Грошова допомога постраждалим у війні!
Магазин спортивного харчування Strong Life
Дерево благодарностей227Благодарности
+ Ответить в теме
Страница 31 из 38
Показано с 301 по 310 из 375.
  1. #301
    Online
    Пророк

    Re: ВО "Свобода". Хто вони?


    Да, Портнов - тут еще вредитель.
    Вредит, подлец:
    Андрей Портнов
    Политик · Нравится 9 151 пользователям · 14 сентября · отредактировано ·
    Немного об искусстве.
    Сегодня начальник главного следственного управления ‪#‎СБУ‬ времен Президента ‪#‎Порошенко‬ Василий Вовк на своей страничке в FB напомнил, что Петр Алексеевич летал на дни рождения к Виктору Федоровичу.
    И это окунуло меня в некоторый исторический экскурс. Как же я мог забыть, что в 2010-2013 годах Петр Порошенко, нижайше раскланиваясь в благодарении и чинопочитании, систематически любезно поздравлял, узурпировавшего власть бывшего Президента, с днем рожденья.
    Украинская политическая элита знает, что в тот момент Петр Алексеевич был министром, но хотел стать или мэром Киева или каким-то еще более важным начальником.
    Поэтому расшаркиваясь по приемным приближенных к бывшему Президенту чиновников, кандидат проявлял и мастерство бюрократического заискивания и бесценный опыт ходьбы на полусогнутых ногах.
    А подарок в 2012 году Петр Порошенко подарил Виктору Януковичу обычный.
    Картину Ивана Константиновича Айвазовского 1851 года "Константинополь на рассвете", купленную Петром Алексеевичем через галерею Арт-капитал по адресу: г. Киев, Боричев ток, 30.
    В 2007 году цена этой картины на Sotheby's составляла 1,8 млн. долларов США.
    http://www.art-spb.ru/103/2
    В пересчете на понятный язык, картина в несколько сотен раз превышает стоимость золотого батона.
    Но думаю, что при совмещении должности министра экономики и бизнесмена, она окупилась Петру Алексеевичу быстро.
    www.portnov.com.ua

    Фото: Sotby's
    Картина "Константинополь на заре", якобы подаренная Порошенко Януковичу

  2. #302
    Offline
    Пророк

    Re: ВО "Свобода". Хто вони?


    Ветеран війни Олег Карачун про мінські домовленості: ризики, загрози, альтернативи

    Тема мінських домовленостей надзвичайно важлива через ті загрози для України, які виникають в разі їх виконання. Мінські домовленості подаються нам як шлях до миру. Але мир після війни наступає внаслідок або перемоги, або поразки. Чим же є "Мінські домовленості" для України? Якщо подивитись в яких умовах вони підписувались то ясно, що про перемогу мови нема.

    Мінськ-1 був у вересні 2014-го. Після поразки українського війська відомої під назвою Іловайський котел. Насправді ж поразка була не лише під Іловайськом. Розвалився весь південний фронт, так званий сектор "Д". Та й в районі Луганська наші війська змушені були залишити і Лутугіно і Луганський аеропорт і відійти за Cіверський Донець. Ця поразка є результатом "військових талантів" нашого військово-політичного керівництва і верховного головнокомандувача зокрема. Саме він наказав запхати в вузьку кишку вздовж кордону між ворожими угрупуваннями наші війська, які стояли серед степу під обстрілами з двох боків, не наступаючи, не закопуючись для оборони і не маючи змоги відповідати на обстріли з російської території. Це називалось контроль за кордоном. У результаті цього була знищена майже вся техніка, великих втрат і деморалізації зазнав особовий склад. Особистою "заслугою" головнокомандувача є й домовленість з Путіним про "зелений коридор" з Іловайська, в якому наші війська були розстріляні з заздалегідь підготовлених позицій.

    Мінськ-2 також підсумував наші поразки в районі Донецького аеропорту і Дебальцевського плацдарму. Так в чому суть мінської капітуляції? Що нав'язав Путін Україні?

    По-перше, Україна погодилась з російською інтерпретацією подій і відповідно з путінським планом вирішення проблеми. Українська позиція мала б бути такою: Росія здійснила агресію проти України, анексувала Крим, розв'язала війну на Донбасі. Посилає на Донбас своїх найманців і частини регулярних військ, організовує, озброює і фінансує колаборантів і терористів. Відповідно вирішенням проблеми і темою всіх переговорів має бути виведення російських військ і їхніх найманців з території України, припинення підривної роботи проти України, визнання її суверенітету і територіальної цілісності згідно з Будапештським меморандумом і іншими міжнародними документами.

    Натомість Україна в особі її керівництва погодилась на путінську версію подій і відповідно його план дій. Згідно з цією версією питання Криму не розглядається взагалі, це територія Росії, а в подіях на Донбасі Росія ніякої участі не бере. Це начебто виключно внутрішньоукраїнський конфлікт. За цією версією населення південного-сходу України не сприйняло державний переворот в Києві, і для гарантій своїх прав і мовних, культурних, історичних особливостей від зазіхань "хунти" і "незаконних збройних формувань націоналістично-фашиського толку вимагає широкої автономії. А тому вирішення цієї внутрішньоукраїнської проблеми і темою всіх переговорів має бути федералізація України з наданням широкої автономії південному сходу і Донбасу зокрема.

    Чому ми стверджуємо, що керівництво України прийняло путінську інтерпретацію подій і Путінський план "вирішення проблеми"? Бо проблема анексії Криму і будапештських гарантій Україні на переговорах і не згадується. В Україні офіційно не війна, а АТО (антитерористична операція), тобто чисто внутрішній конфлікт. У текстах мінських домовленостей Росія не фігурує, жодних вимог чи зобов'язань на неї не покладається. Вона в цих переговорах не як сторона конфлікту, а в якості посередника, як і ОБСЄ. Всі вимоги і зобов'язання мінських домовленостей стосуються України.

    Держава повинна до кінця року ухвалити нову Конституцію, ключовим пунктом якої має бути "децентралізація". Це такий термін Порошенко виторгував для фактично федералізації, хоча і німецькі політики і французькі, не кажучи вже й про російських, прямо говорять про федералізацію.

    Сепаратистським регіонам буде надано спеціальний правовий статус. За Мінськом-1 він мав бути на перехідний період три роки, а Мінськ-2 вже вимагає узаконити цей статус на постійній правовій основі з закріпленням в Конституції України.

    До того ж усе потрібно погоджувати з "сепарами", тобто з путінськими маріонетками. (Владні політики чомусь не люблять говорити про спеціальний статус, а говорять про "особливості місцевого самоврядування", ніби це щось міняє. Хоча і в мінських текстах і в мові європейських політиків говориться саме про спеціальний статус).

    За цим статусом "сепари" мають право вибирати свою владу (і центральна влада не може достроково припиняти їх повноважень), мають право мати свої збройні формування (під назвою міліції чи поліції. І ніде не сказано, що в них не повинно бути танків, "градів", "ураганів" чи "буратін").
  3. #303
    Offline
    Пророк

    Re: ВО "Свобода". Хто вони?


    Українська влада повинна надати гарантії від переслідувань "учасникам подій на Донбасі". Чи в формі закону про амністію чи взагалі імунітету, що не передбачає судової процедури. Та й прокуратура і суди в сепаратистів передбачаються свої. І транскордонне співробітництво з Росією (і не лише економічне). Не кажучи вже про самостійну мовну політику, культурну, освітню, інформаційну, економічну...

    Крім того Україна зобов'язується забезпечувати їм всі соціальні виплати і гарантії і фінансувати відновлення інфраструктури регіону. Тобто бачимо жорсткі умови капітуляції. Переписування конституції на вимогу ворога, що має привести до розпорошення України на окремі феодальні регіони, легалізація підконтрольних Кремлю квазідержавних утворень і антиукраїнських лідерів й організацій в політичному і правовому полі України, виплати контрибуцій сепаратистам і утримання їх за рахунок бюджету України.

    Умови набагато гірші ніж для Молдови з Придністров'ям чи Грузії з Абхазією і Осетією. Бо там не вимагали переписувати конституцію, економічно утримувати підконтрольні Кремлю території і легалізувати в своєму політичному і правовому полі кремлівських маріонеток.

    Чому влада України погоджується на такі ганебні умови?

    Бо не українська, не патріотична. Їм зручніше бути кремлівськими намісниками на цій території, виконувати вказівки Москви по розвалу України і встановленню тут русского міра ніж відстоювати якісь незрозумілі і чужі їм українські національні інтереси. А чому Європа в особі Меркель і Оланда виступають за виконання Мінських домовленостей? Якщо ці домовленості задовольняють і Росію і Україну, то чому Європа має бути проти?

    Хіба Мекель з Оландом мають більше дбати про українські національні інтереси ніж керівництво України? Європа зацікавлена в стабільності на свої кордонах, щоб не було конфліктів в гарячій фазі, щоб не було біженців, щоб не треба було виражати "стурбованостей" діями Росії і вводити санкції, які б'ють і по економіці Європи.

    Говорять ще про існування якихось таємних, не опублікованих домовленостей?

    Ймовірно вони є. Бо ж є домовленість про заборону використання авіації, хоча в мінських текстах про це ні слова. Напевне були домовленості про здачу деяких територій. В усякому разі події з Донецьким аеропортом (чи й 29 блокпостом) виглядають, не як оборона, а як технологія здачі, коли дозволяли бойовикам вільно оточити ці об'єкти, а тоді героїчно проривались під обстрілами для ротації чи проходили принизливі "шмони" на "сепарських" блокпостах.

    Це зрештою закінчувалось здачею з великими втратами. Але виглядало не як домовлена політиками здача, а як наслідок військової поразки. Ми не будемо спекулювати на тему існування секретних домовленостей, адже із опублікованих текстів все ясно, і можна спрогнозувати ситуацію в разі їх виконання.

    Тут очевидними є дві загрози. Розвал конституційного ладу України внаслідок конституційної "децентралізації" і легалізація в політичному і правовому полі України підконтрольних Кремлю самопроголошених республік і кремлівських маріонеток.

    "Децентралізація" має реалізувати план Путіна по розвалу України на окремі регіони і припинення її існування як цілісної незалежної держави. Це спочатку планувалось зробити методами "русской весни". Але цей план провалився внаслідок непередбаченої путінськими стратегами активної протидії українських патріотів, добровольців, волонтерів (державні ж органи, міліція, армія, СБУ поводились передбачувано пасивно чи й сприяли сепаратистам, російській агентурі). Але ідею знищення незалежної України і побудови на цій території русского міра Путін має намір здійснити в тому числі й за допомогою непатріотичної, продажної української влади.

    Мінські домовленості і є механізмом здійснення таких планів. У результаті конституційної "децентралізації" п'ята колона Кремля отримує законне право будувати русскій мір на тих територіях України, де вона зможе прийти до влади.

    Те, що не вдалось захопити в результаті "русской весни" Кремль одержить мирно, в результаті місцевих виборів. А Лугандон з його особливим статусом буде прикладом для решти проросійських регіонів, тим затравочним кристаликом, навколо якого вони будуть об'єднуватись.

    Владні політики наполегливо нав'язують думку про безальтернативність Мінська.

    Поширюють такий мислевірус: або мінські домовленості, або повномасштабне російське вторгнення. Але це ніщо інше, як спроба виправдати капітулянтську, антиукраїнську політику влади. Бо ж весною-влітку 2014 мінських домовленостей не було. Чому ж тоді не було повномасштабного російського вторгнення? Адже час для цього тоді був більш сприятливий.

    Але і тоді Росія наступальних дій не вела, а лише захистила своїх маріонеток від розгрому.
  4. #304
    Offline
    Пророк

    Re: ВО "Свобода". Хто вони?


    Повномасштабна війна Росії не вигідна. Це і великі втрати і серйозні санкції аж до міжнародної ізоляції. Та й Путін же виставляє себе захисником русского міра, а не агресором. Російські війська, як він каже, будуть лише за спинами цивільного населення.

    Тобто війська можуть прийти лише вслід за русскім міром для його захисту, а не приносити русскій мір на танках. Та й для чого йому воювати і наражатись на жертви і санкції, коли українська влада готова здати інтереси України і відкрити русскому міру повну свободу для експансії на території України. Самі владні політики не вірять у війну з Росією і зовсім не готуються до неї. Якби готувались до протистояння Росії, то наладжували б випуск протиповітряних і протиракетних комплексів, літаків, ракет, організовували б підготовку партизанських рухів, захист стратегічної інфраструктури від повітряних і ракетних нападів, цивільну оборону, інформаційно готували б населення до війни...

    Але ж нічого цього не робиться. Дніпропетровський "Південмаш", на якому могли б випускати ракети, стоїть, авіаційні заводи не працюють замість випускати літаки і безпілотники...

    А чим же займається влада? Дискредитацією і ліквідацією добровольчого руху, переслідуванням патріотів, випуском бронемашин, що годяться більше для поліцейських операцій, для розгону демонстрацій, ніж для війни, укріпленням нацгвардії, (внутрішніх військ), прийняттям законів, що уможливлюють застосування армії у внутрішніх конфліктах...

    Все говорить про те, що влада готується не до війни із зовнішнім ворогом, а до боротьби із можливими виступами власного народу. При всій войовничій риториці наших політиків їхня принциповість лише в загальних виступах, а в підписаних документах все по плану Путіна. Ліквідація добровольчих батальйонів теж за мінським планом. Мінські домовленості вигідні Путіну. Щоб Україна не зіскочила з цього гачка Путін наполіг, щоб і ООН їх схвалила. Показово хто голосував за "конституційну децентралізацію" – головну вимогу мінської капітуляції. І депутати "Свободи", і три з п'яти коаліційних фракцій голосували проти, а от прокремлівський "Опозиційний Блок", який не голосує за жодні потрібні Україні закони, тут дружно голосував "За".

    "Свобода" в цей час протестувала під стінами ВР проти руйнування конституції України, за що піддається переслідуванням і провокаціям з боку влади. Так все ж, які альтернативи Мінську? Найбільш правильною альтернативою є Будапешт. Вимагати гарантій суверенітету і територіальної цілісності, даних Україні в обмін на ядерне роззброєння. Але навіть статус замороженого конфлікту для України є незрівнянно кращим ніж мінська капітуляція. Заморожені конфлікти не рідкість. Вирішення проблеми відкладається на колись, а країни далі розвиваються, живуть нормальним життям. І Японія якось живе, хоча теж має окуповані Росією території, і Молдова, і Грузія. І не переписують своїх конституцій, щоб задовольнити Росію.

    Так, Лугандон повинен мати спеціальний статус – статус окупованої території. І поки ця територія не буде під повним українським контролем до тих пір не може бути й мови про визнання Україною там якихось виборів. Наші політики говорять часто про контроль над кордоном, хочуть, щоб їм хтось передав контроль за україно-російським кордоном. Але навіщо їм контроль за кордоном без контролю за територією, яка залишається окупованою ворогом? Знову хочуть прикордонників поставити безправними заручниками між двома ворожими угрупуваннями? Та й не віддасть Росія кордону з окупованою територією.

    За мінськими домовленостями контроль за кордоном Україні перейде лише тоді, коли вона повністю виконає всі путінські вимоги: легалізує "сепарів", поміняє конституцію з врахуванням побажань кремлівських маріонеток, тобто коли перестане бути Україною. Чи принесуть Україні мінські домовленості мир в разі їх виконання? Це питання еквівалентне тому, чи принесе мир розвал і повзуча здача України русскому міру? Якщо українці погодяться з тим, що Україна має стати частиною русского міра, а українці як нація повинні зникнути, то так, принесе.

    Проте швидше це перенесе протистояння між українцями і русскім міром вглиб України, на захід, де вже в якості кремлівських намісників і маріонеток будуть не захарченки-плотніцькі-гіві-мотороли, а порошенки-гройсмани-яценюки-авакови.

    Отже, які висновки щодо мінських домовленостей. Очевидно, що це путінський план розвалу України і мирної здачі її русскому міру. Але поки це ще тільки план капітуляції. Фактом капітуляції стане переписування Конституції на вимогу ворога і легалізація підконтрольних Кремлю фейкових республік. Найбільшою загрозою в цьому плані є так звана конституційна децентралізація (це окрема важлива тема), а також легалізація ракової пухлини квазіреспублік в тілі України. Після такої легалізації це буде офіційним визнанням Україною, що Лугандон, це її внутрішня проблема, Росія до цього ніякого відношення не має і санкції з неї можна знімати.

    При цьому "окремі райони" залишаться повністю під контролем Кремля і будуть збройним плацдармом русского міра в Україні. А лідери і активні учасники війни проти України, ті, хто катував і вбивав українців, зривав і топтав українські прапори, отримають імунітет, недоторканність, можливість вибиратись в органи влади, в тому числі в Верховну Раду, і вже маючи владні повноваження продовжуватимуть руйнувати Україну. Адже легалізація це ж не прощення тих, хто розкаявся і надалі зобов'язується бути вірним Україні. Ні в чому вони не каються, залишаються свідомими ворогами України і всього українського, прихильниками побудови тут русского міра. Просто отримують на це повне право, гарантоване законами і закріплене в змінах до конституції. Окрім того, мінські домовленості є плювком в лице тих патріотів, хто жертвував своїм здоров'ям і життям, захищаючи Україну.
  5. #305
    Offline
    Пророк

    Re: ВО "Свобода". Хто вони?


    Капітулянтська політика продажної влади приводить до демотивації, деморалізації, росту зневіри в суспільстві, руйнує надії українців, що зародилися під час Революції гідності. ВО "Свобода" та всі українські патріоти усвідомлюють ту небезпеку, яку несуть для самого існування України мінські домовленості. Україну підвели до межі, за якою лише руїна.

    Такі рішення не можуть ухвалюватись кулуарно, підкилимно якимись кучмами-медведчуками-захарченками-плотніцькими. Тут повинен сказати своє слово український народ.

    Ми звичайно розуміємо, що всі ці кучми-медведчуки, як і ці мінські переговори – це лише ширма для прикриття домовленості між Порошенком і Путіним. Саме Порошенко пропихає їх імплементацію через ВР, не гребуючи порушенням регламенту, організовуючи тиск на депутатів, їх підкуп і шантаж, провокації, переслідування і заведення кримінальних справ. І відповідальність лежить саме на ньому. А тому "Свобода" разом зі всіма свідомими українцями наполягає: ніяких змін до конституції на вимогу ворога. Ніяких статусів Лугандону, крім статусу окупованої території. Ніякої легалізації окупантів і колаборантів, ніякого визнання виборів на окупованій території. Це вимоги українського суспільства!

    Ветеран російсько-української війни, спецназівець Олег Карачун

    =======
    Про Олега.
    43 роки, Хмельницька область, за освітою історик.
    З весни 2014 оббивав пороги воєнкомату, щоб піти добровольцем на фронт. Нарешті влітку взяли.
    Більше року прослужив в 7-му Хмельницькому полку спецназу.
    Демобілізувався в вересні 2015.
    Командир групи розвідників, численні вилазки в тил ворога.
    Представлений до кількох нагород (які навряд чи отримає, бо погодився балотуватись від "Свободи" до Хмельницької обл. ради.)
  6. #306
    Online
    бог

    Re: ВО "Свобода". Хто вони?


  7. #307
    Offline
    Злий

    Re: ВО "Свобода". Хто вони?


    З форуму "Країна Майстрів".
    Віктор Капак
    8 ч · отредактировано ·

    Яке відношення має "свобода" до встановленого у моєму під'їзді ліфта? Крім того мені на мобільний зателефонували від цієї ж партії і запросили на "освячення ліфта" Мій номер телефону могли дати тільки в ЄРЦ , отже будьте уважні, всі ваші дані ЄРЦ дозволяє собі вільно розголошувати.
    Краще би зайнялись опаленням в будинку, батереї холодні !!!
    P.S. я думаю Бог дуже задоволений, що ліфт буде освячений
  8. #308
    Offline
    Пророк

    Re: ВО "Свобода". Хто вони?


    Фаріон назвала «Самопоміч» «падлюками» і «сектою осатанілих»

    Одна з чільних діячок ВО «Свобода» Ірина Фаріон вважає представників партії «Самопоміч» «біснуватими», «падлюками політичними» і «сектою осатанілих». До таких епітетів на адресу «Самопомочі» вдалась Ірина Фаріон у своєму блозі, коментуючи публікацію у виборчій газеті «Самопомочі» інформації про Руслана Кошулинського, який балотується на посаду міського голови Львова, та його партійного оточення.

    «До чого тільки не вдається садонеміч... У них ноги від страху підгинаються від перспектив СВОБОДІВЦІВ та нашої високої Ідеї.. До слова, саме ці падлюки політичні найбільше бруду вилили на Свободу впродовж останніх років. Регіоналам було у кого вчитися. За підлістю, лицемірством і фарисейстом їм нема рівних. Направду, секта осатанілих від жадоби влади», – написала, зокрема, Ірина Фаріон у своєму блозі (тут і надалі стилістика автора збережена).

    Таку неадекватну реакцію у колишнього народного депутата від «Свободи» викликала публікація у передвиборчій газеті «Самопомочі» інформації про кандидата на посаду міського голови Львова Руслана Кошулинського та його партійного оточення, серед якого згадана і сама Фаріон, як ймовірний заступник мера з гуманітарних питань.

    Серед людей, які впливають на Кошулинського, окрім Фаріон, згадані також Ігор Кривецький, Володимир Дідух, Олег Махніцький, Андріян Гутник та Олег Тягнибок.



    «Брехня завше була у руках нечистої сили. Саме вони («Самопоміч») знищують у Львові нашу мову, наші архітектурні пам'ятки, внеможливлюють розвиток промисловости, убивають транспортну систему руху - брешуть, крадуть і лицемірять. Тішуся, що вони разом збилися у цю купу біснуватих. Від нашої навальної виборчої присутности у них з нервів роги і копита повивалювались на поверхню», – додала Фаріон.

    У «Самопомочі» наразі не прокоментували заяви Фаріон.

    * **

    Предвыборная компания на страницах Фарион



    * * *

    * * *

    Кстати, Кошулинский, это единственный человек из высших кругов "Свободы", который вызывал у меня уважение.
    Но если он идет на выборы с расчетом, что "орлыця" - ймовірний заступник мера з гуманітарних питань, то его тоже можно списывать.
    Нет там нормальных.
  9. #309
    Offline
    Пророк

    Re: ВО "Свобода". Хто вони?


    Яків Євгенович

    Сьогодні день Карми якийсь просто.
    Ось Мірошниченко, побитий коханцем дружини )))
    І знову інтернет наповнюється упоротими свободокоментаторами, що вимагають кари коханцю, котрий побив "почесного друга" (курва, придумати ж таке!).

    А я вам пригадаю оце відео:



    Гуртом битися легше, еге ж, Ігорку?






    * * *

    Алексей Давиденко
    Ржу.
    Андрей Мохник (Свобода) платит за рекламу в ФБ новости о побитом Мирошниченка.

    Грущу.
    Националисты стали такие суровые, что лечатся от синяков только в ведомственной больнице Феофания, 4-го управления делами президента.

    Не бесплатно в БСМП и не за деньги в частном Борисе, а на шару в ведомственной больнице для политической элиты.




    * * *

    Denis Pyatigorets
    Знакомьтесь !
    Народный мститель. Боец АТО Абрамов Иван. Именно этот человек, по словам экс-нардепа Мирошниченко, набил лицо этому самому экс-нардепу.
    Если Абрамов на Мирошниченко не остановится, то к лету его лицо будет на футболках, кружках и наклейках на бампер



    * * *

    Соломон Самсонович
    Не выдержал...
    Мірошниченко першим дізнався як воно буде, коли "хлопці повернуться з фронту".

    * * *

    Emporio Armani Underwear ))))




    У «свободовца» Мирошниченко «нашлась» незадекларированная квартира
  10. #310
    Online
    Пророк

    Re: ВО "Свобода". Хто вони?


    Політичні партії «Батьківщина» і «Свобода» ухвалили рішення про взаємну підтримку кандидатів у другому турі виборів міських голів та про консолідацію дій у місцевих радах нового скликання. Про це йдеться у спільній заяві політсил, яку опублікувала прес-служба «Батьківщина».

    «Ми об’єднуємо свої зусилля в місцевих радах навколо спільних принципів, основними з яких є – соборність і неподільність України, впровадження реальних реформ, боротьба з корупцією, продовження мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення, захист добровольчого й волонтерського руху, зниження тарифів ЖКГ та підвищення соціальних стандартів», – йдеться у заяві.

    Крім того, у «Батьківщині» та «Свободі» закликали інші політичні сили підтримати кандидатів на посади міських голів від демократичного табору та взяти участь у спільній роботі в місцевих радах «заради досягнення ідеалів Майдану та розбудови європейської України».

    Місцеві вибори в Україні відбулися 25 жовтня у всіх регіонах, окрім анексованого Росією Криму та в тимчасово окупованих районах Донецької та Луганської областей. 15 листопада в Україні має відбутися другий тур виборів міських голів в містах з кількістю зареєстрованих виборців понад 90 тисяч. За даними Комітету виборців України, таких міст 27.

    http://www.radiosvoboda.mobi/a/news/27354265.html
+ Ответить в теме
Страница 31 из 38

Похожие темы

  1. Український "Beeline" пропонує своїм абонентам "Довірчий платіж"
    fragov в разделе Новини операторів мобільного зв'язку
    Ответов: 0
    Последнее сообщение: 23.06.2008, 14:57
  2. Свобода Слова Шустера "Убий дитячу посмішку"
    Taraslt в разделе Політика та Історія
    Ответов: 5
    Последнее сообщение: 30.04.2008, 11:50
  3. Ответов: 0
    Последнее сообщение: 30.09.2007, 22:41
  4. Ответов: 0
    Последнее сообщение: 17.09.2007, 18:28
  5. Ответов: 8
    Последнее сообщение: 27.06.2007, 23:38

Теги для этой темы