійшлося, шоб прикинути, за скільки може з’їздити і він в цю прекрасну країну.

    Нагадую, шо подорож тривала 9 днів, було подолано 4500 км, кількість учасників – 2 шт.

    Загальна сума: 9 400 грн (1180 $):
    Бензин – 3 200 грн (400 $);
    Проживання – 2 720 грн (340 $) – 8 ночей;
    Харчування – 2 240 грн (280 $);
    Подарунки – 760 грн (96 $) – ну, це я так обізвала категорію, але багато чого тут було просто для нас – типу... вино і гора хурми додому... всяке таке;
    Інше – 480 грн (60 $) – сюди ввійшли всякі сервіси, типу: мийка машини, прання одягу і т.д.

    Усьо ).
  7. #17
    Sky
    Offline
    Небо в твоїх очах ©

    Re: Сакартвело (Грузія)


    Кобі, ти майстер. Прочитав на одному диханні. Наче сам побував в Грузіі.
  8. #18
    Offline
    Пророк

    Re: Сакартвело (Грузія)


    Буду краток: охрєнєть... :)
  9. #19
    Offline
    Пророк

    Re: Сакартвело (Грузія)


    круть вселенская!
  10. #20
    Offline
    Гуру

    Re: Сакартвело (Грузія)


    Эх, я тут и так в печали сижу, тошо сезон туристический закончился А тут такой рассказище (и показище)... Аж сердце заболело Я всегда хотела побывать в Грузии, но только сейчас поняла насколько этого хочу!
+ Ответить в теме
Страница 2 из 3

Похожие темы

  1. Ответов: 11
    Последнее сообщение: 20.11.2010, 19:37