Полтава форум

aneisha

kobieta, знач так. Андрєєв - російський письменниек початку минулого століття. жив у Фінляндії. єсть у нього такі твори "Он". " Большой шлем", Дневник сатаны" і тд. Той чи ні? ану признавайся?)))))

Відповідь

nickeler

Odo, от не знаю...важка мова чи шо... якесь воно таке тягууучееее... ну не можу я... тричі бралася за Раскольніковські пріключеівія - не можу... мо ще раз попробувать?
а Андрєєв це канешна да!!! ухх...так шо аж...ну словами це не передать...
читаю от нині Галину Пагутяк, ахотілася на її книгу, найшла таки. Оце проза, якраз в моєму стилі... і така вічна сльота, опале листя і холод... атмосферена - те що дохтур прописав!

Відповідь

Victorious

Мені також отой класичний ФМ ну такий занудний... Інша річ - ранні твори, як-от "Чужая жена и муж под кроватью". Там є життя, динаміка, гумор, характери, а до глобальних проблем байдуже. Як у Чехова: не обов'язково про велике писати менторським тоном.

Відповідь

kobieta

Тільки що зайшла в бібліотеку Мошкова і ввела Л.Андреев - видало купу його творів. Да, це той, якого я читала. Чомусь саме дужче засіла в пам"яті назва "Красный смех" - як на мене, ця назва характеризує всю його творчість. Цікаво пише, але дуже ж страшно. Страшно через неприкриту реалістичність. В нього неоднократно змальовується війна, але не романтично-героїчна, а така, що аж вивертає...
Читала..років 4 тому. Добре, що прочитала швиденько і забула. Ну..тобто, десь воно на дні в мені є, але загалом - не сильно згадую. Дуже все песимістично(можливо, якраз реалістично - мені важко судити) і надзвичайно багато чорного гумору. Страшнувато.
Пам"ятаю, в якомусь його творі розповідалося про те, як якась панночка гуляла з своїм другом, чи нареченим, чи бой-френдом..ну шось таке. І гуляли вони лугами-полями, аж доки не забрели в ліс. Там заблукали, стало темніти і страшніти. Спочатку я думала: добре, що дівчина не сама, а з чоловіком - все буде ок. Нічого ок в Андрєєва не буває! Хлопця побили, дівчину згвалтували... Краще б вже вона була сама.
А так... - мало того, що її згвалтували, так ще й виявилося, що в неї такий друг, що й захистити не може. Сумно. Не пам"ятаю, шо там далі було - може вони навіть покінчили з життям. Але то вже таке. Чомусь саме цей момент зачепив.

Відповідь

aneisha

Кобі, ти права на всі 100.
найбільше люблю Андрєєвсьоуого "ОН". Читала, що після відчленування Фінляндії від РІ, він не зміг повернутися і захорів душевно. а цю розповідь написав у період хвороби. то вона така я є. так яскраво, але спокійно і до жаху реально розповідає про ховробу хлопця.
мені він тим подобається, що в нього немає отого жаху, який зараз всюди. кровіща, і всьо такоє. він жах наганяє простими речами. але то жах, який пробирає аж до глибини.

Відповідь

kobieta

Знайшла вчора в неті два нечитані мною твори Гришковца. Зараз читаю і насолоджуюся.
Невеличке оповідання "Встреча с мудростью" і роман "Асфальт".
Хочу ще і ще!

Відповідь

Ктулху

"Асфальт" очень сильно перекликается с "Рубашкой". Но роман сильный. В свое время, во время чтения, сам целый день никуда не выходил, и поставил телефон на вибру /чтобы не отвлекаться/, пока к вечеру не дочел до конца, и лишь потом, одев свой зеленый пиджак, ощутил, что такое свежий воздух и взгляды прохожих :)
В финале "Асфальта" осталась пара загадок, так и не раскрытых, что обращает разум к повторному прочтению)

Вообще Гришковец красава - объяснить суть вещей простыми словами - это его. Эдакий антипод Гришковца - Пелевин, который все непомерно усложняет, изобретая разные (дословно) "орально-анальные вау-факторы" и прочие термины, типа "Вселенского Жу" :)

Відповідь

Odo

І де Ви там занудність бачите А як Вам "Запіскі із мьортвого дома"?Ой, от кого не люблю, так це Антошу Чехонте, скільки не брався читати, ото вже справжнє занудство рідкісне, все погано, всі жалюгідні та смішні, життя нікчемне тощо. Світ стає сірим і покинутим. Якось довелося почути думки Анни Ахматової з її спогадів про Чехова, дуже здивувався, що вона так само не була його прихильницею.

Та нє, Пєлєвін — рульний дядько, мені лише його "Чапаєв і пустота" не сподобалася, а решта, як згадаю Гришу-філателіста з "Покоління Пі", чи "Ашхабад на конє, каг птіца в нєбє" з "Жизні насєкомих" не можу стримати посмішки, останні ж книжки про "А Хулі" та "Емпайр В" можу цитувати дуже довго. Гарно пише, професійно, вишукано, шляхетно, зі знанням справи грає словами цілком у руслі російської літературної традиції, відчувається вплив Набокова. Я вважаю його одним з тих, хто сіє зерно мудрости маскуючи його під жартами блазня. Його мудрість весела і необтяжлива для сприйняття. НМСД.

Відповідь

aneisha

иииии, от Чехова ніколи, мабуть, не зрозумію. більше десятка сторінок ніколи не виходило. НІМАГУ.

а Пєлєвін таки дядя, шо нада. найбільше люблю " Шестипалого і затворника".

ЗІ: взялася перчитати Стейнбаха. ото де чувак. сторінки швидко-швидко пролітають. тільки от осад залишається.

Кобі, щойно перечитала "Смех" Андрєєва. воно маленьке, але таке сильне. відразу відчуваєш, як пацану боляче, бо над ним сміється та, яку він найбільше любить. а вона сміється навіть не з нього, а з дивакуватого костюму. не знаю як і чому, але від Андрєєва аж пробирає дрібними мурахами.

Відповідь

kobieta

Хе-хе! ото працюємо! покидалися до книжок та читаємо! Тільки що почала Асфальт. Хаааароооше. Але доведеться зробити перерву на роботу :)

Відповідь