Полтава форум

Uksus

Доводилося. Звісно, рідко і хто зна якою вважала себе людина-співрозмовник, але траплялося, що зі мною російськомовний ламав язика і намагався шось відказати "моєю".
Здебільшого, таке буває в магазинах, коли просиш проконсультувати з приводу товару, по телефону, якшо дзвонять по роботі і я відповідаю українською. Але отут цікаво ще, шо коли я дзвоню до когось по роботі, то починаю завжди російською :(

Відповідь

Odo

Дійсно цікаво! Як вважаєш чому?

Відповідь

Uksus

Бо коли до мене дзвонять у справі, знач від мене комусь шось треба, і я диктую умови якою мовою розмовлять, а коли я дзвоню, то підстроююся до співрозмовника, шоб отримати всю важливу для мене інфу без спотикання на фоні мовної проблеми. І оскільки більшість офісних працівників говорить російською, то і я починаю російською.
Колись одного разу натрапила на "прОшу" на моє "прімітє пажалуста факс" і відразу виправилася

Відповідь

MerzaFka

Odo всегда найдутся недовольные таже ситуация, что и в Украине...кто-то за, а кто-то против. Я не умею говорить на ридний, по собственному желанию не прочитала ни одной книги - не ловлю я мысли автора на мове. Таких как я 40% почему такие люди должны насиловать свой мозг? почему должны чувствовать дискомфорт?
улыбнуло))) безрукий в своих неудачах всегда винит удачливого...
тоже самое у нас - многие не любят евреев, а почему? потому что они превосходные предприниматели и ученые...

Відповідь

Odo

Якось до нашого офісу приїхала по роботі одна тітонька з Чернігова і вразила мене тим, що весь час перескакувала з майже чистої української на таку саму російську і по телефону і у розмові наживо, спочатку це не викликало ніякого подиву, але коли це тривало певний час, а вона все енергійно скакала і скакала з мови на мови через кожні 2-3 речення, я зрозумів, що це якась форма нервового тика, що розвинулася під тиском необхідности знати і вживати обидві мови по роботі у досить простої людини, що звикла говорити у побуті звичайним суржиком.

Це мене наштовхнуло на думку, що для пересічних мешканців двомовність не є таким вже однозначно прекрасним явищем, як це зазвичай говориться звідусіль, що людина є стільки разів людиною, скільки мов вона знає, тощо.

Думаю, що є люди з різними нахилами і здібностями, комусь цікаві мови, комусь зовсім не цікаві, і нація не може і не повинна складатися з мовознавців, пересічним громадянам мова потрібна перш за все, саме як засіб спілкування, або ж просто, як засіб передачі інформації. І найефективніший метод задовольнити цю потребу мати якусь одну мову спілкування для всіх і решту мов для всіх бажаючих присвятити себе їх вивченню.

Відповідь

Uksus

Я не розумію, як можна живучи в країні з назвою Україна, з українською символікою, українською державною мовою, говорити: вибачте, я не вмію говорити українською і не розумію української, зробіть для мене російську державною, шоб я мала повне право говорити тією мовою, якою мені зручно!?

Odo, ти мене вирвав з божевільного колооберту робочих справ і змусив сміятися. Дякую
Я подумаю про тітоньку ще трохи і буду переходити на одну. Тільки сумніваюся, шо та одна буде українською :(

Відповідь

Odo

Дискомфорт у цій ситуації відчувають всі, не лише російськомовні громадяни. Я не маю відповіді на це питання, хоча і давно шукаю її. І я не вірю, що на складні питання існують прості відповіді. Ця тема і безліч инших створених і присвячених мовним питанням саме цю мету і переслідують віднайти спільно те, що не вдається віднайти самотужки.Безумовно, статусність носіїв мови корелює зі статусністю самої мови, і часом певна мова починає вважатися сама по собі ознакою статусу і обирається особою свідомо саме для підвищення його, або створення такої ілюзії у співрозмовника, тут принагідно згадується Старицький зі своїм безсмертним твором "За двома зайцями".

Це буде суржик, вгадав?

Відповідь

Uksus

І звідки ти все знаєш?

Відповідь

Ялина

у мене така ситуація, мама з Росії (проти введення другої державної), батько українець. Зараз виходить так, що я говорю українсбкою, а мій брат - російської. Багато хто дивується.

Мабуть, найчастіше питання мови є провокаційним, деструкційним для України. Ніхто не хоче поступитись, бо для нього це означатме поразку. ХОЧА нікому ще не було шкоди від того, що він знає більше однієї мови, так? В Україні кожен (ну, майже кожен) знає російську, може вільно нею користуватись. В той час як небажання російськомовних вивчити ще одну мову є якимось.... незрозумілим. Особисто мені. Виправіть мене. будь ласка!!! Я дуже хочу помилятись!

але іноді дуже неприємно, коли на мене дивляться скоса, коли звертаюся на укр., починають стьобатися чи щось подібне.
і в той же час, 80% людей признавалися, що їм приємно слухати красиву українську. Парадокс якийсь...

Відповідь

fragov

Спілкуюся трьома мовами. В основному, нажаль, російською. До речі, після того як попрацював над новинами на порталі, став краще спілкуватися українською, словарний запас збагачується.

Відповідь