Ви переглядаєте тему Складаємо словник полтавського балаку в розділі Мова та Література, що є підрозділом форума Творчість та Інтереси; Відповідь: Допис від Tail ... тогда вобще пресс бомбезно напрягается ... Бомб е зно — ...
| Результати опитування: Чи треба позначати офтопом неполтавські слова? | |||
| Так | | 16 | 72,73% |
| Ні | | 6 | 27,27% |
| Голосували: 22. Ви ще не голосували в цьому опитуванні | |||
![]() |
| | LinkBack (1) | Параметри теми |
26.05.2008
| [permalink] | ||
| Гуру |
Синенькі-так називають часто баклажани. Не знаю,чи тільки на Полтавщині таке. Але я, кожного разу як чую, то в мовчки возмущаюсь! По-перше, хто синенький? А по-друге не сині вони, а фіолетові... | ||
| Користувачі, що подякували черешня за цей допис: |
26.05.2008
| [permalink] | ||||
| - |
Відповідь:
Відповідь:
Куди там; Куди Твоє діло - вирази незгоди та незадоволення кимось. Та - наголошений вигук, що б’є всі рекорди вживаности у Полтаві. Починає кожне друге речення, коли не кожне перше. Має емоційний відтінок легкого екзистенційного відчаю, нпр.: Та куди там... Востаннє редагував Odo: 28.05.2008 о 13:42. | ||||
28.05.2008
| [permalink] | |||
| - |
Відповідь:
Запєцати - зробити. Характерно полтавський зворот, де "шо" заступає літературне "мов", "немов", "наче" тощо. Доводилося чути, нпр., таке: "п’яний шо вата". Віднєкуватися, однєкуватися — заперечувати свою причетність до чогось. Спортився — зіпсувався. Востаннє редагував Odo: 22.06.2008 о 12:41. | |||
30.06.2008
| [permalink] | ||
| Новачок |
Основоною відмінністю "полтавської" мови є слівце "ШО". саме за цим словом полтавчан впізнають у будь-якому куточку України. "Полтавська мова" у кожного своя, переважно це слова: російського походження з українським закінченням, або навпаки, українського походження з російським закінченням. і пишатися цим, на мою думку, не варто, та й немає чим. | ||
09.07.2008
| [permalink] | ||
| Гуру |
Сояшник- соняшник Свайба - весілля. Хотіла ще про прізвища тут написати. Мабуть помічали ви, що на Україні ,(переважно в селі, на вулиці) жіночі прізвища звучать не так, як написані в паспорті? ![]() Маму Дереша, небось, кличуть Дерешиха, Забужко сусідки потай називають Забужчиха, Костенко -Костенчиха і т. д. Цікаво, як склалась така традиція? Звучить в такому варіанті прізвище дещо зневажливо. І чи по всій Україні прийнято так говорити? | ||
09.07.2008
| [permalink] | |||||
| - |
Відповідь:
Відповідь:
Відповідь:
![]() Відтак, розмовна мова завше намагалася скоротити офіційні форми мовлення і максимально додати їм емоційного забарвлення, що і народжувало неповторну місцеву говірку, звідси ж всі смачні та соковиті полтавські слівця і колорит полтавського балаку, що є одним з найяскравіших мовних явищ українського мовного простору. Я пишаюся полтавським балаком і тим, що саме він став підґрунтям сучасної української мови, і не розумію тих людей, що соромляться його, як на мене, це все одно, що соромитися своєї здатности до емоцій взагалі, тобто, це ніщо инше, як прояв якихось національно забарвлених комплексів, як на мене. Щодо мовних запозичень з російської, то дійсно вони є і не лише з російської, багато тюркських запозичень (адже Полтава колись була козацькою прикордонною фортецею, що мусила довгий час стримувати степовиків), як і у будь-якій говірці, у Львові та Волині — польські, в Ужгороді — угорські та словацькі, у Чернівцях та Бесарабії (південний захід Одеської области) — румунські, на Чернігівщині, Сумщині — білоруські тощо. І що, може львів’яни, волиняки, закарпатці, буковинці, бесарабці та сіверці цього соромляться? То чого мають полтавці соромитися? Який сенс соромитися себе, своєї історії, а може краще ознайомитися зі справжньою (а не тією, що нав’язувалася нашому народові сересере) історією свого краю і мови і побачити, що є безліч речей, унікальних гідних того, щоб ними пишатися? Говірка — це палітра з фарбами, що без упину перемішуються, народжуючи все нові і нові барви, слова, вирази тощо. Востаннє редагував Odo: 10.07.2008 о 11:32. Причина: Automerged Doublepost | |||||
10.07.2008
| [permalink] | ||
| Риклохматко синьо-змерзле |
ЗашкопиртАтися - зачепитися, мало не впасти. | ||
| Користувачі, що подякували laithemmer за цей допис: |
![]() |
| Закладки |
| Параметри теми | |
| |
Схожі теми | ||||
| Тема | Автор | Розділ | Відповідей | Останній допис |
| Новини Полтавського міського клуба Банзай Кіокушин Карате | fragov | Кіокушин Карате | 20 | 13.06.2008 12:09 |
| Полтавського «регіонала» увіковічнили в граніті | RSS | Теревені | 9 | 19.03.2008 17:36 |