Що таке Яківці? Ну, по-друге, це поле Полтавської битви, музей і ціла купа пам’яток з цієї нагоди. По-третє, допитливий полтавець знає, що там похований хірург Микола Скліфосовський, який народився у Подністров’ї, вчився в Одесі та Харкові, але зрештою виявився росіянином – пам’ятник йому можна спостерігати і сьогодні. Але насамперед це яківчани, живі, мертві й ненароджені. Одним з них був Віктор Комісаренко, яківчанський Гауді або, якщо хочете, Хундертвассер, який лишив по собі хату, спроектовану й збудовану ним самим.

Ми легко знайшли будиночок, бо в селі його добре знають; хвіртка були не причинена,

, але дива починались ще з вулиці – паркан, про який я не буду розповідати – дивіться самі.

,

Така ж і хата на п’ять кімнат, на кожному квадратному метрі якої – ближні й дальні скульптурні краєвиди.

Ми не знаємо, скільки років нема хазяїна; на жаль, хазяйки, 72-річної Ніни Комісаренко, не було вдома, тому не було кому нам розповісти. Скульптури потихеньку руйнуються, але фарби залишаються яскравими. Певно, нелегко підтримувати це господарство у належному стані; нам не вдалось купити хоча б віртуальний квиток до цього музею, бо, кажу знов, хазяйки не було, а ритм життя в Яківцях повільніший за київський. Не знаю, чи опікується влада цим, якщо прагматично, туристичним об’єктом: зараз, здається, офіційна культура й, даруйте на слові, духовність у Полтаві переважно зведена до Свята Сала та Пам’ятника Галушці. Але подивитись є на що.