Тепер стають зрозумілими стародавні свідчення запорожців, а також зміст козацької приказки: “Терпи, козаче, отаманом будеш”. Адже всі ті випробовування мали на меті розвинути в козака так зване “шосте відчуття", зробити з нього воїна з унікальними бойовими даними - характерника, відкрити в ньому приховані можливості. Адже в умовах смертельної сутички з ворогом вигравав той, хто володів більш тонким сприй-няттям оточуючих обставин, підвищеним рівнем уваги і спостережливості, загостреним почуттям небезпеки, ініціативною проникливістю, здібністю фізично відчувати суперника в умовах неочевидності. В козацтві не було прийнято кидати на смерть необстріляну та непідготовлену молодь (як це практикувалось в “доблесній” радянській армії). Тому вони намагалися всіма, хай навіть і жорсткими методами зробити молодого козака максимально невразливим для ворогів. Все уже залежало від кожного з молодиків: чи досягне він найвищого рівня, чи ні.

Тарас КАЛЯНДРУК Роль і значення жерців. Виховання богатирів
http://warhistory.ukrlife.org/2_03_11.htm


На Запорізькій Січі школою характерництва був славнозвісний Пластунівський курінь, в якому характерники вишколю-вали знаменитих козацьких розвідників-пластунів, вчили їх характерництву та унікальним бойовим мистецтвам "Спас" та "Бойовий Гопак", які дозволяли їм виживати та виходити переможцями з будь-яких ситуацій. До речі, про цей курінь за радянської окупації було заборонено навіть згадувати. Ніхто не досліджував й етимологію самого слова "пластун". У радянських енциклопедіях писалося лише, що пластуни - це піхотні частини Чорноморського, а пізніше Кубанського козачого війська, котрі несли сторожову службу на Кубані. Причому замовчувався той факт, що Пластунівський курінь існував на Запорізькій Січі з початку її заснування. І пластуни не впали на Кубань з неба, а прийшли туди вже сформовані, як самобутня формація розвідників саме із Запорізької Січі.

Тарас КАЛЯНДРУК Історія пластунів та їх звичаї
http://warhistory.ukrlife.org/5_6_03_7.htm