>>> ДОПОМОЖИ ДІТЯМ НА НОВИЙ РІК! <<<

Групи RSS Календар Учасники Всі альбоми Ігри Блоги Правила

Відповідь
 
LinkBack Параметри теми
Старий 12.11.2007   [permalink]
-
 
Аватар для Odo
Re: Українське мовознавство
 

Пропоную порівняти ці два відтинки тексту і висловити та пояснити свою думку, котрий з них Вам здається ближчим до української:
Відповідь:
1. Мова - натуральная знакавая сістєма, галовни сродак камунікациі і мислєння в чалавєчай супольнасці, калективє. При разглядзє мислєння як автакамунікациі (зносін індивіда з ім самім) мова визначаєцца як сродак камунікациі в найширейшим сацияльним сенсє. Мова нє існує бєз грамадства, і грамадства нє існує бєз мови. Мова виконває дзвє галовния функциі: камунікацийную і намінацийную. Камунікацийная функция робіць магчимимі калєктивную працу і афармлєннє калєктивнага досвєду, абмен інфармацияй між людзьмі в грамадствє. Намінацийная функция стварає магчимасць афармлення паняццяв праз мовния адзінкі, атримання інфармациі праз навакольную речаіснасць. Структурна мова з'являєцца сістемай мовних адзінак і правіл іх спалучення. Таксама адрозніваюць мовния елємєнти, якія маюць уласнає значеннє (лексеми і марфємы), і елємєнты, якія такога значення не маюць (фанеми). Заканамєрнасці паходжання і існавання мовнай сістеми наогул і асобних етнічних мовних сістем вивучаюцца мовазнавствам.
Відповідь:
2. Єнзик – укштаутовани сполечнє систем будованя виповєджі, уживани в процешє комунікацйі інтерперсональней. Єнзик суужи до пшедставяня пшедмьотуф, чинношьчі чи абстракцийних поєнчь за помоцон знакуф. Збюр знакуф в єнзику єст отварти і – якколвєк можна повєджєчь, же певна лічба знакуф єст ченшьчьон єнзика – сам єнзик єст барджєй системем твоженя знакуф ніж системем знакуф. Виніка то з факту, же знакєм єнзиковим єст кажди текст – кажда сформууована виповєджь, пошядайонца значенє. Єдностка посуугуйонца шє єнзикєм може венц за помоцон єго систему твожичь нєсконьчонон лічбе нових знакуф, также такіх, з ктуримі ніґди шє вчєшьнєй нє зеткнеуа. Знакі те нєконєчнє взбоґацайон єднак сам систем єнзикови, ґдиж ужитковніци нє учон шє на памєнчь вшисткіх засуишаних виповєджі – сон єднак в станє в опарчю о єнзик стфожичь нови текст о тим самим, бонджь збліжоним значеню.

Востаннє редагував Odo: 12.11.2007 о 11:50.
Старий 14.11.2007   [permalink]
-
 
Аватар для Odo
Re: Українське мовознавство
 

jeśli – если – якщо;
dwуch (двух) – двух – двох;
zbrуja (збруя) – збруя – зброя;
pożar – пожар – пожежа;
zagranica – заграница – за кордоном;
jezeli – ежели – якщо (коли);
jezyk – язык – мова;
trudno – трудно – важко;
karmić – кормить – годувати;
myśl – мысль – думка;
dom – дом – будинок, дім;
koń – конь – кінь;
koniec – конец – кінець;
ojciec – отец – батько;
samolot – самолёт – літак;
Wiengr – венгр – угорець;
bicz – бич (кнут) – батіг;
echo – эхо – луна....

белка – білка - wiewiуrka;
близорукий – близозіркий - krуtkowzroczny;
будни – буднi – dni powszednie;
вывих – вивих - zwichnięcie;
вяленый - в'ялений - suszony;
гулять – гуляти - spacerować;
двоюродный – двоюрідний – нема такого окремого поняття;
девяносто - дев'яносто - dziewięćdziesiąt;
дешёвый – дешевий - tani;
домашний – домашнiй - domowy;
думать – думати – у пол. лише myśleć (мыслить-мислити);
едкий – їдкий - żrący;
жаворонок – жайворонок - skowronek;
завтра – завтра - jutro;
зоркий – зіркий – bystry, przynikliwy;
каравай – коровай – у польскій нема;
катушка – котушка - szpulka;
кипяток - кип'яток, окріп - wrzątek;
ключица – ключиця - obojczyk;
куст – кущ - krzak;
клясться – клястися – у пол. лише przysięgać się – (присягаться-присягатися);
коричневый – коричневий, брунатний - brzązowy;
коромысло – коромисло – в пол. заимствовано koromysło;
корь – кір - odra;

Востаннє редагував Odo: 14.11.2007 о 10:11.
Користувачі, що подякували Odo за цей допис:
Старий 14.11.2007   [permalink]
скажений завсідник :)
 
Аватар для fragov
Re: Українське мовознавство
 

Дуже дякую за інформацію. Єдине, що жаль українофоби будуть "гнуть сваю лінію".
Користувачі, що подякували fragov за цей допис:
Старий 14.11.2007   [permalink]
-
 
Аватар для Odo
 

Ланка до теми. Там таблиця близькости є, з неї виходить, що російська (77) навіть ближе до польської, ніж украинська (76), але ближче всього білоруська (80). Порівняння саме по лексіці (основній) включно і з запозиченнями.

Щойно прочитав цікаву думку по обговорюваній темі, наводжу її:
Відповідь:
З приводу схожості чи несхожості я хотів би зауважити, що ці поняття характеризуються за певними ознаками.
Я звернувся до "Исторической типологии славянских языков" Київ, "Наукова думка". Крім генетичної класифікації існує ще типологічна класифікація, за якою західна та східна підгрупи протиставляються південній, або південна та західна - східній. За деякими ознаками російська бизька до, скажімо, болгарської, навідміну від польської та української. Але так само є й ознаки, за якими немає ближчої до української мови, ніж російська. Якщо цікаво, я можу навести ці ознаки. Для прикладу - поділ на три підгрупи базується на змінах у звукосполученнях праслов`янських tort, tolt, tert, telt. tj,kt, dj. А ще можна поділяти за рефлексаціями kv, gv, tl, dl > l тощо.
Звідси.

Востаннє редагував Odo: 13.12.2007 о 09:30.
Відповідь

Закладки

« - | - »
Параметри теми


Схожі теми
Тема Автор Розділ Відповідей Останній допис
"Українське життя" Ivan Локальні Мережі та Інтернет в Полтаві 0 03.02.2007 04:55

© Полтавський форум. Місто Полтава.
Украинский портАл
Rambler
Украина онлайн

Poltava - Poltava Forum. Полтава Стрелка - Полтава вконтакте.