Полтава форум

ХмаркА

Серденько рветься на шматки...
Немає силоньки чекати….
Ой як же хочеться мені.....
Скоріш ту новину пізнати...

Що скажеш ти коли прийдеш???...
Чи взагалі сьогодні будеш???...
Чи всплеск емоцій принесеш....
Чи душу..ти мою ізгубиш....

Чи варто те що я роблю...
Чи не даремне сподівання....
Я ж говорила...я...ж люблю....
І прочекаю до світання........

Ой…Боже….тут привиділось мені….
Ви з нею там….удвох……одні…..
А я….отут сама…..у темряві кімнати….
Де ж взяти сил???......щоби оце чекання подолати……….

Відповідь

Udaganka

прямо заставило на себя примерить ситуацию! Проникновенно!

Відповідь

ХмаркА

а..он...не позвонил...не спала...всю ночь...потом написал....после обеда следующего дня: "я не решил..что я хочу..."

и вот..

Дозволила собі цю слабкість...
Повірила посмішці долі...
Раділа кожному слову....
І сяяли очі в ту мить....
І ось величезная радість...
Ти йдеш говорити їй - НІ...
Я вдома чекаю на тебе....
На той довгожданний дзвіночок...
Чихоча б два слова у смс....
Проходить година ...і...друга...
Серце летить на небо....хоча і не треба....
...світає....вісточки від тебе все ж немає...
...та щоб не було памятай.....
...я..все ж на тебе чекаю.........................


вот....тип любовь......а сердечко...то болит...душа...не на месте.....но все равно ....человеческая мудрость в двух словах - верить и надеяться...

я надеюсь..........................

Відповідь

ХмаркА

……як я могла впустити тебе в своє серце...
....бентежить душу я дозволила тобі.....
...........ти ж спокій мій порушив....
ятрив же душу ти мені.....була весь час я у журбі...
....та ти й не думав...що в ту ніч було зі мною...
......навіщо ж в голову пускать дурниці.....
....та ти дивись....хто..зна...
можливо ще прийдеться...почерпнуть води...з криниці....
а...я..ж не спала.....сліз багато пролила...
та марно...все....але тоді тобою я жила....
....та не жалкую я...і не ховаю почуття....
...не маю я за теє каяття.....
...лиш маю...я...маленькую образу........
......більш не хочу чекати ні єдиного разу....
....бо невдячним ти є....тільки настрій псує те нахабство твоє....
.......півтори ті доби..наче вічність були....та боролася я...із полоном журби.....
....а коли я пішла...на хвилинку..якусь...і не встигла сказати тобі - повернусь...
...почуття..мої понівечив ти.....не прочекав..хвилинок...десяти.........

Відповідь

ХмаркА

В той день…у ту обідню пору,
Коли зустрілися ми знов,
Я начебто чекала приговору,
І не боялася відмов....
...По осені блукали довго....
Дивилась в очі я твої,
Шукала вічної опори,
В тобі,мій дорогий,в тобі....
Ти зміг пустити мене в своє серце....
А я змогла довіритись тобі....
І вже від тоді...два сердечка...
Палають разом....у однім вогні!!!

Відповідь

ХмаркА

...ти думаєш те все задарма??...
Якісь дурниці та й усе?....
Та то ж справжнісінькая карма,
Тому хто хрест отой несе.

Мабуть судити я не можу,
Мабуть казати про це гріх,
Та все ж дозволь оту „вельможу”,
Хоча би виставить на сміх.

Як можна так людей дурити???
Та взагалі...хіба ж так можна жити???....
Навіщо ж на добро отак...якимось злом тремтіти???...
Та добре...заспокоюся...тобі ж з цим жити......

....тобі болить...твоя душа....
вона ж була...немов розкута....
і там немає каяття....
бо суть твоя.....вон азмінилась....
...хоча...стривай....ти ж не такий....
ти ж щира,добрая людина....
у тебе ж купа світлих мрій....
чому ж ти кажеш що ти злий???
Що хитрий....трохи лицемірний???....
Та це ж не так!!!!!!!
О,милий мій!!!!!!
Повір мені.....я ж тобі вірю............

Відповідь

ХмаркА

Те значення слова щастя.......
Це не те що згрібає ненастя......
Це не те що ховає біду...
А це те, що будь-де, будь-коли я тебе знайду....

І я зможу зробити хай хоч душу спалити......
Всі вогні запалити.......всі річки зупинити....
Через спів пташок і дзюрчання струмка.......
Доведу..всьому світу..наскільки моя душа...твоїй душі близька!

Ти довірся мені.......і не бійся нічого....
Бо твоя я навік..мені не треба нікого...
Ти весь світ у долоні взявши....
Довів мені як можна покохавши....
Серед оцього сірого буття.....
Знайти..долину... острівець кохання....
Де хтось тебе чекає від присмерку до світання....
І ладен задля тебе, задля кожного твого бажання.....
Понести найстрашніше покарання......
Прийняти будь-якую муку....
І витерпіть...божевільную розлуку........
Щоб ти зумів.....повірити мені......
Щоб ти прийняв це наяву,а не вві сні,
Щоб зрозумів клітиночками свого тіла........
Наскільки я тебе,мій рідний, полюбила!!!!!!!!

Відповідь

ХмаркА

Чогось серденько моє плаче....
Чомусь душа моя болить....
І не боюся я невдачі.....
Та все ж тривожить мене мить...

Чи може десь за небокраєм... Хтось потребує каяття???
Чи може там Хтось занехаяв...паросток свого життя???
А може там Хтось подумав про сенс свого буття???
Ні....то примара.........точно знаю..той Хтось ...він не з мого життя....

Й допомогти йому не зможу....хоч знаю що йому болить...
Та хоч й прилину на якуюсь мить...
То тим Йому не допоможу....
А лиш зумію розлютить......
Прости мене..........мабуть не зможу.....я втихомирити оту твою....тривожну мить............

Та прошу я ......нехай душа...нехай...вона вже не болить...
Бо я сама переживу здолаю...повір кого потрібно покараю.......
Я зможу все....а ти живи...і....пам”ятай...що я твоє життя оберігаю.....

Відповідь

ХмаркА

Як хочеться мені тієї казки....
Що показав мені ти восени.....
Там не було ні одної поразки....
То все були рожевії ті сни....

Я закохалася у тебе до безумства....
Я марила тобою наяву....
Я вперше знала, дійсно знала...
Навіщо і для кого я живу....

І зараз же нічого не змінилось....
Я ж досі так тебе люблю....
А ти?...ти...теж?....скажи,мій милий?.....
Скажи...і знов я оживу........

Того почуття більш не буде....
Йдуть люди.....
Краплі з очей, безліч недоспаних ночей...
Тиша повсюду......
Серце кричить, душа вилітає...
Небо безкрає....
Хтось в цім житті щось найдорожче має.....
А я вже нічого не маю.....
Роже й болить,палає й картає,
Серця немає, душа відлітає....
Нізачим жити все тіло палає.....
Не зрозумів ти як я тебе кохаю....
Може пробачиш ??? будемо разом???
Будемо жити і життю радіти?....
Я ж дозволила тобі серденьком своїм заволодіти.....
Я ж полюбила...і дала тобі полюбити......

Відповідь