81Благодарности
Для кого СССР тюрма, а для кого-Дом родной?
Хто такі перші, а хто-другі. Розібравшись в протиріччях між одним та іншими можна докопатись і до історичного підтексту протистояння між українцями України та іншими. Та визначитись на чиїй ви стороні сьогодні…
Як відомо «матерія не зникає», не зникають безслідно і значні для Світу і націй наслідки певних подій…
Почнемо з історії, що жива в пам’яті і є свідки тих ще подій:
Для кого Сталін кат, а для кого-вождь?
Однозначно Сталін був катом для більшості українців. Та був він і вождем для тих запроданців, що допомагали йому нищити український народ. Сталін був і великою людиною для росіян, бо закріпив для них окуповану Україну, переміг у війні в основному жертвами інших націй, найбільше української.
СРСР після Сталіна.
Аналогічно і з державою СРСР пізнішого періоду, трохи в м’якшій формі, але те саме для української свідомої молоді та інтелігенції-це ненависна машина що їх знищувала, а для «пролетарів» і «партійців» це «свята земля». Та хоч як старалась потужна радянська пропаганда, а відчуття нерівності між партійцями (з їх фаворитними діячами-«пролетарями») та простими робочими і селянами ніяк не вдавалось замаскувати. Блатне становище особливо виявлялось при кризах, таких як Чорнобиль, стихійні лиха…
Сучасна Україна та вплив історії СРСР на неї.
Звісно, зараз стан простих людей не кращий, а навіть гірший-настали часи дикого капіталізму. Яким лякали, а тепер ті ж самі колишні «поборники світлого майбутнього» спираючись на нібито «досвід в керуванні», захопили всі важливі пости в державі, прихватизували все, що біля них було,-і будують його…А людям залишається тільки гадати-хто винен: ті що розвалили «поганенький союз» Радянський Республік, чи ті, хто зараз замість нормального використання отриманих можливостей від свободи, вганяють Україну своїм користолюбством і невмінням в кризу за кризою?
Та приглянувшись ближче-це ж ті самі люди-вихованці тої самої партії (компартії про яку Горбачов в останні дні її констатував: «народ відсунули від відпрацювання і прийняття рішень»), ті самі невдалі будівники комунізму і непорушного «Союзу», тепер будують «капіталізм» і «Незалежну Україну». Зрозуміло, що ці люди в силу своїх модифікованих партією, а потім зруйнованих життям принципів, крім хаосу і анархії(права сили і грошей) нічого не створять. Відповідно і сподіватись на підвищення рівня життя з такою владою і таким менталітетом не приходиться.
Звичайним ходом, ще ні одна країна не виривалась на світовий рівень передових держав-для цього потрібні були революційні зміни. Найбільше в головах людей мала бути думка про необхідність таких кроків. Нажаль в Україні безліч людей живе з вірою у те, що Радянський Союз краще ніж Незалежна Україна і гальмують цим всі хороші починання, прагнучи бути ближчими до старої системи цінностей.
Допомагають їм у цьому «сучасні» політики переважно «московського розливу», що записались в щирих патріотів України зі «своїм» баченням якою має бути Країна. Допомога ця основана на їх нездатності зробити щось правильно до ладу та впливати на негативні самовільні процеси в суспільстві-це змушує людей вірити, що в Радянській Україні їм було б краще…
Але забути негатив від життя в структурі під міфічною назвою Радянська Україна, а насправді керівництво в цій системі було васалом Москви без права на власну думку і дії, неможливо. Тому і придумали собі хороший комуністів і поганих. Насправді ж такого поділу не допускає ідеологія комуно-соціалізму: все що робить партія є правильним бо це спільна воля більшості її членів, а демократичні прояви є недопустимими.
Та ця думка працює і проектується на сучасні відносини між українцями. Впливає це також не в останню чергу на які цінності потрібно рівнятись: на власні цінності Українців, що близькі до Європейських, чи на старі Радянські, що ближчі до Російсько-Азіатських цінностей.
Основним висновком даного аналізу є те, що історичний підтекст протиріччя між українськими українцями та проросійськи налаштованими українцями не є безпідставним, хоча продовження з боку проросійщиків базується на нереальності. Тому неможливо просто в ім’я чогось об’єднати всіх, як це намагаються зробити деякі політики, без чіткого визначення хто в чому і де помиляється.
Неможливо це тому, що для українців, які прагнули і віддавали життя за Незалежну Україну здобутки СРСР завжди будуть здобутками ворога, що робив це для збільшення своєї могутності, придушуючи нею Україну. А для тих хто не сильно задавався і зараз не «світиться» зацікавленням патріотичними питаннями-ці здобутки зажди будуть поступом в економіці, проривом на новий світовий рівень і тому подібне… В додаток існує велика кількість інших національностей(найбільше росіян), які і по природі своїй не обов’язково мали проникатись патріотичними почуттями до України.
Тільки повним з’ясуванням та визначенням позицій протилежних сторін можна встановити: що є необхідним сьогодні, що відповідає моральності, що є правда та що веде в майбутнє і чиє це майбутнє…
Ответить с цитированием
Сообщение от Taraslt 
,
