МАНДРИ. Полтава. Частина друга (17.05.2009)

А чи знаєте ви, що...
...перед Полтавською битвою петровські вояки запропонували шведам:
«А давайте по-нашому, по-руськи – стінка на стінку?». Шведи спробували,
але згодом їм набридло і вони пішли. Наші ж не помітили і досі при нагоді кидаються на стінку.
На шведську стінку.


-01-

Для тих, хто не тільки почав: першу серію можна подивитися тут. А ми продовжуємо гуляти по Полтаві.

Лєпота: тепло, сонечко світить, якісь чи то сєтєвікі, чи то чергові Свідєтєлі Єгови (який, як відомо, без свідків нікуди) замолажують дівчат. Одному дівчини не дісталося, тому він замолажує кого попало.

-02-

А це наша контролерша-кондукторка в тролейбусі. Шкода, шо спереду так і не зняв... ну тобто не зафотографував. Там було на шо подивитися. І за шо потриматися... Мирцю, ну я про пояс з грошима. Чесно-чесно!:)

-03-

Полтава – місто, де парки все ще не перетворені на будівельні майданчики і існують в асортименті. Я б сказав, що сквер тут сидить на сквері і сквером поганяє. Скверне місто...

Це – оті самі Корпусні сади (чи сад – 1 шт.) на центральній Круглій площі.

-04-

По середині – стела з орлом, який тримає в лапах блискавку. В п’єдестал вмуровані старі петровські (ну або шось на кшталт) гармати. Тут взагалі Петро Перший на кожному кроці. Вже давно час перейменувати Полтаву в Петраву.

А на плазмовому екрані показують старого радянського «Мауглі». По ходу, зара бандерлогів будуть їсти...

-05-

Пам’ятник Марусі Чурай, або Дівчині-з-мобільником.

-06-

Напроти – черговий сквер з черговими скульптурами.

Дві в одній. Я так розумію, шо «Солоха до» і «Солоха після»:

-07-

Бравий Козак наснився тендітному Гоголю, чим явно його нашугав. «Та ну пішли ви на Січ! – подумав сонний Микола Васильович. – Напишу я про вашого Бульбу, напишу!» І пішов писати.

-08-

Радує, шо в Полтаві ще не опустилися до подєлок типу нашого церетеллівського Харка чи, тим більше, сушених дітей.

«Хлопче, ти куди руку тягнеш?»

-09-

На табличці написано, шо це «Доблестному коменданту Полтавы полковнику Келину и славным защитникам города в 1709 году». По всьому видно, шо комендант був ще та тварюка. Звірячий комендантський оскал в гриву і в хвіст.

-10-

Зрозуміло: слава – це коли тобі всім народом яйця шліфують:).

З радіо полтавці зав’язали ще в далекому 1896-му.

-11-

А от з фіфами – ніяк не зав’яжуть. Такі розв’язні – жах!

-12-

«І чого вони з нас пруться?» – думали ми з Мрцею. Відповідь вийвилося дуже простою: за пару хвилин до нас там пройшли камрад Сашко з Альонкою і зробили ту ж саму фотостійку.

Ввечері другого дня занесло нас з Мирцею (за підказки Олі і Великого Дракона) до парку атракціонів.

-13-

Згадали дитинство: Чортове колесо, гойдалки типу «Човник», якісь каруселі, солодка вата, «Кімната страху». В останній паразит таки підкрався ззаду і налякав. Це при тому, шо Мирка його і так побачила і почала реготати. А шо, всі опудала як опудала, тільки це в китайських шльопках стоїть...

Біле.


=====
Фото: Олекса Шкатов // 4орнобіле
окрім
11,12 -- Мирослава Павлик // mur_myrka
Джерело