Полтава форум

knell

ты ж вот "правопис" читаешь, так видать по диагонали. Названия организаций - это имена собственные, они не переводятся, в крайнем случае транслитерируются, то есть набираются родным алфавитом. В других точно так же, и никаких AirFleet вместо Aeroflot. учи буквы :)

Відповідь

Odo

А чому Вас це так зачепило? Це щось особисте? Не маю ніц проти таких кумедних покручів, просто вони мені нагадують фоти папуасів з мобільниками, схожість майже цілковита

Відповідь

knell

ничего "кумедного" тут нет, правила правописания имен собственных. и ничего более. или родной язык такой прям смешной везде?

Відповідь

Odo

Ну, нема так нема, мабуть тому, що це слова иншомовного походження і їх мелодика дуже відрізняється від українського мелосу, а взагалі, природа смішного загадкова є.

Відповідь

Uksus

Дійсно, правил ніхто не відміняв і назви просто транслітеруються, але якшо воно смішно після тієї транслітерації, то шо, вже і посміятися ніззя?
От мене дратує назва Укртатнєфть Полтаванєфтєпродукт. Дратує не через те шо, неперекладене, а само по собі. Я ж не можу просто сказати собі "не дратуйся" і як з поруху чарівної палички все минеться.
Так само і зі сміхом

Відповідь

rust

А может кто сказать время, причны отделения украинского, белорусского, русского?

Відповідь

Руда

Шкода, що фахівці і не в курсі того, що цей правопис пропонувалося вводити паралельно з існуючим, без жодного різкого переходу на нові правила. Правила старого пропонували залишити чинними паралельно з правилами нового, тобто обирати яким правописом послуговуватися можна було б за бажанням.

Фахівці то в курсі, крім того, одним із фахівців, які розробляли новий правопис, є Микола Степаненко, нині декан нашого філологічного факультету, тому наш недолугий, як Ви вважаєте, університет, який випускає такі неякісні кадри (теж, тільки на Ваш погляд), був проінформований про реформу одним із перших, коли реформа була ще в стадії розробки,але народ все одно шокується, коли чує по телевізору слово пальта, складає анекдоти і поширює паніку. У нас звикли не слухати офіційні заяви і не вірити їм(хм, були підстави, як можна довіряти науковцям, які кожен навчальний рік пропонують учням то ставити крапку після заголовка, то не ставити). Народ уже придумав свої висновки і з очима, повними жаху і нерозуміння, чекає пришестя нового незрозумілого правопису. Тенденція приблизно така :"Тю, шо вони там понапридумували, та такого ніколи не було! Я краще вже по-руськи буду, там все ясно, а тут каламутять кожен рік, завтра щось новеньке буде. Шо воно за мова така, шо все міняється, то вони сами придумують, бо мова сама по собі недосконала".

А может кто сказать время, причны отделения украинского, белорусского, русского?
А розділення взагалі не було. Ці 3 мови сформувались на основі говірок старослов1янської мови. Крім того, українська й російська мова сформувались на основі 2 різних говірок.

Відповідь

Odo

Цікаво було б дізнатися який саме внесок зробив Микола Степаненко до проєкту нового правопису.

Др речі, пані Руда, чому Ви не використовуєте знак апострофу?

Як на мене, дослухатися до подібних народних побрехеньок, себе не поважати. Науковці мусять робити свою справу чесно і у відповідности до свого розуміння внутрішньої логіки мови та законів її розвитку, всім сподобатись все одно не вийде, завжди хтось буде незадоволений. Такі справи не лише у мовознавстві, у мистецтві все те саме, запитайте, нпр. чи вмів малювати Малевич або Пікасо, отримаєте дуже широку палітру думок. Колись читав байку про одного античного скульптора, як він вирішив цю проблему, коли нав’язливі глядачі допекли його своїми нескінченними порадами. Він поставив два станка, на одному ліпив статую, як сам вважав за необхідне, на иншому так, як те радили йому глядачі, врешті решт вийшло дві роботи, одну з яких всі хвалили, а з иншої глузували, тоді він і відкрив їм таємницю, Ви глузуєте з себе, бо цю я робив користаючі Ваші велемудрі поради.

Ну або, ось так ще буває:

Відповідь

Руда

Степаненко: А Ви колись проїздом до нас завітайте.
Апостроф:Тому що мені ліньки.
Народ: Точка зору затятого ідеаліста. Так то воно так, але чомусь у реальному житті виходить інакше. Можна змусити коня підійти до води, але не змусиш його напитися. Нам треба, щоб люди говорили українською? Чому б не створити умови, щоб людям цього хотілось? І не робити поки що зайвих перешкод? Деяким реформам ще не час. В української мови дуже погані іміджмейкери й маркетологи.
Приходить покупець до магазину. Йому кажуть: "Оця праска легка в користуванні, а оця праска нічим не гірша, та навіть краща, тільки щоб нею користуватись, треба ще вивчити інструкцію, а її треба ще перекласти,здати екзамен і взагалі, вона краща, але ще доопрацьовується, тому не дивуйтесь, коли кожен рік до Вас приходитеме майстер і прикручуватиме нові деталі" Яку праску обере пересічний покупець? Ту, з якою мороки менше. Я намагаюся викладати думки, спираючись на реальність і відкидаючи зайвий ідеалістичний пафос.

Відповідь

Odo

Завітаю колись, як буду у Полтаві.Тому що всі люди різні, і те що одному ганьба для иншого суцільна краса, якщо довільно цитувати Достоєвського. Не буде ніколи в усіх згоди щодо найменшої реформи не лише мовної, але й будь-якої, тому й повинні всі чинити згідно своїх знань та освіти, а не бабусь коло під’їзду, бо так нацією бабусь з насінням і залишимось.Так Ви ж оце зі своїм "ліньки" і робите імідж нашій мові, подивиться отак людина, і подумає про себе, ну коли вже мовознавці лінуються апостроф ставити, то мені й поготів, що ж це за мова така, ліпше я вже російською з помилками накарябаю, але без усяких там апострофів, щоб виглядало пристойно.

Відповідь