Грошова допомога постраждалим у війні!
Магазин спортивного харчування Strong Life
Дерево благодарностей29Благодарности
+ Ответить в теме
Страница 1 из 4 1 2 3 ... ПоследняяПоследняя
Показано с 1 по 10 из 39.
  1. #1
    Offline
    2.0

    Полтавська музика: сам собі гробокопатєль


    Оцей ось запис у бложику, сповнений баттхьорта за долю полтавського музла сподвиг мене ще раз попереливати з пустого в порожнє, але все ж таки, пошукати об"єктиву, з чого починається приказка "чого дурні? бо бідні. чого бідні? бо дурні." універсальна приказка, так сказать.
    Короткий переказ опусу. Автор (Стас, з тебе пиріжок за пеар) збиткується, шо як це так, наші гурти не збирають сцену а-ля Листопад. Не дають людині спокою лаври Наталії Май і Бонфайру з Ляпісом Трубецкім. Блін, люди дають бабло навіть Таї Повалій і Стасу Міхайлову, а цим, понімаєш, не дають. І значить спасти ситуацію можуть якісь міфічні "розкручені площадки". Да в Полтаві такі буду, обов"язково, році так в 2100, якшо переживем прогнози календаря Майя. Автора абсолютно не вставляє наявність Вілли Крокоділа (особисто для мене це втілення дитячої мрії про рок-клуб, хоча там і не все гаразд зі звуком, і замість рокерів туди ходять дещо інші прошарки юного населення) і навіть хіпові "Сто Доріг", у яких з якістю ще гірше, але там є атмосфера, яка, щоправда, з часом підзатаскався інтер"єр і непогано було б оновити, бо заклад дедалі більш тяжіє до місць а-ля "Книжий Келих". Ну але то таке. Ці заклади, імхо, значно більше пасують концертам, ніж ДК ПТК, МБК і БК в Павленковському парку. А ще БК залізничників. В час сейшенів тьотки-чергові просто вішаються, всюди накурено, наригано, стільці повивертані, бо і правда, де слемитися, що какбе сімволізіруєт культуру. Адже це БК, не треба забувати. Це прекрасно, що люди виростають, і мої сейшені з п"яним угаром лишилися десь позаду, але що це таке, я знаю, повірте. Дехто так і залишився в стані тої вічної молодості з усіма витікаючими.
    Але ми про прекрасне! Автор запитує, чого саме не вистачає полтавським виконавцям, аби стати в один ряд зі своїми київськими, львівськими, харківськими колегами. І відповідає - багато чого. Із духовної сфери тільки "жлобська ментальність". Зрозуміло, слухацьку. Бо музиканти в нас фєєчки, і какають метеликами. Такий висновок можна зробити з такого пасажу: "знаючи нутро музиканта, скажу, що він скоріше буде ходити в драних штанях, натомість придбає за зароблені гроші якусь музичну примочку". Решта - відсутність матеріальних цінностей на репетиційних базах. Автор навіть переймається відсутністю там кондиціонера, і звісно ж туалету. Я не знавець історії Нірвани, але мені здається, шо у них кондиціонера теж не було. А біднятко Дейв Грол не мав барабанів, і з усієї дурі відпрацьовував свої партії на подушках. Однак ця прикра деталь біографії не завадила Фу Файтерсам відхопити цього року головну нагороду як рок-група. Крім того Стас каже, що академічна освіта не є тією, яка сприятиме розвитку сучасної музики. А от чомусь БІтлз думали навпаки, і вже будучи популярними взялися за вокал. Класичний. Туда ж Джеймс Хетфілд, і судячи з того як звучить Чад Крюгер, і його не минула ця участь. Ну тобто академічна освіта це нормально. Більше того, художники вчать академічну частину, а тоді стають кубістами, імажистами, іпресіоністами. Бо основа основ вона одна, а решта, надбудови. Це все рівно, що побудувати красівий фронтон на туалеті і забути викопати очко.
    І тепер переходимо до найголовнішого. Чого ж вони бідні наші музиканти, не затребувані і не оплачувані? Ну тобто, чого бідні... Попри те, що відповідь десь б"ється німою рибиною на язиці, і собі спробуємо пошукати, услід за автором. З іменами буде напевно ліпше, хоча і не любить цього наша мила Полтава.
    Про те, що критик Олександр Явтушенко з нагоди 15-річчя Трансформера писав статтю в "Україну молоду" десь вже було озвучено. Не можу її відшукати, але важливою фразою було те, що пора їм напевно "шось рішать": або виходити на інший рівень, або звертати лавочку. Після того так само звучали "Сонце", а потім "Стигла вишня", нічим не краща. Заразїх зовсмі не чую, може усвідомили, а може просто заморилися. Розчинилась десь Арахнофобія, яка була цікавою у своєму відтинку часу. Від беззмінного лідера чуємо ті ж "Гроби", що і десять років тому. І новим шанувальникам може це "по приколу", але я хочу нових речей, нового звучання і взагалі... Зрештою, проблема нашої музика така сама як і у нашої "високої моди". Десь траплялась фраза, що західні кутюрьє шукають нову форму, а наші в цей час пришивають рюшечки, бісери і вишивки. Типу красиво, але якщо все те викинути - нічого нового. Прісно, звично, ніяк.
    На цих граблях тупцюється наша Полтава-музична: майже в усіх є дудки, піщалки і кряхтєлки. Просто гітарами і барабанами обходяться ньюметалісти і в цілому агресивні команди. Виявляється, блек і дез ще існують в природі! І тепер вони можуть пишатися тим, що вони андеграунд. Бо їх слухають тільки адепти, хто глибоко в темі, і кому цікаво в мільйонний раз на типу новому альбому слухати майже таку саму історію, як і попередні, про криваву масякру в тому самому звуці і тому самому виконанні.
    З одного боку об"єктивною причиною є так риса Полтави, яку автор відносить до позитиву "Компактність. Через все місто можна «прочесати» пішки за 1-1,5 години. Це дуже зручно, адже де б ви не влаштовували музичну подію, до місця її проведення буде легко добратися." У типовій малосімейці сусіди знають, коли ти сходив в туалет, а коли змив. Таким чином, про "рибу своєй мєчти" ти можеш говорити пошепки і з вибраними. І на люди буть "прілічнєньким". Ньюметал у нас можна грати, бо це типу такий модний андеграунд. Його грають всі, і роблять вигляд, що вони некомерційні. Тим більше поорать в мікрофон непойми шо про кров і любов це звісно круто, і все рівно ніхто нічого не зрозуміє, але в тому то і проблема. Всі пісні як під копірку. І якщо у західних аналогів поряд з гроулом і скрімом є чийсь красивий голос, то у нас з цим туго. У Харкові є достойний аналог "Трактор Боулінг" - «Traff!c». Нехай це не дуже добре слово "аналог", але в даному випадку це показник якості. Чому "співоча" Полтава не віднайшла сучасну Марусю Чурай, яка б ломила жіночі партії - питання риторичне.

  2. #2
    Offline
    2.0

    Re: Полтавська музика: сам собі гробокопатєль


    Купа молодих гуртів з"являється і чомусь зникає. Йде назавжди. Свого часу абмітно заявили про себу "Круті педалі". Після трансформацій вони зірвалися і поїхали до Києва. Їхній мегабюджетний кліп, де Галич тупо бродить київським парком крутило М1. Зараз чувак впевнено косить під Кіда Рока і з полтавського хлопаки став столичним. Я не думаю, що Київ стрів його короваєм, і що пізніше ФДР радіоцентр на шару взявся писати їхні платівки. )
    Мирослава Джоновича Кувалдіна всі знають. І він теж починав тут, але ж мабуть, задовбало.
    Зрештою, думок та імен ще багато, але втома заважає продовжувати далі. Автор між тим майже наприкінці нарікає, що
    розвиткові не сприяють "залишки совкової музичної інфраструктури, які можна вдосконалити та переорієнтувати у відповідності до вимог часу (будинки культури, філармонія, музичні школи і т.п.), поки спритні «бізнесмени» ще не переорієнтували їх на магазини килимів". Бібліотека дитяча, Стасе, теж "совковий пережиток", тож йому спасіба нада сказать. А Вілла Крокоділа, не без допомоги бабла, взяла і переобладнала старий кінотеатр під музичну інфраструктуру і не парячись, косить гроші.

    Резюмує свій опус автор зовсім патетично і цілком в совковому стилі:
    "Отож треба працювати над усуненням негативних чинників і вміло використовувати позитивні. Тоді не будуть наші таланти шукати щастя в столицях України і Росії, а в «Листопаді» ми регулярно слухатимемо полтавських виконавців. Окрім того, моє власне бачення, що в Полтаві має бути такий заклад як «Центр Музики», але про це вже якось наступного разу."

    А я кажу, що совок, він всередині. Там же талант і комерційна жилка. А стогнати і нічого не робити, заламуючи руки - дуже зручно. От тільки я краще піду куплю диск Леді Гаги або Ріаночки. А от за прослуховування і інформування про полтавські гурти ізвольтє ще й пиріжком пригостить. Бо ці звуки входять в дисонанс з моїм відчуттям прекрасного. Є ще питання якості текстів, але це тема іншої, теж не короткої, розмови.

    (с) Nickeler

    ПС: автор (Nickeler) вболіває за нормальну музику в Полтаві. більше того, автор є меломаном, і для чистоти експерименту слухає все, на певний час віддаючи перевагу якомусь одному напрямку чи виконавцю, що не впливає на загальні висновки.

    не можу стриматися від перепосту.
    коментатор Derek пише під бложиком:

    Читав та плакав, більшої дурні давно не бачив:), це або дуже невдалий троллінг або невігластво. Автор плачеться, що не звучить по країні «палтавска папса» а як же Раїса Кириченко, «Верка Смердючка» , «Фрістайл», «Краяни», нема свого рідного Сашка Положинського а навіщо він потрібен у двійному екземплярі ? От аби можна було б клонувати людей то кожне місто собі клонувало Скрипку та Карпу чи шо ? Потрібно знати і шанувати своє рідне. Ось наприклад в Полтаві живе та працює Андрій Боркунов, його гурт Онейроїд існує вже більше 20-років. Гурт відомий не тільки в Україні а й за кордоном. Полтавських музикантів - філософів Валерія Власенка та Ігоря Вишнякова добре знають в Росії. Гурт «Майор Пронін» якщо не такий відомий але працює більше 10 років та має свою широку вікову та соціальну категорію шанувальників. Дмитро Гайдук – хто ще не читав або не слухав його «Растаманських казок». Не зрозуміло чому автор вважає що полтавський гурт ДМЦ гірше від того ж Тартака.
    Мирослав Кувалдін та гурт The Вйо міг зібрати під тисячу і в Полтаві ще й перед переїздом до столиці. А що до переїздів - ВВ, Океан Ельзи – тусили у Франції потім в Києві, Mad Heads, Тартак – теж в себе вдома тисячі соло не збирали:)
    тут варто зазначити ще одну штуку, на додаток до "рюшечок": не можуть всі бути філософами! от не потрібно це. І плюс багато хто думає, що вони філософи. Аліна Орлова безперечно талановита співачка і музикант, але дуууже на любителя. Я особисто не витримую. Або хто сумніватиметься в таланті Агузарової чи Ареф"євої. Втім і це на любителя, хоча і чисельного. Але тисячні зали збирають РедХотЧиліПерці, Джаред Лето з компанією і комерційними примочками. А Мілен Фармер взагалі індустрію зробили на своєму фан-клубі. Колекційні диски, іграшки... Життєва філософія Заз, яку взагалі більшість не розуміє через мовний бар"єр не віднімає в співачки ні на йоту таланту і енергетики...

    і ще від Дерека
    Відсутність музичної інфраструктури – або «ви есть сильно много кушать тоесть зажрались» Metallica репетирували в гаражі, SlaYer – в підвалі як і більшість гуртів зі світовим статусом починали з цього. Тіко поганому танцору яйко міша. Репбази в Полтаві не влаштовують це сміх тай годі. Якщо гурт нормальний чи людина серйозна займається музикою то вони вже мають персональну репбазу чи студію навіть у Полтаві. Бінді музиканти не мають не можуть вистроїтись на репе – бу-га-га. Он гурт «Імперія» з Кременчуку взагалі проводить репетиції за допомоги Інтернет так як мешкають у різних містах, у їх ідейного лідера Кирила Котлярова, співзасновника популярного музикального інтернет порталу УкрТяжМет вдома стоїть віртуальна міді студія . Які проблеми зараз при сучасній техніці? Тут питання лише фінансове але це стусуеться всього не лише музики. Тобто потрібно все обирати по своїм можливостям й доходам реалістично дивлячись на життя.
    від Дерека

    Валерій Мельник, лідер гурту «ТрансФормер» та засновник полтавського фестивалю «РокУдар» у цьому році, якщо я не помиляюсь, випуска вже шосту збірку «Евшанзілля» - де представлені рок та альтернативні гурти зі всієї України як молоді так і вже відомі широкому загалу. Це так на приклад перше, що згадалося.
    я думаю, що Валєра вчинив гуманно. вклав бабло в те, що дійсно потрібно. респект.
  3. #3
    Offline
    змія болотяна ОЧКОва

    Re: Полтавська музика: сам собі гробокопатєль


    юрист, публіцист, громадський діяч. Ясно, шо там глубіна мислі, до якой тобі нікада не донирнуть. Про себе, напрімєр, я даж заікацця не буду, патамушо музика, а особенно полтавська для мене щас запретний плод. Алілуя і Амінь!
  4. #4
    Offline
    Пророк

    Re: Полтавська музика: сам собі гробокопатєль


    Ответ Сообщение от nickeler Посмотреть сообщение
    Це все рівно, що побудувати красівий фронтон на туалеті і забути викопати очко.
    +150 Отож бо... .
    ИМХО скромнее надо быть. Точнее не столько скромнее, сколько приводить форму в соответствие с содержанием.Тот же фестиваль «РокУдар» ... хороший фестиваль...но не "удар" это никак. Ну максимум "ляпас"...
    Перманентная музыкальная стагнация у нас.
  5. #5
    Offline
    2.0

    Re: Полтавська музика: сам собі гробокопатєль


    Lera, трапилась сьогодні афіша цього Рок-удару. на манєжє одні і тє же, широко відомі у вузьких колах. на жаль, на жаль... бо коли ти бачиш жмуток крутєйших гуртів з Тернополя (Скай, Холодне Сонце, Ті Що Падають Вгору ...етс), Франика (Фліт етс), Львова (тут взагалі ховайся - "тисячі їх"), Луцька (не будемо забувати приміром про походження Сашка Положинського), Одеси (Флер), Рівне (От Вінта), то стає за дєржаву обідно... Ну хіба от згадані Галич і Кувалдін. Але помойму, маловато будєт. Ми ж типу пнемся до статусу культурної столиці. І получається, шо без кондиціонера ну ніяк цього зробити не можна.
  6. #6
    Offline
    Пивовар

    Re: Полтавська музика: сам собі гробокопатєль


    Ответ Сообщение от nickeler Посмотреть сообщение
    Розчинилась десь Арахнофобія, яка була цікавою у своєму відтинку часу
    Когда они выступали - собирали полные залы того же пединститута.
    Особенно запомнился почему то отдельный сольник Власенка с саксофоном в некоторых песнях, Валера тогда один часа полтора весь зал держал...
    И песни были совершенно разные, не одно только дерево...

    Лыстопад не панацея, цены там будут нездоровые. Не каждый сможет выложить пару-тройку сотен гривен, чтобы вдвоем сходить туда.
    Самому неоднократно приходилось душить свою жабу (чтобы она меня не душила) за 2 билета во втором ряду на Дидюлю в прошлую пятницу, но это того стоило.
  7. #7
    Offline
    Пророк

    Re: Полтавська музика: сам собі гробокопатєль


    відповіла на фб, сюда якось ліниво копіювати, та я там більше про клуби, ніж про музику
    з появою крокоділи і стадаріг (а ще раніше - 22, стелса) двіж в полтаві є, кволий, тягучий, як течія у ворсклі, але є. кожного тижня є куда піти і шо послухати.
    якшо групу не знають в усьому світі/по всій україні це ще не значить, шо вона нікатора і вопше гамно грає. може, просто нікому розкрутити, музикантам це робити ніколи та і часто ліниво і не пристало, а на менеджера грошів нема. а тут вже грає роль і інторнед, і дружні звязки з музикантами в інших містах (серед груп популярно влаштовувати одне одному концерти в своїх рідних містах, такий собі музичний бартер. виступає місцева команда, яку знають і на яку прийдуть і гості, яких ніхто не зна)
    такі групи як ДМЦ, Онейроїд, Контрабас, Майор Пронін, Фреон (хароший був проект), Арахнофобія, Молочай (вважаю їх геніальним полтавським проектом, не дивлячись на те, шо чуваки вже давно не живуть в полтаві), Фрактал мандельбротта (якшо не зважати на його аморфність, постійні зміни і прочі странності) я особисто слухаю вдома. і у багатьох з цих груп є своя аудиторія - і в інших містах також. Свій стиль мають Стрибожі внуці. Молоді але дуууууже перспективні Хамелеон (недавно в стадоріг був аншлаг-аншлаг на їхньому виступі). UA (тексти ужасні, але пацани стараються), Брат Кіндрат (заводноє зажигатільноє), Сестра Керри, Десять Негритят, стьобні і ліричні водночас Рінджігл... Це ті, хто підпадає під мій смак. Нюметал, тяжмет і проче я слухаю постіки поскіки, шо там діється - хтозні
  8. #8
    Offline
    2.0

    Re: Полтавська музика: сам собі гробокопатєль


    Ялина, я тя дуже прошу, дай хоть наводку в ФБ, де відповіла )
    по суті:
    Ответ Сообщение от Ялина Посмотреть сообщение
    двіж в полтаві є, кволий, тягучий, як течія у ворсклі, але є. кожного тижня є куда піти і шо послухати.
    я і не спорю. я ж писала, шо збулась мічта ідіота з появою "завєдєній". у порівнянні навіть з тим, шо було раньче - у нас не кволий двіж, а прорив. до нас почали їздити місцеві імениті групи, і організувалась клубна тусовка. це какбе немало...


    Ответ Сообщение от Ялина Посмотреть сообщение
    якшо групу не знають в усьому світі/по всій україні це ще не значить, шо вона нікатора і вопше гамно грає
    опьять же не спорю. но "сарафанне радіо" тож показатєль. тобто якшо я накопаю щось хароше, то я ним задовбу все оточення, і чоловік з 20 дізнається шо це таке і з чим його їдять. більше того, частина з них оцінить. але я от писала цей свій опус і слухала Онейроїда. "Горище" я витримала стоїчно, а "ЛСД" порвала мій моцк. Хоча я догадуюся, що це музло для малость ізбраних, я не з них, тому шукаю шось більш звичне по звучанню. і, блін не знаходжу. я хочу почути музику без підтексту, без глибокої філософії, а розказані історії з життя. просто істини. в нас чогось ніхто таким не займається. ну коротше, шоб буть проще, у нас слабко представлена палітра напрямків. і я собі нічьо не нахлджу до смаку.



    Ответ Сообщение от Ялина Посмотреть сообщение
    Нюметал, тяжмет і проче я слухаю постіки поскіки, шо там діється - хтозні
    я тож не слухаю. но свого часу друзі звали оцінить їхні потуги. при всій повазі - це було тяжко. я того не пунімать. навіть героїчний похід на концерт Слота і Аматорі не дали мені змоги осягнути мощь цих формацій. Але якщо Аматорі взагалі поза моїми координатами, то в Слоті дуже гарні вокалісти. Просто поглазєть. Про комерційність мовчу, бо здається мені, що це штучна формація, ну та менше з тим...


    Ответ Сообщение от Ялина Посмотреть сообщение
    може, просто нікому розкрутити, музикантам це робити ніколи та і часто ліниво і не пристало, а на менеджера грошів нема
    частково згодна. частково ні. ключове слово "часто ліниво". з іншого боку, наші земляки помойму не сприймають музло (окрім хіба Власенка і Гречаніка) як професію. Скоріше як хобі-клас. А так по життю всі нормальні пацани, хтось копошиться в бізнесі, хтось в бумажках, той журналіст, цей менеджер. Оно у Божичів чувак спалився як співробітник газєти "Комуніст", шо само по собі не є чимось шоб аж таким, но шороху наробило. З одного боку, в нас така жисть, шо не "завдяки", а "вопрекі". Але блін, має ж бути якийсь масштабний результат. Я дуже люблю в цьому контексті згадувати лос-анджелеську групу Soul Coughing, про яку колись було написано, шо "коли вони починали грати,їх називаль альтерантивою. зараз це не називають ніяк". вони ніфіга невідомі широкому загалу, більше того, дуже специфічні і на часі не існують. Mike Doughty вже й електронщиною забавлявся, і книгу написав. Але вони якісь ...ммм.. цікаві. Ну для мене особисто. У них є "сторіз". І про менедмент там взагалі не йшлося як я розумію. До речі, основний фронт робіт - клубєшніки. Бо хто таке слухатиме на стадіонах )
    Я не знаю, от СКАЙ вони блін жеж були простими пацанами. Але попали в десяточку. Їхні кілька забійників і перший альбом подарував їм Лавіну Мьюзік. Тобто тут "старвей ту хевен" відбувся завдяки професіоналізму і рівню. Це було просто і щемно. Зараз цього всього нема, комерція само собою, і мабуть життя змінилося.. Струна вже не натягнута... Але цей факт пофіг - фанклуб жиє. Бабки капають. Всі щаливі.
    У нас же чомусь все намагаються ускладнювати. ДМЦ і Арахнофобія - віддзеркалення тенденцій русскаго рока і бардівства. Онейроїд - шизофренічно заумно, на втаємничого любітєля, бажано під вєщєствамі. Контрабас і знову ж таки ДМЦ - дудкі, свістєлкі, пєрдєлкі. При чому, часто не виправдані. Фрактали - цікаві. Але ж знову таки - прівєт вєщєствам... Молочай не чула, але з переказів розумію, що навколоетнічне. Сестра Керрі да. Но маловато будєт. UA - можливо, в перспективі. вони найбільш прості. Майор Пронін - вважаю за знущання на людським смаком. але то імхо ))) Стрибожі Внуці - можливо. але як же задрала ця етніка...

    що хотіла би відзначити по всім показникам, так це працю камерного хору "Гілея". академічний хор у нас тримається особняком, винятково на ентузязізмі Світлани Славіявни. при чому можна попитать її, як вони виживають. бо грошима стежку їм теж ніхто не вистеляє. а хор - це вам не шестеро музик. їх годувать, селить треба. костюми шить, бо латані джинси не катають.
    оце таке )
  9. #9
    Offline
    Пророк

    Re: Полтавська музика: сам собі гробокопатєль


    А мені згадалися "Корпус В" із Технічного університету.
    Шкода що розпалися. Макс Бурлай (соліст) хоч і пробував трішки потім сольно виступати, але то вже не то пальто імхо. Доки були вони "Корпусом В" дійсно могли збирати переповнені зали.
  10. #10
    Offline
    Зануда

    Re: Полтавська музика: сам собі гробокопатєль


    Я маю скромну думку, що мало місцевих груп насправді професійно володіють музичними інструментами. Треба дуже любити цю справу, щоб вдосконалювати техніку. Це нудно, складно і довго. Але лише постійні вправи дають можливість рухатись у напрямку більш оригінального, цікавого та витонченого звучання, а не в бік шумових ефектів. ІМХО.
+ Ответить в теме
Страница 1 из 4 1 2 3 ... ПоследняяПоследняя

Похожие темы

  1. Польща обрала собі президента
    Mihey в разделе Політика та Історія
    Ответов: 0
    Последнее сообщение: 05.07.2010, 10:46
  2. Ответов: 2
    Последнее сообщение: 23.09.2009, 04:31
  3. Полтавська молодіжна газета А5 (пілотний випуск)
    fragov в разделе Мова та Література
    Ответов: 4
    Последнее сообщение: 10.06.2009, 15:04
  4. Сповідь....собі....
    ХмаркА в разделе Творчість та Інтереси
    Ответов: 7
    Последнее сообщение: 14.01.2008, 00:54
  5. такий собі концертик...
    Крапля в разделе Архів афіши
    Ответов: 0
    Последнее сообщение: 11.05.2007, 00:03

Теги для этой темы