>>> ДОПОМОЖИ ДІТЯМ НА НОВИЙ РІК! <<<

Групи RSS Календар Учасники Всі альбоми Ігри Блоги Правила

Відповідь
 
LinkBack Параметри теми
Старий 23.10.2007   [permalink]
Завсідник
Re: Вірші, що зачіпають душу...
 

Пережити той день, коли друзі пішли у васали, мабуть можна.
Да проститься їм гріх, да проститься їм зрада. Кожному
Каяття їхнє довге-не переслухати за добу.
Біль пережити можна.
А як пережити ганьбу?

Галина Кирпа. Пишу по пам1яті. Може трохи неточно. Це була моя улюблена збірка-більше про цю поетесу ніколи не чула. Навіть в неті не знайшла. Її книжку мені подарували, а потім хтось вкрав. Я сумую за нею. Якщо знаєте, де знайти вірші Галини Кирпи, дайте знати.
Старий 24.10.2007   [permalink]
Постійний відвідувач
 
Аватар для Udaganka
Re: Вірші, що зачіпають душу...
 

Жанна Василенко (из Житомирской области - в основносм пишет на украинском - но я и половины не понимаю, та что не могу оценить :) но вот это поняла и оценила :)

Я под корни подрезать хотела б причины,
По которым из жизни
Так рано уходят мужчины. –
Те, которых в народе зовут «Настоящий!»,
Уважая за сердце и ум,
За душевный порыв,
Жизни их не щадящий.
Раздавали так щедро они
Рук и мыслей творенья.
Но, не ради того чтоб спастись от забвенья.
На мужчинах таких мир всегда наш держался.
Шар земной во Вселенной
Без них не вращался б.
Если б жили они
На Земле нашей вечно,
Сотворили бы рай –
Наш, земной, бесконечный.
Видно, в мире ином
Подвиг их нужен тоже.
Что ж мы плачем по ним?
Что же горе нас гложет?
Может, это они звезды
В небе однажды зажгли
И луну осветили, чтобы здесь, не Земле
Все красивее жили?
Что ж мы плачем о том,
Что родные из жизни ушли,
Если нам над Землей они новые звезды зажгли?
Старий 23.12.2007   [permalink]
модератор
 
Аватар для V00D00People
Re: Вірші, що зачіпають душу...
 

я ходил без тебя в луга,
я ходил без тебя к цветам.

я смог без тебя сто тропинок пройти,
я смог без тебя у ручья прилечь,
я смог без тебя весь вечер нести
тяжесть своих одиноких шагов,

больше я так не могу -
без тебя
(с) эжен гильвик
Старий 12.01.2008   [permalink]
Добрий модер ))
 
Аватар для Uksus
Re: Вірші, що зачіпають душу...
 

Метелика ловити я не хочу:
Він квітка неба – хай живе собі!
Хай крильцями барвистими тріпоче,
Щоб радісно було мені й тобі.
І квітку лісову не стану рвати,
Її додому я не понесу,
Бо вдома їй джмеля не погойдати
І не попити ранками росу!
І не стеблинку, гілку чи травинку,
Я не ображу – це страшенний гріх!
Бо в кожній з них живе тремка живинка,
Що світиться довірою до всіх.
Користувачі, що подякували Uksus за цей допис:
Старий 13.01.2008
Def
Допис видалив fragov. Причина: offtopic
Старий 13.01.2008
rust
Допис видалив fragov. Причина: offtopic
Старий 13.01.2008
Def
Допис видалив fragov. Причина: offtopic
Старий 13.01.2008
Uksus
Допис видалив fragov. Причина: offtopic
Старий 13.01.2008
rust
Допис видалив fragov. Причина: offtopic
Старий 04.02.2008   [permalink]
модератор
 
Аватар для V00D00People
Re: Вірші, що зачіпають душу...
 

Мне нравится, что вы больны не мной

Мне нравится, что вы больны не мной,
Мне нравится, что я больна не вами,
Что никогда тяжелый шар земной
Не уплывет под нашими ногами.
Мне нравится, что можно быть смешной -
Распущенной - и не играть словами,
И не краснеть удушливой волной,
Слегка соприкоснувшись рукавами.

Мне нравится еще, что вы при мне
Спокойно обнимаете другую,
Не прочите мне в адовом огне
Гореть за то, что я не вас целую.
Что имя нежное мое, мой нежный, не
Упоминаете ни днем, ни ночью - всуе...
Что никогда в церковной тишине
Не пропоют над нами: аллилуйя!

Спасибо вам и сердцем и рукой
За то, что вы меня - не зная сами! -
Так любите: за мой ночной покой,
За редкость встреч закатными часами,
За наши не-гулянья под луной,
За солнце, не у нас над головами,-
За то, что вы больны - увы! - не мной,
За то, что я больна - увы! - не вами!

(с) Марина Цветаева.
Старий 27.03.2008   [permalink]
-
 
Аватар для Odo
Re: Вірші, що зачіпають душу...
 

Зачепило, одначе:
Відповідь:
МІЙ ХРЕСТ

Сьогодні вечір, а вона – з ними.
Сьогодні вітер, а я сам, знову.
Оце мій хрест, зніміть його з мене.
Оце мій хрест, зніміть мене з нього.

Оце мій хрест. Я ніс його довго.
Зустрів її і кинув під ноги.
Оце, кажу, такі мої дрова.
Ти розпали мені вогню з нього.

Вона сказала: “В мене є фрески.
У мене храми є, на них – шпилі.
Якби маленький, золотий хрестик.
Якби на шию, а не на спину”.

Тепер прийшли і кажуть: “Прощайся”.
Центуріони стали, як влиті.
Візьміть маленьке золоте щастя.
Лишіть велике кам’яне лихо!..

Хрестоносіння, кажуть, – це догма,
І час новий мене змете, змеле.
Оце мій хрест, я ніс його довго.
Зніміть мене. Зніміть його з мене.

ТРАВНЕВА БАЛАДА

Травень, а так, понімаєте, холодно.
Так, понімаєте, все навпаки!
А за вікном починається поле
І видно за полем село Бармаки.
В час, коли бідній душі одиноко,
А поряд дорога гурчить об’їзна,
Я плащ одягаю і йду на дорогу –
А може полегшає, хто його зна...
Дорога так само, як я, неприкаяна,
Дорога мене обтікає, мов каменя,
Байдужа, хоч губи собі прокуси.
Дорога мене приведе до лікарні –
В дощі рожевіють її корпуси.
В мене тут зараз ніхто не вмирає,
Так що й сумління знеболено спить.
В мене тут є санітарочка Рая,
В Раї для мене знайдеться спирт*.
Підем гуляти? Рая не проти.
Станем в садочку під деревце.
Віршів читати Рая не просить.
І дуже я вдячний Раї за це.
Рая сама говоритиме більше.
Каже: “Наравицця дуже мині
Амириканський писатель Селінжер”.
Знаєш, – питає, – такого, чи ні?
Я відповім. (Не те, що подумав).
Пахне мовчання, як шоколад.
Голдена Колфілда постать сутула
Ген у вікні однієї з палат.
Я відчуваю – підходжу до краю,
Вже й бісенята стрибають в очах.
Я обніму санітарочку Раю
Прямо в холодних і мокрих кущах.
Далі вже слів не знаходиться в мові,
Тільки – що ми молоді і живі.
Буде як острів в зеленому морі
Плащ мій, простелений на траві.
Скоро вмирати я ще не збираюсь.
Я ще існую,
бо я ще люблю
Милу мою санітарочку Раю
І мокру – під нею – вітчизну мою.
Але коли таки прийде по мене
Баба безноса з косою в руках,
Хай би росли такі темнозелені,
Мокрі й холодні кущі в головах...

* Спирт нашатирний Н4ОН. (прим. автора).

© Олександр Ірванець

Востаннє редагував Odo: 27.03.2008 о 09:39.
Користувачі, що подякували Odo за цей допис:
Старий 27.03.2008   [permalink]
Новачок
 
Аватар для Sir
Re: Вірші, що зачіпають душу...
 

Бути собою...

Бути собою –
До болю, до крику!
Бути собою
До самих основ!
Бути собою!
Якою? Такою,
Щоб вірити завжди
У слово „Любов”!
Тихою ніччю,
Вранішнім розвоєм,
Над берегом річки
Розкинувши крила,
Я стану такою...
Небесно-земною:
Лише одна мить –
І я вже полетіла!
І я не боюся
Упасти додолу,
І я не боюся
Зламать свої крила,
Бажаю завжди
Залишатись собою,
Щоб сонце зі мною
За обрій летіло!

Я буду собою:
Хай що кажуть люди!
Я буду собою –
Такою, як є!
Я буду собою:
І це життя буде
Таким, яким є,
Все, до краплі, моє!

Махно Світлана
Старий 27.03.2008   [permalink]
Гуру
 
Аватар для черешня
Re: Вірші, що зачіпають душу...
 

Мій улюблений:

Р.Кіплінг "Якщо..."


Як вистоїш, коли всі проти тебе —
Упали духом і тебе клянуть,
Як всупереч усім ти віриш в себе,
А з їх зневіри також візьмеш суть;
Якщо чекати зможеш ти невтомно,
Оббріханий — мовчати і пройти
Під поглядом ненависті, притому
Не грати цноти ані доброти;

Як зможеш мріять — в мрійництво не впасти,
І думать — не творити думки культ,
Якщо Тріумф, зарівно як Нещастя,
Спримеш як дим і вітер на віку;
Якщо стерпиш, як з правди твого слова
Пройдисвіт ставить пастку на простих,
Якщо впаде все, чим ти жив, і знову
Зумієш все почати — і звести;

Якщо ти зможеш в прориві одному
Поставить все на карту і програть,
А потім — все спочатку, і нікому
Про втрати навіть слова не сказать;
Якщо ти змусиш Серце, Нерви, Жили
Служити ще, коли уже в тобі
Усе згоріло, вигасло — лишилась
Одна лиш воля — встоять в боротьбі;

Як зможеш гідно річ вести з юрбою
І з Королем не втратиш простоти.
Якщо усі рахуються з тобою —
На відстані, яку відміриш ти;
Якщо ущерть наповниш біг хвилини
Снагою дум, енергією дій,
Тоді весь світ тобі належить, сину,
І більше: ти — Людина, сину мій.

Перекладач: Є.Сверстюк
Користувачі, що подякували черешня за цей допис:
Старий 27.03.2008   [permalink]
-
 
Аватар для Odo
Re: Вірші, що зачіпають душу...
 

Офтоп:
Відповідь:
Допис від черешня Переглянути допис
Не грати цноти ...
Перепрошую в автора, але після прочитання винничукових весняних ігор в осінніх садах такі рядки несамохіть викликають подвійне тлумачення.


Старий 28.03.2008   [permalink]
Здібна учениця
 
Аватар для Olio
Re: Вірші, що зачіпають душу...
 

НЕКРАСИВАЯ ДЕВОЧКА

Среди других играющих детей
Она напоминает лягушонка.
Заправлена в трусы худая рубашонка,
Колечки рыжеватые кудрей
Рассыпаны, рот длинен, зубки кривы,
Черты лица остры и некрасивы.
Двум мальчуганам, сверстникам её,
Отцы купили по велосипеду.
Сегодня мальчики, не торопясь к обеду,
Гоняют по двору, забывши про неё,
Она ж за ними бегает по следу.
Чужая радость так же, как своя,
Томит её и вон из сердца рвётся,
И девочка ликует и смеётся,
Охваченная счастьем бытия.

Ни тени зависти, ни умысла худого
Ещё не знает это существо.
Ей всё на свете так безмерно ново,
Так живо всё, что для иных мертво!
И не хочу я думать, наблюдая,
Что будет день, когда она, рыдая,
Увидит с ужасом, что посреди подруг
Она всего лишь бедная дурнушка!
Мне верить хочется, что сердце не игрушка,
Сломать его едва ли можно вдруг!
Мне верить хочется, что чистый этот пламень,
Который в глубине её горит,
Всю боль свою один переболит
И перетопит самый тяжкий камень!
И пусть черты её нехороши
И нечем ей прельстить воображенье,-
Младенческая грация души
Уже сквозит в любом её движенье.
А если это так, то что есть красота
И почему её обожествляют люди?
Сосуд она, в котором пустота,
Или огонь, мерцающий в сосуде?

Н.Заболоцкий
Користувачі, що подякували Olio за цей допис:
Відповідь

Закладки

« - | - »
Параметри теми


© Полтавський форум. Місто Полтава.
Украинский портАл
Rambler
Украина онлайн

Poltava - Poltava Forum. Полтава Стрелка - Полтава вконтакте.