Грошова допомога постраждалим у війні!
Магазин спортивного харчування Strong Life
Дерево благодарностей1331Благодарности

Результаты опроса: Чи підтримуєте Ви введення в Україні другої державної мови - російської?

Голосовавшие
112. Вы ещё не голосовали в этом опросе
  • Так, підтримую

    29 25.89%
  • Ні, не підтримую

    79 70.54%
  • Не визначився.

    4 3.57%
+ Ответить в теме
Страница 95 из 144
Показано с 941 по 950 из 1440.
  1. #941
    Offline
    Новачок

    Re: Друга державна мова


    Я переконаний, шановне паньство.
    Що й "українці", і "русские" корінні народи країни "УКРАЇНА"

    Державна нехай буде єдина, а регіональна мова повинна бути, що б Україну не вважали дикунами.

    Але це все великі гроші, так що двомовність - занадто велика розкіш для нас в даний час.

  2. #942
    Offline
    Пророк

    Re: Друга державна мова


    Просто прикольная статья, но задуматься можно
    http://inoforum.ru/inostrannaya_pres...posvyawaetsya/
  3. #943
    Пророк

    Re: Друга державна мова


    Ответ Сообщение от Sir_2006 Посмотреть сообщение
    Просто прикольная статья, но задуматься можно
    http://inoforum.ru/inostrannaya_pres...posvyawaetsya/
    прикольная статейка с очень простым на мой взгляд тезисом:"Разве для того, чтобы любить Украину, обязательно нужно ненавидеть Россию?"(ц)
    з.ы. а то что написано жирным шрифтом-каждая строчка точно в цель.автору браво.
  4. #944
    Offline
    Инвалид умственного труда

    Re: Друга державна мова


    Почитал еще раз....
    Валiза, Борисполь. Канада....
  5. #945
    Offline
    2.0

    Re: Друга державна мова


    друззя, вчора в Україні молодій була шикарна стаття.
    в якості посту пропоную витяг з неї

    Чому Канада — не Україна?

    Є певна спокуса прирівняти Західну Україну до Квебеку, а Східну Україну — до англомовної Канади. Прихильники таких паралелей є й на сході, і на заході. Проте українська ситуація значно складніша.

    Найсуттєвіші розбіжності між Канадою і Україною

    1) В Україні більшість населення — етнічні українці, це їхня країна. Частина з них русифікована, інша — ні. І ті, й інші формують один народ. Якщо зазирнути до біографії більшості російськомовних, виявиться, що їхні діди (а часто й батьки) говорили українською.

    У Канаді ж ідеться про два паралельні народи. Квебекці не були предками англоканадців чи навпаки.

    2) На українському сході селяни переважно зберегли українську. Російська домінує лише в містах.

    В Онтаріо ж, Манітобі, Саскачевані, Альберті, Британській Колумбії англомовні майже всі — хоч у містах, хоч по селах. Де–не–де є франкомовні анклави, але їх мало.

    3) В Україні ще не вмерла надія на відродження й утвердження української мовної переваги. Для багатьох східняків українська — мова предків, а українізація — свого роду «повернення до витоків».

    У квебекців немає ані мети, ані бажання, ані можливості перевести решту Канади на французьку. Максимум їхніх надій — що більшість співвітчизників зможе зв’язати їхньою мовою хоч кілька слів.

    Для більшості англоканадців (і їхніх пращурів) французька мова апріорі чужа. Її можуть вивчити з практичних чи естетичних міркувань, але перейти на неї — ніколи.



    Інший спосіб паралелей

    Дехто, навпаки, порівнює французьку в Канаді — з російською в нас, а англійську — з українською. Таке порівняння свідчить про певну наївність. Адже:

    1) Англійська мова домінує в усій Північній Америці, а французька — лише у Квебеку. Сфера ж ужитку української зовсім не така широка.

    2) За умов «двомовності» франкомовні або асимілюються, або дедалі більше маргіналізуються. Точнісінько як носії української — русифікуються.

    3) Англійській мові, як і російській, не загрожує не тільки білінгвізм, а й офіційна одномовність: за 33 роки після прийняття Хартії французької мови в Монреалі можна почути англійську. Там є англомовні кінотеатри, англомовні газети, англомовні школи, коледжі, університети. І всі ми знаємо, що за 18 років незалежності українська нібито «одномовність» теж не погубила російську.

    Україна нагадувала б Канаду, якби 20% населення розмовляли винятково кримськотатарською і складали б 80% населення Криму та, скажімо, третину населення Херсонської області. А решта населення послуговувалася б винятково українською. Тоді й можна було б говорити про канадський досвід... Який, утім, аж ніяк не можна вважати взірцевим.


    РОЗПОДІЛ

    Майже 40% франкомовних канадців володіють англійською. При цьому лише кожен десятий англомовний володіє французькою.

    55% «двомовних» живе в одномовному Квебеку.

    У 2000 році приблизно половина канадців поза Квебеком вважала, що для двомовності зроблено «забагато». У Квебеку так думало лише 22% опитаних.
    а власне отут більше детально і для тих, кому цікаві подробиці.
  6. #946
    Offline
    змія болотяна ОЧКОва

    Re: Друга державна мова


    Польові дослідження українського совка. «Взаимно уважая тех, кому маасковское кваканье милее польской шепелявости, перехожу на язык, который некогда выучил, даже и не будучи негром преклонных годов, и каким-то непостижимым образом до сих пор не забыл». Відповідь пану Ігорю Левенштейну.
    раз пішли по статтям, то ось ще. багато, розумно, цікаво про СТБ і мову і не тільки.
  7. #947
    Пророк

    Re: Друга державна мова


    по статьям так по статьям..
    Вышиванка для Маугли.

    http://inoforum.ru/inostrannaya_pres...a_dlya_maugli/

    "Не признавать другого равным себе - это вовсе не точка зрения. Это проблема незрелого интеллекта"(ц)
  8. #948
    Offline
    2.0

    Re: Друга державна мова


    "Не признавать другого равным себе - это вовсе не точка зрения. Это проблема незрелого интеллекта"
    собсно так Табачник думає про Галичан. питання?
  9. #949
    Пророк

    Re: Друга державна мова


    nickeler, завидую вам,читать чужие мысли -моя мечта...
  10. #950
    Offline
    Banned

    Re: Друга державна мова


    Ответ Сообщение от МедведьЗлой Посмотреть сообщение
    по статьям так по статьям..
    Вышиванка для Маугли.

    http://inoforum.ru/inostrannaya_pres...a_dlya_maugli/
    Спасибо за ссылку
    Очень глубокая повесть
    Знаете, теперь я как бы понимаю с кем тут спорю
    =============================
    Проходя мимо одного столика с книжками исключительно на родной мове, я краем уха услышал необычный диалог. За прилавком стоял сам издатель, и один покупатель, парень лет семнадцати, спросил его:
    - А скажiть менi, шановний, а чому у нас так багато виходить книжок, а досi ще немає таких, щоб були глибини Толстого чи Достоєвського?
    Я стопорнулся и прислушался.
    - Ну як це немає? - удивился издатель. – Ось, дивиться, книжка про занепад села. Ось ця про голодомор. А ця про нацiонально-визвольний рух.
    - Та нi, - сказал парень. – То не те. Менi потрiбно не про нацiю, а про сенс життя, про проблеми людства та людини. Про неможливiсть заради щастя всiх пролити не те що кров, а навiть - маленьку сльозинку однiєї дитини.
    - Нi, таких книжок нема взагалi, - ответил сухо издатель. – Фантастика на другому поверсi.
    Юноша вздохнул и пошел дальше. Я бросился за ним.
    - Извините, - остановил я его. - А вы львовянин?
    - То є так, звичайно, - ответил он мне немного удивленно.
    - И вы здесь всегда жили?
    - С самого народження.
    «Ну, что, Карпуха, - порадовался мысленно я, - запасайся коньяком».
    - А почему же вы тогда интересуетесь русской классикой и общечеловеческими проблемами?
    - А менi нецiкава українська. Менi соромно за неї. Усi весь час пишуть про знедолену, споплюжену та сплюндровану неньку-Україну та про нацiю, як вищу цiннiсть. А для мене вища цiннiсть – це людина, її особистiсть та її гiднiсть.
+ Ответить в теме
Страница 95 из 144

Теги для этой темы