3Благодарности
Усы насчот Питлюри вумнічають,кожен норовіть свої 5 коп. вставіти, а хто цього Питлюру читав у в оригіналє?
Про пропаганду проросійських ЗМІ
«Діяння факторів, що асимілювали інтелігенцію на Україні, позбавивши її рідної мови та відвернувши із кола її зацікавлень увагу до творів рідного слова і участь у створенні його, виявилося занадто сильним: воно пустило дуже глибокі коріння у ґрунт української дійсності... Південь Росії з його інтенсивнішим пульсом культурного життя і промислового розвитку розбудував тут впливову пресу російською мовою, з багатою газетною технікою. Ця преса, створивши, в свою чергу, досить численні кадри читачів, виявилася майже глухою, інертною, а навіть і явно недбалою до потреб того народу, що на його території вона виросла…
* * *
Поставлені на сторожі «русских националистических начал» на південній і південнозахідній окраїнах Росії, вони завжди робили свою роботу, як уміли… Фактом є, що в більшості випадків з цього органу не довідаєтеся про те, що на території, де він виходить, відбуваються явища, багаті на наслідки, що тут твориться нове життя, нова культура, відбувається один з цікавіших і притягальних процесів історії. Кожний такий орган, копіюючи столичну пресу, подає вам повну інформацію про російське життя, повідомляє вас про те, що діється у великих центрах Європи й Америки, намагається тримати вас у курсі новин російського літературного ринку..."
Армія УНР
, «Починаючи з 1918 року і кінчаючи 1920 р., Україна фактично була забльокована і перебувала в таких обставинах, що не дозволяли урядові її заопікуватись як слід військово-амуніційним та всяким іншим задоволенням потреб нашої боротьби. Але й що перепону можна було б до певної міри подолати, коли б внутрішні стосунки на Україні одповідали головним вимогам військової боротьби. Єдність народніх настроїв, спільність політичної думки, твердість уряду і сталість — це ті умовини, що забезпечують моральний дух армії. Де сила хоч однієї з цих умовин захитана, там державна влада не може бути певною, що армія до кінця виконає свої обов'язки.»
«СТАРШИНИ І КОЗАКИ УКРАЇНСЬКОЇ АРМІЇ!
Українські-єврейські працюючі маси дивляться на вас, як на визволителів, і грядучі покоління не забудуть ваших заслуг перед цими народами, а історія з гордістю впише на свої сторінки моменти з цієї боротьби. Уникайте провокацій, а з провокаторами, хто сам чинить погроми та підбиває слабіших від нас, будьте безпощадними. Кара на смерть мусить упасти на голову погромників провокаторів. Більше карності і дисциплінарної карності я вимагаю від вас в цьому відношенні, щоб ні один волос не упав з голови невинного. Пам'ятайте, що ви є кращі сини свого великого народу, який хоче жити своїм самостійним життям і нікого не хоче поневолювати, ....Головний Отаман Петлюра»
Про державну владу і
«Не кожний письменник чи учений, хоч би в своїй галузі перед усім народом нашим і мав аж он які заслуги, хоч би силу силенну книжок понаписував та слави великої собі за це зажив..... Воно (державотворення - від упорядника цитат) вимагає від державного діяча великого знання техніки будівництва держави, прозорливості майбутнього, уміння орієнтуватись у складних обставинах сучасного життя, як українського, так і міжнароднього, почуття міри і такту, а найпаче систематичної, невтомної, так званої «чорної», праці, ....
«Коли ж серед нас знаходяться «діячі», що цих рис не виявляють, а натомість, претендуючи на ролю проводарів нації чи державних мужів її, показують, що нездатні до цього, бо швидко міняють свої погляди, свою тактику, замість сталості політичної шараштаються від однієї концепції чи тактики до другої, замість витримки і рівноваги позначають свою працю імпульсивністю, необміркованістю або доктринерством, то ясна річ, що таких претендентів на державних діячів не можна визнати за людей, вартих довір'я громадського і права керувати політичною думкою нації або верховодити державними справами її. Зрозуміло через що: такий діяч занадто дорого коштує і нації, і її громадянству. "
І ще про важливе:
«Громадянство, що безкритично потурає таким амбіціям (отаких "державників" - ред.), часто хворобливим і смішним, а для нашої гідності державної образливим, показало б тільки, що воно не доросло до власної держави, бо не вміє як слід використати своїх діячів або не має ще відповідної школи і критерію, щоб розпізнати їхню здатність до одповідальної праці.»
Ответить с цитированием
Сообщение от rust 
,
