Полтава непопулярна

kilov, крєпко-крепко жму руку! у вас Талант ТАК це описувати. прочитала поки що про Авіамістечко, я в захваті... я там сама поряд виросла, і куширі помню, і то як вояки на КПП пропускали, і Пілот, і Колобок деццкій магазін...тоскно якось так стало...а ще магазін Воєнторг де можна було купить всьо... еххх

Сообщение от kilov

Хто знає, шо трапилось з Кітті Кет? Бо отаке от побачили:

Незнаю що з нею трапилося, але одна траплялася :)

Сообщение от LAEN

Незнаю що з нею трапилося, але одна траплялася :)

дякую, LAEN, але я, на жаль, вконтакт не ходок(
маю на те як забобони, так і вельми поважні причини)
так шо ж, все таки, сталося?

kilov, не маю й гадки. Але пару тижнів тому бачив її живою)

Думаю, можливо в Полтаві не одна Кітті Кет)

Згадав ше одну ЖеБеІсторічєскую достопрімєчатєльность:

Міша Олімпійський. Йому тридцять років (встановлений в 1980 році на честь Олімпіади у Москві). Зараз виглядає як справжній язичницький ідол. Його весело-запухша морда є символом особливої любові мешканців даного мікрорайону до передозування алкоголем.

Колись тут був дитячий спортивний майданчик, але енергетика медвитверезника, розташованого за рогом, виявилася сильніше.

Алкоголізм - нє шутка. Привєт, Мішутка!

продовжуючи популярну заводную тему непопулярної полтави, викладу декілька ромчиних картинок з фарфорового. потрапили ми туди, як і зрештою, всюди, куди намагаємся пробратись - випадково. зустрівши по дорозі знайомих-гончарів, яким на фарворовім зоводі дали приміщення під майстерню, якось так само собою вони провели нас унутрь. а там - всьо як я люблю! треш, дестрой і деградація).

"Meнe з дитинcтвa пpитягaють pyїни‚ мiг би я пoвтоpити cлiдoм зa Дaнилoм Kiшeм. Meнe з дитинcтвa пpитягaють pyїни‚ цeй ocoбливий cлiд‚ ocoбливий caд кoлишньoгo бyття. Я нe xoчy пoяcнювaти цьoгo якимиcь aж нaдтo мeтaфiзичними чи poмaнтичними cxильнocтями. Moжe‚ пpичинoю тyт ycьoгo лишe зaпax‚ a нiякий нe Geist. Гнилyвaтa вoгкicть, cyцiльнa тpeпeтнa фiзioлoгiя. Cтapi cтiни‚ тpyxлявi бaлки‚ нaпiвзiтлiлi peчi мaють cвoє влacнe‚ тiльки їм влacтивe диxaння - мoжe‚ я тoкcикoмaн?" (Ю. Андрухович, "Центрально-Східна ревізія")

обшарюємо місцеві залєжи Цікавих Покинутих Речей. там в шкафах ще стільки всього! календар за 2004 рік, обрізані джинси, болти нереальних розмірів, якийсь посуд.





вечоріло і смєркалось, як той казав, і тому ми мали надто мало часу шоб всьо роздивитись, полазити і дослідити. шкода, звичайно....

дохріна нікому вже непотрібних речей, відживших свою прислужливу жизнь людям, купи викинутих на свалку колись корисних і нужних в роботі штуковин. разом з продукцією заводу, яка стала зовсім непопулярна (???), тому шо в моді вже далеко не фарфор, разом із цими необ’ятними площами, стирається і відходить в минуле вся ця фарфоестетика, весь цей фаянсовий рай...). невже у вас не стояло в заскленому серванті пара-тройка чайно-кофєйних сервізів? аякжеж. яке ж задоволення було всі ті чашечки витирати од пилу! ах!

доповнюючи тему полтавських настінних росписів:


і єврозаборів:

а це, за словами kilova, ворота 1952 року. (то не реклама! пост нє проплачєн!)

деревообрабатывающий комбинат ОАС.
я конєшно ізвіняюсь, так як кілов описати шо куда коли і зачєм не зможу, бо не знаю канєшноже). думаю він прийде і шо знає по цьом поводу напише.


ну і достопрімічатільний вже згадуваний тут домек

на початку весни ми випадково набрели на покинуту дитячу поліклініку, де вияивлось дуже багато класного графіті. такого на вулицях не малюють. пізніше я взяла фотоапарат і от шо вийшло. (текст до всього цього ожидається трошки пізніше, не перемикайтесь).
район підвенного вокзалу.
цей старовинний будинок будували німці. зараз його згорівший корпус обнесений дерев’яним забором.


корпус дитячої поліклініки ззовні майже нічим непримітний:




всередині є повно кімнат з цікавим графіті:

моя улюблена - синя кубалерина:


ембріон (деякі кулінари часто бідкаються, шо фото чи відео не передає запахів. але я вам скажу: харашо шо ви зараз не чуєте того смороду який висить в тому будинку)


а це приклади радянського графіті:






деякі малюнки сфоткати повністю було важко - в кімнатах нікуди було відійти просто




ну і каталізатор (як ми подумали) цих всих графіті - "болтушка" з ефекту, упаковок з-під якого там повно.

Понра! Графіті, як на мене, отлічний вид мистецтва. Я хоче теж бачити вживую сіє диво! Можна Ялина накидає хоч приблизну карту добираловки тудой? Я буде вдячне. Сходе на вихідних пробз...ем...вигуляється:)