Грошова допомога постраждалим у війні!
Магазин спортивного харчування Strong Life
Дерево благодарностей10Благодарности
+ Ответить в теме
Страница 1 из 2 1 2 ПоследняяПоследняя
Показано с 1 по 10 из 17.
  1. #1
    Offline
    2.0

    Сам на сам з самотністю


    Отже, буває як? Живе собі людина, в неї в хаті купа народу і народ цей не дає місця для відпочинку, для 5 хвилин тиші. Йде час, народ розбігається - людина лишається одна. Тепер вона страждає через надмір тиші.
    Або так: живе собі людина, і їй сумно, ніхто її не розуміє, не сприймає і їй здається, навіть не помічає. Вона від того мучиться, страждає, шукає якісь знаки на символах і пише шось в шухлядку. Потім знаходиться хтось, хто забирає її сум. І ніби все добре, але не вистачає отих 5 хвилин тиші.
    От як це так назвати? у кого як було чи є? і взагалі. бо це капєц - змій Уроборос, шо кусає себе за яй... ой, хвіст.

  2. #2
    Offline
    Філософф

    Re: Сам на сам з самотністю


    Так, це називається: людині завжди не вистачає того, чого в неї немає)))
    Потрібно чимось себе зайняти, спорт, прогулянки, походи просто і з друзями в бар. І поступово такі 5-10 хвилин зменшуватимуться, аж поки не зникнуть.
    А можна ці 5 хвилин присвятити собі, посидіти на кріслі, закутавшись в одіяло і гладячи кішку, включити музику в навушниках і танцювати.
    Взагалі то на даний час це осіння хандра, вихід - яскраво одягатися, їсти яскраві овочі і відпочивати))))
  3. #3
    Offline
    2.0

    Re: Сам на сам з самотністю


    нє, це я не про себе конкретно, так просто з життєвих спостережень. а яскраві речі, особисто я, майже не ношу. дуууже рідко. і осінь люблю дуже, за те шо втичиш і тобі від того завтику приємно.
  4. #4
    Offline
    Пророк

    Re: Сам на сам з самотністю


    Ответ Сообщение от nickeler Посмотреть сообщение
    Потім знаходиться хтось, хто забирає її сум. І ніби все добре, але не вистачає отих 5 хвилин тиші.
    Та ну... Нік, якшо дійсно час від часу виникає потреба в тих 5-ти хвилинах, то завжди ж можна піти пройтися на самоті. Навіть.. вигадати щось можна для того ХТОСЯ, щоб не пішов слідом.
  5. #5
    Offline
    Руда, з хвостом

    Re: Сам на сам з самотністю


    ммм....коли постійно є хтось поруч, тобі від того добре, бо відчуваєш, що не сам. Але кожному з нас, час від часу, необхідно побути сам на сам із собою. Щоб ніхто не бачив, що ми робимо або не робимо. Це нормальна постановка питання для більшості людей. А коли такого часу ЛишеДляСебе нема довго - особисто у мене це викликає періодичні приступи злючності на людей, які найчастіше знаходяться поруч. І я бішусь лише від того, шо вони є тут - забирають мій простір для самотності.
    Але коли отак кілька днів підряд просидиш вдома, а нема нікого - тоді інша трабла - шось не те....
    Мабуть ці проблеми вирішуються за допомогою величезних будинків з безліччу кімнат, де кожен має свій куточок для того, щоб заритися в плєд.
  6. #6
    Offline
    2.0

    Re: Сам на сам з самотністю


    Rinka, угу, хде-то так.
  7. #7
    Offline
    Новачок

    Re: Сам на сам з самотністю


    Ответ Сообщение от Rinka Посмотреть сообщение
    кожен має свій куточок для того, щоб заритися в плєд.
    І в мене є такий куточок в... шафі дуже добре хвилин на 5-10 заховатись від усіх в темній тісноті, а коли виходиш, життя здається одразу кращим (ніж у шафі)
  8. #8
    Offline
    ри?

    Re: Сам на сам з самотністю


    В останній час постійно не вистачає самотності.
    Коли починаю втікати від людей, накочується шось велике і сумбурне, думки хаотично рояться у голові - спокою нема навіть на самоті, бо від себе не втечеш. От якби був механізм виключити свій розум і просто дивитися - дивитися навколо, і не думати. Сприймати світ як наче перший раз його бачиш...

    Заїхати б кудись далеко, де тебе ніхто не знає...
  9. #9
    Offline
    Руда, з хвостом

    Re: Сам на сам з самотністю


    Лайточко, звідки оце зранку такі думки??? Заїхати....а як жеж ми тут без тебе???
    Може не варто тікати ні від людей, ні від себе. Радіти дрібничкам треба, бо завтра і цього можеш не мати.
    Да, ми тут про самотність розмірковуємо, але як про явище тимчасове. Це як улюблені джинси, заношені до дир, але в які не влазиш більше. Вони лежать у шафі, ти дістаєш їх, щоб полюбуватися і приміряти в черговий раз. Проте через 10 хвилин запихаєш назад.
    А коли вдягти нічого, окрім речі, що вже давно не по тобі???
  10. #10
    Offline
    ри?

    Re: Сам на сам з самотністю


    Rinka, та звичайно ж радієш - піднімаєш собі настрій. Дивишся на світ незатуманеним взором: руки-ноги цілі, голова варить, сонце світить, в шухляді канфєта - шо тобі треба, дівчинко?! Ти щасливіша, ніж тисячі калік і голодних!!

    Але з часом втомлюєшся радіти дрібничкам. Просто втомлюєшся від всього. Від того, що ти шось комусь повинен; від того, що всі від тебе чогось чекають ТАКОГО, а ти оте таке не можеш дати; від того, що тобі нікуди забитися, аби посидіти і позагружатися думками про нічтожность мєлкой душонкі. Інколи хочеться послати все до біса, сісти в потяг - і їхати....
    Осінь, блін.
    Мабуть, треба ще походити містом. Чи ще краще, заїхати в ліс. Отам я буду сам на сам з самотністю :)
+ Ответить в теме
Страница 1 из 2 1 2 ПоследняяПоследняя

Теги для этой темы