Грошова допомога постраждалим у війні!
Магазин спортивного харчування Strong Life
Дерево благодарностей1331Благодарности

Результаты опроса: Чи підтримуєте Ви введення в Україні другої державної мови - російської?

Голосовавшие
112. Вы ещё не голосовали в этом опросе
  • Так, підтримую

    29 25.89%
  • Ні, не підтримую

    79 70.54%
  • Не визначився.

    4 3.57%
+ Ответить в теме
Страница 4 из 144
Показано с 31 по 40 из 1440.
  1. #31
    Odo
    Offline
    -

    Відповідь: і знову про мову


    Ответ Сообщение от Гвардеец Посмотреть сообщение
    Более воспитанный собеседник переходит на язык собеседника. (Это я где-то подслушал)
    Це явище остатньо отримало назву "мовної нестійкости".
    дуже сподобалося твердження про культурність переходу на мову співрозмовника, до якого апелювало більше половини тих, хто тут уже встиг відписатися ;) Це дійсно має своє значення, коли йдеться про людину, з якою спілкуєшся вперше, і вона перша до Вас звернулася. Коли дівчинка на вулиці просто запитує, "где находится улица Иллинская? " можна й відповісти: "вон туда, а потом туда, там - туда, и вон туда, а там и будет улица Иллинская!" Але що сказати, коли співрозмовник спілкується з вами постійно - наприклад - хороший товариш. І (навіть таке буває) ви обоє прекрасно знаєте і розумієте і російську і українську (якщо на те пішло, то знаєте ще з десяток інших мов)? Помітьте - ви не будете спілкуватися кожного разу новою мовою, чи чергувати їх: раз так, а інший - інакше. Ви будете говорити на мові того, хто володіє певним авторитетом (серед філологів і не тільки це називається "мовна стійкість").
    Так от, чим вища у вас мовна стійкість, тим більша ймовірність, що мова житиме у ваших вустах, не залежно від того, з ким ви спілкуєтеся. Звісно, це не означає, що ви будете вперто розмовляти лише українською з корінним американцем, який ні бельмеса в ній не розуміє! Мовна стійкість - просто одна з характеристик людини, як, наприклад, тембр голосу.
    Що ж до майбутнього української мови - то вона, безперечно, житиме. Вона, як сказала одна дуже розумна людина "просто приречена на домінування". Звісно, питання двомовності, якщо, не дай Бог, її таки введуть може дещо змінити ситуацію. Але щось не віриться... ;)

    http://www.gurto.net/article.php?sto...60507183215599

    "...Аналіз відповідей на запитання, якою мовою респондент відповідає, якщо до нього в транспорті, магазині, на вулиці звертаються українською мовою і, відповідно, якою дає відповідь при звертанні російською мовою, показав кардинальну відмінність між мовною поведінкою українців і росіян.

    83,2% опитаних українців при звертанні до них українською мовою відповідають також українською. Водночас при звертанні російською абсолютна більшість української молоді (90,6%) переходить на російську мову спілкування.

    Росіян же характеризує стабільна одномовність. Вони відповідають російською і тоді, коли до них звертаються по-російськи, і тоді, коли звертаються по-українськи (відповідно 98,2% і 95,3%)..."
    *****
    Тільки-но надибав. Я ще до цієї теми повернуся, а поки що рекомендую джерело. Взагалі, журнал "Ї" - на сьогоднішній день - найбільш інтелектуальне видання в Україні. Люблю і поважаю.

    http://vz-molfar.blogspot.com/2005/05/blog-post_30.html

    Поняття мовної стійкости і мовної стабільности не належать до термінологічних, але в українській соціолінгвістиці можуть у перспективі набути поширення, оскільки позначають надзвичайно актуальні для аналізу нашої мовної ситуації явища.

    У постсовєтському мовознавстві перші дослідження відповідної проблеми належать членові-кореспонденту НАН України Орестові Ткаченку [1] . Дослідник розрізняє обидва поняття, вживаючи словосполучення мовна стійкість для характеристики індивідуальної або групової мовної поведінки.

    Стосовно національної спільноти ця риса виявляється у збереженні колективної вірности своїй мові, що дуже важливо для виживання народу в умовах бездержавности. Поняття же мовної стабільности О. Ткаченко застосовує на позначення становища, в якому перебуває мова.

    «Мовна стабільність і мовна стійкість народу – різні речі, – зазначає мовознавець. – Втративши свою мовну стабільність, народ завдяки мовній стійкості може поступово повернути й свою мовну стабільність, навіть зміцнити її. Втративши мовну стабільність і не маючи або не виробивши мовної стійкості, народ може втратити навіть найстабільнішу і найпливовішу, найпоширенішу в світі мову» [2] .

    В історії европейських народів можна знайти чимало прикладів колективної мовної стійкости народу, завдяки якій йому вдалося за складних політичних обставин протистояти мовно-культурній асиміляції.

    http://pravopys.vlada.kiev.ua/index.php?id=106

    ПРОБЛЕМА МОВНОЇ СТІЙКОСТІ ТА ЇЇ ДЖЕРЕЛА

    http://www.lp-ua.info/2000/203.php

    МОВНА СТІЙКІСТЬ

    http://www.vesna.org.ua/txt/masenkol/movpol/03.html

    Мовна стійкість – звичка не переходити на чужу мову на своїй землі. Ставлення краян до питомого голосу рідної землі теж визначає його силу і привабливість для зовнішнього світу.

    http://www.ualogos.kiev.ua/fulltext.html?id=82

  2. #32
    Def
    Offline
    .

    Re: і знову про мову


    http://volgin.com.ua/modules.php?nam...howpage&pid=67
  3. #33
    Odo
    Offline
    -

    Відповідь: Re: і знову про мову


    Ответ Сообщение от Def Посмотреть сообщение
    http://volgin.com.ua/modules.php?nam...howpage&pid=67
    http://rusyfikacia.narod.ru/ І ось це: http://babr.ru/index.php?pt=news&event=v1&IDE=31990
  4. #34
    Ula
    Offline
    Постійний відвідувач

    Відповідь: і знову про мову


    Знаете это хорошая тема. Я очень люблю укаїнську мову, но я училась в русской школе и мои родители, друзья разговаривают на русском. Поетому чаще общаюсь на нем. Но я за то чтоб каждый гражданин Украины обязательно знал и свободно владел родным языком.
    Підтримую "твердження про культурність переходу на мову співрозмовника".
    Единственное против когда на телевиденье дублируют. Или если бы они убирали полностью настоящий текст и нормально переводили, а то такое чуство что дублеры и переводчики чтото употребляют а потом прикалываются.
  5. #35
    Def
    Offline
    .

    Re: Відповідь: і знову про мову


    Ответ Сообщение от Ula Посмотреть сообщение
    Но я за то чтоб каждый гражданин Украины обязательно знал и свободно владел родным языком.
    Упс... Тут неувязочка большая.
    Мой родной язык русский. Меня научила говорить на нём мать , которая родилась в украине. В ЭТОМ! городе.

    Одна положительная черта отделяющая меня от националистов-
    Я НИ КОГО НЕ ЗАСТАВЛЯЮ ГОВОРИТЬ НА ЯЗЫКЕ , КОТОРЫЙ ИМ НЕ СВОЙСТВЕНЕН!
    Мысля ясна?
  6. #36
    Offline
    Пророк

    Re: Відповідь: і знову про мову


    Там какой-то закон вышел, и сейчас всё потихоньку переводится в украинский! Так вот в кинотеатрах кинуха дублируется на украинском! Я была приятно удивлена, перевод достаточно не плохой! А по телику под Новый год шол Шрек, тож с украинским переводом, тож ничё... Есле переводы будут хорошые, то почему бы и не украинский?
    А вопще мне всё равно кто на каком языке розговаривает и кто какой язык учил! Человек от этого не меняется...
  7. #37
    Odo
    Offline
    -

    Відповідь: і знову про мову


    Ответ Сообщение от Ula Посмотреть сообщение
    Підтримую "твердження про культурність переходу на мову співрозмовника".
    Хочу поділитися своїм досвідом щодо теми "переходу на мову співрозмовника". Або як це робиться у тих слов’янських країнах де мені довелося побувати. Чому лише слов’янських, тому що ситуація з близькістю мов дуже нагадує українську. У Болгарії більшість населення ставиться з відвертою симпатією до Росії. Уважно вислухають запитання російською, але відповідають у переважній більшости випадків болгарською, якщо щось незрозуміло із задоволеннням роз’яснюють яке болгарське слово, що означає. Як пояснила це мені одна болгарська жінка: "Вони все розуміють і російську знають, але не хочуть нею розмовляти". Відповідають російською лише у разі, якщо це належить робити їм по роботі. У Словаччині, не знають російської і не не хочуть знати. Здається крім словацької знають лише чеську. У супермаркетах на харчах словацька продубльована здебільшого лише чеською. Знайти людину, що володіє російською можна лише у готелях на рецепшні і то, якщо пощастить. На компі у готелі де ми жили не було навіть англійської розкладки клави, лише словацька, Віндовз — теж словацька була. За два тижні, я чув англійську лише раз, склалося враження, що до англійської ставлення таке ж, як і до будь-якої иншої мови крім словацької та чеської. Насамкінець, щодо культурности обидвох народів можу зауважити, що не можу пригадати, щоб хтось з них (болгар чи словаків) нахабно поводився.
  8. #38
    Ula
    Offline
    Постійний відвідувач

    Відповідь: і знову про мову


    У меня в универе есть преподаватель при котором невкоем случае нельзя говорить по рус. а то не получишь залик. Так вот посидя у нее в кабинете мин.20 такой речи услышишь что лучше бы разговар. на привычном языке чем так каверкать украинский.
    Но все равно знать язык обязан каждый.
    А мультики действительно неплохо переводят.
    Но по телику кошмар, особенно когда перевод пишут внизу.
  9. #39
    Odo
    Offline
    -

    Відповідь: і знову про мову


    Ответ Сообщение от Ula Посмотреть сообщение
    У меня в универе есть преподаватель при котором невкоем случае нельзя разговаривать по рус. а то не получишь залик. Так вот поседя у нее в кабинете мин.20 такой речи услішишь что лучше бы разговар. на привычном языке чем так каверкать украинский. Но все равно знать язык обязан каждый. А мультики действительно неплохо переводят.
    Но по телику кошмар, особенно когда перевод пишут внизу.
    Відповім цитатою:
    Річ у тім, що жодна людина не може відразу перейти з однієї мови на іншу. Словниковий запас не створюється за день. Він поповнюється ПОСТУПОВО. І якщо під час цього ПОСТУПОВО ви не захочете мукати, як корова, чи жестикулювати, як мавпа, то користуватиметеся запасами ще й старого вокабул яру. Це давно розуміють на заході і цього досі не можуть збагнути наші ура-патріоти. Скільки подорожую світом, стільки бачу, як там ЗАОХОЧУЮТЬ до спілкування їхніми мовами. Ти можеш говорити одними інфінітивами, можеш плутати часові форми, неправильно вимовляти слова, але все одно тебе спонукатимуть до тренінгу, до спілкування. А наші ура-придурки відразу завиють. Скільки русизмів! Яка жахлива вимова! А що то за наголоси! У-у-у, козли! Такі і в мертвого відіб’ють охоту!!!

    Я більш-менш (зараз почнуть хмикати, що більше «менш», аніж «більш») опанував українську вже у свідомому віці, десь так на третьому курсі університету. І не соромлюся того, а навпаки — пишаюся! Усвідомив себе українцем у середніх класах школи, але в моєму середовищі — вдома, у школі, у дворі (я народився і все життя прожив у Києві) ніхто не розмовляв українською. Я хотів — і я вивчив. Це був нелегкий процес. Добре, що тоді ще не встигли розгорнути антисуржикову «агітацію і пропаганду».

    Можна подумати, що мені не хочеться, щоб українська була чистішою і красивішою. Звичайно, хочеться. Просто я розумію, що в наших умовах боротьба з суржиком — це не першочергова проблема. Більше того, ця боротьба шкідлива, бо вона зменшує коло наших союзників, замість того, щоби завойовувати нових.

    Потрібно боротися. Але боротися не з суржиком, а за перехід на суржик російськомовних. Спочатку хоча б на суржик. А далі вже справа техніки…

    Мови світу демократизуються, вони відкриті до різних віянь та впливів. Нехай ці віяння не завжди добрі й корисні, але якщо мова жива, вона перетравить і витримає все. Наші ж ура-придурки намагаються втримати її в межах сільського дев’ятнадцятого століття, а значить, вони її омертвляють, вони прирікають її на загибель. А мові потрібен розвій. Нехай на цьому етапі ми трохи втратимо мовну чистоту і наберемося зайвих запозичень, — головне, щоб ми змінили оборонні редути на атакуючі порядки. Нам треба боротися за місто. Історія робиться в містах, і традиційної лексики для міст уже недостатньо. Ну, не знаю я села, не був я ніколи в житті на пасіці й не годував ніколи хряків! Але ж я українець!

    Тому я заборонив при редагуванні «Молодої України» викреслювати всілякі русизми, сленгізми, жаргонізми і прочая-прочая-прочая. Ми писатимемо, так, як говоримо. і нехай інші говорять, так, як ми пишемо!

    http://www.molodaukraina.org/news.asp?IdType=12&Id=229
  10. #40
    Def
    Offline
    .

    Re: Відповідь: і знову про мову


    Ответ Сообщение от Odo Посмотреть сообщение
    Відповім цитатою:
    http://www.molodaukraina.org/news.asp?IdType=12&Id=229

    По-перше, всі мови — це суржики. І українська — теж.

    Тож нехай краще суржик, аніж російька!

    Які ж песпективи? Рано чи пізно оборону буде прорвано. Тому треба не оборонятися, а наступати! Не захищати україномовне гетто від іншомовних вкраплень, а відвойовувати новий простір! Не хаяти суржик, а спонукати російськомовних переходити на нього! Що, досі не зрозуміло?

    Потрібно боротися. Але боротися не з суржиком, а за перехід на суржик російськомовних. Спочатку хоча б на суржик. А далі вже справа техніки…

    Неплохо я цитат надёргал?

    Мы тебя поняли...
+ Ответить в теме
Страница 4 из 144

Теги для этой темы