ДАІ Полтави та області: функціонування та робота цієї служби.

Вже більше року спілкуюсь з співробітниками цієї державної структури прямо й опосередковано, і постійно в голові все крутиться питання:
"А для чого ця служба існує? Які функції повинна виконувати? Як саме виконує їх? Які люди приходять на роботу в ДАІ?"

Говорячи про рядовий та сержантський склад, частину прапорщиків, для себе зробив такі висновки:
1. Нажаль, в більшій своїй частині, це люди якісь закомплексовані, яких мабуть колись ображали однолітки в класі та на вулиці.
2. Поняття "честь", "совість" - щось з космосу, а не з реального життя.
3. Такі особи дуже часто брешуть та викручуються, аби уникнути покарання за свої неправомірні дії. І в цьому їх майже завжди підтримує вище керівництво та органи прокуратури на місцях.
Нещодавно в мене було чергове судове засідання з приводу оскарження протоколу про адмінпорушення. Так сержант з ДАІ прямо у суді брехав про те, що начебто я і ПДР порушив, і протокол з постановою отримав. Хоча насправді ці документи навіть не були оформлені у моїй присутності. А копію постанови зміг отримати тільки через декілька місяців, коли до мене "звернулась" виконавча служба.
4. Також інспектори ДПС "з чистою совістю" можуть підробити ваші підписи у матеріалах адмінсправи після того, як повернуть водієві посвідчення та документи на авто.
Довести те, що ці підписи не ваші досить складно та й часто працівники прокуратури починають давати "рекомендації", аби ви "відчепилися".
5. Знання законодавчих актів держави, інтереси якої ці співробітники начеб-то представляють, зводиться до тоненької книжечки "Правила дорожнього руху" та КУПАП. Саме цікаве те, що сержанти на дорозі дуже часто вважають книжечку ПДР "основним законом". Конституція України їм часто відома лише за статтею 63, яка фігурує в протоколі про адмінпорушення. Та й цю статтю вивчити напам'ять вони не в змозі чи то з причини слабкої пам'яті, чи від лінощів.
6. При складанні матеріалів адмінсправи часто-густо в якості лжесвідків виступають "добровільні помічники" - таксисти з офіційних служб таксі, або "бариги"-приватники, що "тусуються" біля місць скупчень потенційних пасажирів. Очевидно саме за такі "послуги" співробітники ДАІ "не помічають" порушень ПДР з боку таких водіїв, які часто ставлять свої авто прямо на зупинках громадського транспорту у вичікуванні чергового клієнта.

7. Оскільки система чітко слідкує за тим, аби "честь мундира" залишилася незаплямованою, цей фактор негативно впливає на поведінку рядових співробітників.
Часто вони вважають, що:

Государство - это я!

І саме тому їм можна як порушувати права окремих громадян, так і створювати аварійно-небезпечні ситуації на дорозі, порушувати коли і де заманеться. Все рівно - система "відмаже".

На фото: листопад 2008 року, район автовокзалу.

Офіцери середньої ланки, керівники підрозділів.
В цьому сегменті дещо краще, в усякому разі помітно, що люди або дійсно проходили навчання, або були, як мінімум, "відвідувачами" на більшості лекцій у ВУЗ-ах.
Можливо, саме тому, з офіцерським складом не виникає такої кількості проблем, коли вони знаходяться у складі патрулів на дорозі.

Однак, ситуація змінюється тоді, коли громадянину ("прохачеві" чого-небудь від органів влади) доводиться ходити владними коридорами, в тому числі й УДАІ.
Одна частина службовців у погонах досить адекватно сприймає звернення громадян, намагається в міру своїх посадових можливостей допомогти у вирішенні якоїсь проблеми, свої відповіді на запитання підкріплює посиланням на ті чи інші нормативно-правові акти.
Іншій же частині очі геть затьмарили "бабки", причому настільки, що аби "заробити" вони ладні вдаватися до будь чого: від погроз до простого ігнорування "прохача". Саме цікаве те, що з одного боку, громадянина начеб-то й ігнорують ("не чують"), але з другого боку дуже невдоволені, коли громадянин починає оббивати пороги прокуратури та судів.

Для прикладу можу навести події річної давнини, які передували подіям, частина яких знайшла своє відображення у відео "Беспредел ГАИ г.Полтава-1/-5".

Їхав я собі по вул Тєвєлєва. Їхав, ну та й їхав би собі. Стоїть такий собі інспектор Кривобік Віктор Григорович за залізничною колією біля старого в'їзду на теритрію АТП 15362, разом зі своїм напарником (там зараз АЗС працює та шиномонтаж).
Місце - відоме, швидкість руху - кілометрів 30-40. Попереду їде ВАЗ-2107.
Напарник інспектора зупиняє 2107, мене зупиняє Кривобік, щось на зразок "Нарушаєм".
То й не питання, кажу, грошей не дам, пишіть протокол!
У відповідь чую: "А чого так?"
Відповідаю, що мовляв принципово не даю хабарів інспекторам ДПС аби їх не "розпадлючувати".

Пів години "писався" протокол, який так повністю і не склали. Потім підійшов напарник Кривобока та й каже, мовляв "Поверни чоловіку документи, нехай їде".
Кривобік документи повернув, а через декілька місяців мені почали телефонувати з виконавчої служби, мовляв "Штраф за Вами є...."

Є штраф, та й є, не питання, починаю процес оскарження.
Але попереду на автомобіль повинна би чекати процедура проведення технічного огляду.
Нема питань, оскільки постанова ІДПС оскаржується, то й причин для відмови у проведенні ДТО немає, все законно.
Більш того, я вирішив перестрахуватися та доручити проведення ДТО власниці автомобіля (на ній то жодного штрафу немає).
Все прекрасно, вересень місяць, часу ще вистачає.
Власниця подає заяву на ім'я начальника ВДАІ Корнієнко В.В.:

Я, ХХХ, являюсь власником автомобіля ХХХ, державний номерний знак ХХХ.

Маю бажання пройти державний технічний огляд даного автомобіля.

Прошу повідомити мене чи є за мною будь-які заборгованості по штрафам чи інші підстави для відмови у проходженні технічного огляду в зв’язку з несплатою штрафів.

Якщо такі підстави є – прошу повідомити дату їх виникнення, підстави виникнення, джерело таких відомостей, строк дії таких постанов.
Також прошу надати їх копії, а якщо це неможливо – вказати джерело таких відомостей про мою заборгованість.

У відповідь заявник отримує такий собі лист "ні про що", начеб-то й слухав пан Корнієнко, але "не чує".
Читайте самі.

Цей шедевр "творчості" можливо і можна зарахувати до якогось там "Списку найбездарніших відповідей держслужбовців", але метою звернення було все таки проведення ДТО транспортного засобу, а не "переписка", тому й ми повторили наше звернення 10 листопада 2009р. уже в більш стислій формі, скоротивши текст та зробивши уточнення.

Я, ХХХ, являюсь власником автомобіля ХХХ, державний номерний знак ХХХ(копія технічного паспорта додається).

Маю бажання пройти державний технічний огляд даного автомобіля.

Прошу повідомити мене чи є за мною, ХХХ, будь-які заборгованості по штрафам?

Ви можете сміятися, а можете й ні, але друга відповідь була "ще кращою".


До того ж, заявнику у цій відповіді так, "по-дружньому", Корнієнко Валерій Вікторович порадив звернутись до виконавчої служби аби "погасити штраф".
Іншими словами, на рівні місцевого чиновника вводиться поняття колективної відповідальності у той час, коли в державі Україна відповідальність особи носить індивідуальний характер.

Не пасуть задніх і колеги з сусідньої, Кіровоградської області.
Приїхали в Україну росіяни, і ось їх враження про роботу наших даЙців:

После Знаменки была Александрия. Один из приехавших на праздник немцев отозвался о ней гневной тирадой, которая начиналась со слова Alexandria, а заканчивалась словом Scheisse. И это был очень лестный отзыв. Забегая вперёд скажу, что благодаря александрийским гаишникам многие из нас зареклись когда бы то ни было снова приехать на Украину, осадок не просто неприятный, он полностью перечеркнул хорошие впечатления о стране в целом. Осталось только немного радости от встречи с единомышленниками - всё же мы называли друг друга хохлами и москалями в лицо, в шутку и без обид.
Что же было в Александрии? Навигатор повёл нас через центральную площадь. При въезде на которую висит неприментый знак возрастом старше юбилейного Запорожца - движение запрещено. С табличкой 0:00-6:00. Проехали мы без пяти минут шесть всей колонной и на выезде с площади попали в засаду. Если все остальные гаишники, сразу попросив денег и получив желаемое, сразу начинали говорить по-русски и объяснять, как лучше проехать, то здесь нам зачитали пункт украинских правил, согласно которому рекомендуется изымать у иностранцев документы до уплаты штрафа в сберкассе. Которая открывается в 9 утра. А в девять мы должны были быть в Запорожье на построении колонны. Промурыжили нас часа два, даже не составив протоколов, и отпустили только после звонка "сверху".
Мы успели забыть Александрию, как страшный сон, и на обратном пути объехали её стороной. Но, протрясшись через Знаменку не разглядели разметку в колдобинах и опять увидели полосатый жезл. И опять балет с изъятием документов (дело так же было ночью). Стоявший неподалёку таксист махнул рукой и сказал: аа, это не наши, не знаменские! Это александрийские пидарасы!
Мы были усталы и злы, стали фотографировать разметку, машину и самих гаишников, нам пригрозили депортацией, немало нас рассмешив. Когда попытались пробудить в них совесть, ссылаясь на мотивы нашего визита и незначительность нарушения, услышали фразу, которая и стала точкой: мы вас не приглашали! Им наше уважение, наши усилия ради того, чтобы приехать ради празднования их национальной марки - до звезды. Денег не дали, через час у них кончилось терпение и нас отпустили.
В общем, без крайней необходимости лично я на Украину больше не поеду. При таком отношении представителей власти к туристам не стоит возить туда деньги. А если вам придётся бывать там на машине, объезжайте Александрию как можно дальше! История врёт, Александр Македонский проходил именно там, именно в его времена там построили дороги, и именно его отряд боевых пидарасов теперь машет там жезлами.

http://community.livejournal.com/spb_auto/11989876.html