"Боевое" прошлое родителей

А мы в детстве зазевавшимся гражданам связывали шнурки в транспорте.
Телефонные розыгрыши - классика жанра. Было и такое.

Телефонные розыгрыши - классика жанра

Это да, доступное всем развлечение

Ой, а мені тоже згадався випадок з дитинства. Сцена - бабусин садок, зарослий непонятно якими деревами, я, вся така тонка, звонка і прозрачна городська дєвочка, років восьми, бабусина сусідка, сільська дівчинка-"кров з молоком". Граємося ми з дівчинкою на якихось старих пнях-колодах - конячки це такі в нас. Моя конячка неслухняна, я підіймаю хворостинку сухеньку з землі і шльопаю "тваринку")) А дівчинка бере і підламує тоненьку хворостинку, малесеньке деревце (ну, з тих, що виростають з опалого насіння, кленок якийсь). Від такого надругатєльства над рослиною моя рука сама потягнулась зняти шльопанець з ноги і яаак лусне ту дівчинку по пухкенькій щічці тип шльопком! Всі ревуть. Дівчинка - од болю і обіди, я - од жалості до деревця, деревце - йому боляче і незручно стояти в позі букви зю, тримаючись купи на одній корі)) Дівчинка біжить додому, приносить якусь тряпчину і ми перев'язуємо ту хворостинку.
Років через двадцять, вже в татовому садку, я бачила в тому місці клен з величезним шрамом. А перед дівчинкою досі стидно