Дискредитація незалежницької ідеї України як функція шуму по НАТО

Задавшись питанням часової доцільності: "Чому саме зараз на політичні барикади піднімається момент відносин Україна-Альянс?" відповідь почне прояснятися. Сумуючи невчасність гостроти по вступу в Альянс і штучно «сліпу» агітацію "за" вступ до Альянсу-в наслідку маєм…споганену ідею Незалежницьких Прагнень Українського Народу до Самостійності.

Саме дискредитація Незалежності як такої є чи не найбільш шкідливим наслідком недавнього і триваючого шуму по НАТО. Так, саме ідея Самостійності є перш за все постраждалою від протестів підросійських сил проти вступу в Альянс, який передбачається не раніше 2017 р., за умови виведення Чорноморського Флоту Росії з країни. І саме Самостійницький ідеал України найбільш страждає від приписування патріотам-незалежникам цілі вступу до НАТО на будь-яких умовах.

Спроби зобразити Незалежність України як щось втратливе, непотрібне і фальшиве неодноразово були. І якщо здобуток Свободи проти втрат дешевої ковбаси, черг, національного приниження всіх крім москалів і партійної диктатури від імені пролетаріату-не викликає значних сумнівів в своїй правильності. То потрібність і справжність Незалежності-виявляється легше штурмувати червоно-московським фашистам разом з іншими ненависникам українства.

Найпоширенішою схемою, за якою ворожі Україні сили воюють з Незалежністю як явищем успішним, потрібним і справжнім є нападки на націоналізм, попередньо характеризуючи його як фашизм. Для цього, використовуючи прив'язку концентрації боротьби націоналізму в останньому столітті за Незалежну Українську Державу, всілякими способами малюється поганість цієї ідеології, зводячи її до фашизму, який воював за поработіння і проти незалежностей, намагаючись таким чином дискредитувати і саму Незалежність та Українську Державність.

Щоб якось відігратись на безглуздості твердження, що Україна втратила внаслідок Незалежності від Московії, застосовуються різні хитрощі та перекручення. Наприклад благо споживацького життя в СССР протиставляють сьогоднішній розрусі, вириваючи часовий проміжок пов'язаний з тим, що СССР розвалювався і при залишеності в його складі було б ще гірше. Щоб і тут заперечити-пхають "круту Росію, яка заставляє себе поважати", але уникають питання як там відносяться до немоскалів, хоч і російськомовних. Чим гордяться білоруси в союзній державі, крім звісно непокидаючої гордині старої ще радянськовихованої влади? Колоніальну ж погибель бачать тільки від рук американців.

Ще одним способом дискредитації і націоналізму і Незалежницької ідеї є приписування націоналізму всім, хто хоть щось починає робити в питанні Відродження Українства. Ющенко в такому приписуванні поза конкуренцію. Коли він тільки частково, більше не видно праці, намагається зініціювати поширення української мови чи вшанування пам'яті полеглих від Голодомору-одразу об'являють його бандерівцем і націоналістом, як і всіх з його табору. Хоча він не є ніяким націоналістом, а тим більше бандерівцем, бо дозволяє собі торгуватись Славою Героїв ОУН-УПА, починаючи справу і гальмуючи свої ж ініціативи, міняючи їх на щось від опонентів.

Але світ не стоїть на місці, розвивається, і старі прийоми втрачають дієвість. Відновлення Радянського Союзу навіть у вигляді Демократичного Колоніально-Залежного Союзу з Росією тільки останній здається реально втілюваним без серйозної збройної сутички. Звинувачення націоналістів в всіх негараздах України викликає іронічну посмішку, внаслідок захоплення влади в продовж всіх років Незалежності колишніми партійцями і припартійцями.

От тут то в пригоді і стає НАТО.
...

Продовження статті тут: http://narodna.pravda.com.ua/politics/47a70a3572fe7/