Ви переглядаєте тему Як Ви ставитесь до падонкіфського сленгу? в розділі Мова та Література, що є підрозділом форума Інтереси; Mr.Kronko , нехай я буду тираном, але діти ВМІТИМУТЬ писати правильно, щоб не було отаких ...
| Результати опитування: Чи підтримуєте Ви існування падонкіфського сленгу на форумі? | |||
| Категорично за | | 4 | 22,22% |
| Швидше за | | 3 | 16,67% |
| Хтозна | | 3 | 16,67% |
| Швидше проти | | 3 | 16,67% |
| Категорично проти | | 5 | 27,78% |
| Голосували: 18. Ви ще не голосували в цьому опитуванні | |||
![]() |
| | LinkBack | Параметри теми |
06.03.2008
| [permalink] | ||
| Риклохматко синьо-змерзле |
Mr.Kronko, нехай я буду тираном, але діти ВМІТИМУТЬ писати правильно, щоб не було отаких випадків: а ти сам пасатрі как ті пішиш а патом міня учі. | ||
| Користувачі, що подякували laithemmer за цей допис: |
06.03.2008
| [permalink] | ||||
| КАААААААРРР |
Відповідь:
Відповідь:
"а ти сам пасатрі как ті пішиш а патом міня учі" - а вот это не олбанский кстати!! Это просто безграмотно!!!! Кому не ясна разница спросите у ВИКИ!!! Для олбанцкого есть правила между прочим! а от деток жалко.. мама не помнит себя в детстве и решает что цаца а что кака толком сама не понимая что есть что :( нирадасна какта Востаннє редагував Mr.Kronko: 06.03.2008 о 11:35. Причина: Automerged Doublepost | ||||
06.03.2008
| [permalink] | |||
| горгона пилипівна |
йа креведко! и спробуйте сказати що це оффтоп! падонки це нація, породжена інтернетом! не допустимо вимирання цієї мови! ми ж підписали віповідну хартію з іншого боку, якщо дві людини розуміють одна одну, то "кака кому разніца хто как гаваріт"! Відповідь:
І нікому не кажіть, що Полтава - духовна столиця! Патамушо уже нет... ми як тряпочкою прикриваємося здобутком Гоголя і Колтяревського, а самі п..димо горельєфи і пам"ятника Зачинателя української мови, з памятника Слави, газовий агрегат з вічного вогню...Ніколи не називайте Полтаву столицею духовності...хіба колискою. Духовність тут народилася і тут же вмерла! Інтелігенція 19-20 століття крутиться в гробах від того... А для вас паданкоффскій проблема! А в піонертаборі говорили так - "тиси дусурасачкаса" або "встасавасай вжесе расаносок"??? вставляючи склад -со, -се, -сі і т.п.... теж свого роду падонкаффскій... ок, не буду грузить...просто мені цікава ця тема і має деякі матеріали. тому не воспрепятствуйте народу!!! І почитайте праці Лесі Ставицької Востаннє редагував nickeler: 06.03.2008 о 12:05. Причина: Automerged Doublepost | |||
06.03.2008
| [permalink] | ||
| Частий гість |
MR Kronko +1 Жжешь ниПадеццки +1 к слову о Тиране!!! +1 к "йа телефончег", у меня блютуз подписан как "Йа мобилко" -1 за то что мою речьзакрыли под OFFTOPом... ты бвло что почитать :) Лайтхаммер, а кто сказал что народ пишущий на этом форуме Олбанским, не умеет писать? это твой предрассудок!!! Я не лингвист, и правописанием не отличаюсь, но не в такой степени... Но все же.. Например монолог Кронка удивил... не думал, что есть единомышленники... очень праильно высказался nickeler ... Особенно на счет Кирпичного языка (мы так называли) везде вставляли КИ. Очень грамотно написано и о культурной столице. Эх... мечты, мечты.... | ||
06.03.2008
| [permalink] | ||
| Шпійон ;) |
падонкафское наречие отчасти схоже с ненормативной лексикой - ее ведь тоже нужно уметь использовать. согласитесь, что бывают 3-х этажные выражения пьяных сапожников - они вызывают антипатию. но в тоже время как забавно и к месту получается тоже самое употреблять Лесю П. в своих пьесах. | ||
| Користувачі, що подякували Tail за цей допис: |
07.03.2008
| [permalink] | |||
| Риклохматко синьо-змерзле |
Відповідь:
Офтоп: Востаннє редагував laithemmer: 07.03.2008 о 10:26. | |||
07.03.2008
| [permalink] | ||
| КАААААААРРР |
так и до мордобоя не далеко может сойдемся на том, что: "чем бы дитя не тешилось, лишь бы не беременело" а? ато навязывание личных моральных устоев - дело, минимум, неблагодарное | ||
| Користувачі, що подякували Mr.Kronko за цей допис: |
07.03.2008
| [permalink] | ||
| горгона пилипівна |
шматок розумної статті в дуже розумному і класному журналі "Ї" олена кондратюк м о л о д і ж н и й с л е н г я к м о в н е я в и щ е Лексичний склад нашої, як і будь-якої иншої, мови містить велику кількість сленгових утворень, що відповідають певним соціяльним та професійним групам людей. Упродовж часу, коли наша мова перебувала під впливом тоталітарної системи, визнавався єдиний стандарт літературної мови. Проте існування різноманітних діялектизмів, сленгізмів тощо доводить, що мова залишається динамічною системою, яка постійно живе і розвивається. Визначення сленгу та його історія На Заході період так званого «жаргонного вибуху » вже минув (увінчавшись зокрема «Механічним апельсином» Берджеса), тоді як до України хвиля інтересу до субмов докотилась лише порівняно недавно. Досі в наукових колах почасти домінує розуміння молодіжного соціодіялекту як «мовного хуліганства». Дослідженням цього питання займаються нині лише окремі мовознавці, хоча сама тема надзвичайно багатогранна. Сленг доволі поширене явище, він є засобом спілкування у найрізноманітніших прошарках населення і сягає своїм корінням у сиву давнину. Адже і століття тому різні соціяльні групи мали свій стиль мовлення, притаманний саме цій групі. Крім того, розповсюдженим видом сленгу є сленг професійний, що побутує у мовленні людей певного фаху чи роду заняття. У ХVІІІ-ХІХ ст. на Полтавщині, де кобзарювання було досить поширеним явищем, сліпі бандуристи мали свій власний сленг, який називався «лебійською мовою» і був незрозумілий навколинім, але при уважнішому розгляді бачимо, що його легко було вивчити, оскільки він ґрунтувався на певних закономірностях перекручування слів, хоча були й окремі сленгові новоутворення. Деякі номінації лебійської мови фігурують у сучасному молодіжному сленгу, зазнавши певних деформацій. Наприклад, поширене у молодіжному мовленні слово лахати (сміятися) пішло саме від мандрівників-лірників, навіть не змінивши значення: «дерти лаха» – сміятися. Слово кльово має таке саме коріння, і вимовлялось воно спершу «клево». Головний персонаж оповідання Г. Хоткевича «Сліпець» належить саме до даної соціяльної групи й ось цитата: «Оце, – думаю, – клево» (у значенні «добре»). Загалом межа між живою, розмовною мовою та сленгом була і є дуже рухливою, перехідною. Часто статус слова змінюється, і те, що, скажімо, у 60-х, 70-х, 80-х роках ХХ століття вважалося сленгом, тепер стало частиною повсякденного словника людей. Мова дуже чутлива до змін у політиці, ідеології, науці, духовній культурі, тому й сленг, як один із її складників, надзвичайно швидко зазнає змін. Так, сленг молоді 50-60-х рр. фактично не зрозумілий сучасному молодому поколінню. Сленг кожної історичної епохи відображав риси часу. Сленг 60-х був наслідком підвищеного інтересу до наркотиків, популярної музики, постійної евфорії. Сленг 70-х містив велику кількість епітетів, що стосувалися невдах: «wally», «nurd» тощо. У сленгу 80-х переважали слова, що стосувалися грошей та роботи. Єдиного і всеосяжного визначення сленгу немає і дотепер. Неодноразові спроби розмежувати сленг і загальновживану лексику або сленг і нецензурну мову не дали результатів. | ||