Випадок сьогодні.
Стою на зупинці в центрі (к/т Котляревського).
Біля бордюру, на проїзжджій частині на інвалідному візку сидить інвалід.
Під"їзджає "Кільцевий (Вольво-гармошка). Інвалід під"їзджає до задніх дверей, щось просить (мені не було чути), але на нього ніхто не звертає уваги. Від їде до середніх. Просить - занесіть будьласка пусту каляску. До салону заходять один за одним молоді хлопці, мужики, але всі відвертаються від нього і роблять вигляд наче нічого не чують і взагалі його поруч немає. Тупо ігнорять...
Тоді вже я вирішив таки допомогти, хоч автобус мені і не підходить. "Підключилося" ще дві дівчини, що сідали в автобус (зі словами "от мужики пішли"), згодом ще двоє перехожих-хлопців. Так ми вп"ятьох допомогли інваліду сісти в автобус (довелося не лише затягувати каляску, а й самого інваліда, бо самому забратися у високопідлоговий автобус йому було нелегко) та занести каляску.
Весь цей час сзаду "підсигналював" водій "Еталона", хоча скоріше за все, бачив обстановку, що склалася.
Вражає людська байдужість...



44Благодарности

Ответить с цитированием
,
