Полтава форум

Колись жив в одноповерховому будинку, за стінкою в 1 цеглу, жив контужений сусід. Який, по-перше, постійно кричав на жінку, а по-друге, увечері полюбляв включати разом магнітофон з записами 60-70 років і телевізор на повну гучність. Я йому грюкав у стіну, він робив ще гучніше. Я викликав два рази міліцію, жодного разу вони не приїхали (мабуть вирішили, що воно того не варто).
Тоді я просто став ставити колонки до стіни, і включати на повну гучність транс, сусіду, м'яко кажучи, це не дуже подобалося, але він затихав таки. Потім я перейшов на "Лененград", бо пісні цієї групи виражали все, що я хотів передати сусідові. Однієї такої ночі він прибіг з сокирою і хотів прорубати вікна в домі. Зупинили його залізні ставні, а поки я виходив з кувалдою спитати, чи не за сіллю він прийшов, він втік.
Все закінчилося дуже романтично. Одного разу я, мій кум дивилися фільм "Альоша Поповіч". На дворі тільки вечеріло, кум їв локшину з миски. Хтось почав грюкати в двері, кум чомусь вирішив відкрити двері. Та коли їх почали виривати, він вхопився за ручку, я пішов за кувалдою, та не встиг. Сусід зі своїм товаришем (теж нашим сусідом) на підпитку завалили до мене в хату. Кум схопив, як він думав виделку і крикнув, що зараз він когось нею покалічить, та побачив, що в нього в руках була ложка, а контужений сусід наступав, він дав його ложкою по лобові.
Все закінчилося тим, що сусід отримав хорошого прочухана, гулю на лобові, другий сусід вирішив, що сили нерівні і вступив з нами в переговори. Але з тих пір сусід більше не шумів.