Полтава форум

**SEM**

Та не прикалывайся--это лишь для понту пишут "что мол хочу общаться на чистом укр--на самом деле оно никому не надо !!!

Відповідь

Odo

От бачите, инколи і Вам не завадило би поставити під сумнів, чи правильно Ви когось зрозуміли, бо з Вашого допису випливає, що саме неправильно.



На жаль, ситуація з усною літнормою в Україні майже не відрізняється, від тутешньої.

До речі, пане Полтавський кіт, як щодо проголосувати?

Відповідь

rust

Случайно не русскоязычные Украинцы виноваты?

Відповідь

Полтавський кіт

а нащо? свою думку я можу і так вам висказати, але ви знову почнете мені
вказувати на відхилення від теми коли почнете відчувати ,що неправі.

Відповідь

**SEM**

НУ а как тут можно неправлиьно понять--Я те сказал что кроме городской библиотеки НЕГДЕ найти собеседников на чисто укр языке!!!
А ты переспрашиваешь "что мол там ли я нахожу себе друзей и собеседников"!!! Понимаеш МНЕ НЕ НАДО НИЧЕМУ ПРАКТИКОВАТЬСЯ!!!

Відповідь

Odo

Думки ж свої стосовно існування усної літнорми в Україні Ви і досі не виклали, що мене надзвичайно засмучує, але я продовжую чекати на них.

Відповідь

Victorious

Я не бачу проблеми, їй-бо. Особисто я в Полтаві спілкуюся українською скрізь, від будь-якої контори до базару. І в мене чомусь інші враження, чим у багатьох на форумі - тобто навколо я теж чую українську мову. Не сказати що вона аж надто літературна, але природня. З домішками русизмів та діалектизмів, які роблять її ще привабливішою. Я вважаю, що існування різновидів мови - це тільки нам плюс; сам говорю трохи по-різному в Полтаві і Львові.
До речі, я ніколи не чув про якесь особливе місце в Києві, де розмовляли би українською. В Києві я так само нею послугоюсь скрізь, і це не створює для мене проблем. До того ж я можу сам собі обирати коло спілкування; не не значить, що я обираю людей за мовною ознакою, але спільність інтересів так чи інакш визначає прихильне ставлення до української. Тож маю коло спілкування; а коли у нас проходить, наприклад, фестиваль "Країна мрій", на Співочому полі збираються десятки тисяч людей, переважно молоді, які спілкуються українською вільно і невимушено - хоч у Києві її загалом поменше, чим в Полтаві.
А згадка про Чернівці нагадала мені одне спостереження: колись з інтервалом в кілька днів побував в Козельці Чернігівської області і Хотині Чернівецької. Між ними десь 700 км; століттями були в складі ворожих імперій. А говорять одною мовою, і ніщо її не бере.

Відповідь

Odo

Щодо полтавського суржика з його колоритом цілковито згоден, сам обожнюю і збираю його перлини у відповідній темі. Але мені йдеться дещо про инше, про так би мовити, високий стандарт усного мовлення. Він є у будь-якій мові. Зазвичай, будь-яка мова має нижній розмовно-побутовий щабель та високий стандарт мовлення для ділових переговорів, публіцистики та філософської полеміки, для політичного спілкування на міжнародному рівні тощо. Погодьтесь, що суржик на міжнародному рівні звучатиме дещо екстравагантно? Тобто, я не проти суржика, але проти того, щоб мова складалася лише з одного тільки суржика. Мусять бути й инакші рівні усного мовлення, саме про них мені і йдеться, саме їх мені бракує і саме для з’ясування де у полтаві вони існують, я і створив цю тему. Досі позитивних серйозних відповідей не зауважив, на жаль.Воно зветься "Чернівці", сам там не бував, дізнався про нього на Домівці, можете там спитати.Цікаво, хоча думаю, що вимова таки серйозно різнилася. Особисто я, з труднощами продираюся до глузду сказаного галицькою говіркою, збивають з пантелику инакші наголоси у словах, инакша інтонація фрази та "екання": поседіти, потремай тощо.

П.С. До речі, цікаво було би побачити Ваш голос у голосуванні

Розпитав про це місце докладніше у одного свого київського знайомого:

Відповідь