Полтава форум

Odo

Відповідь

V00D00People

Відповідь

Odo

Відповідь

**SEM**

Відповідь

черешня

Відповідь

Tail

Відповідь

**SEM**

Відповідь

rust

Читаем топик и много думаем, каким боком сообщение относится к нему?

Відповідь

**SEM**

Відповідь

Руда

Найкращий подарунок-великий віник з квітів, при тому не обов1язково, щоб найдорожчий, а не одна однакова передбачувана червона троянда на кожне свято(був у мене такий кадр, дарував прорахований подарунок(ну, щоб не менше й не більше певної суми й однакову червону троянду на кожне свято, крім як троянди на свято більше ніяких квітів ніколи не бувало, чи треба говорити, що ми розбіглись-просто він і в усьому іншому був такий, даруйте на слові, передбачуваний жлоб))
Головне, щод було цікаво й непередбачувано. Гарно, зі смаком запаковано, було сюрпризом. Нехай дрібничка, але подаровано з фантазією. Мені подобаються подарунки типу віник квітів(я взагалі то польові люблю, такі як біля переходу бабки продають, маленьким пухнастим букетом), гора кульок, власноруч зроблене щось( фотошльопнуто, намальовано, написано, змайстровано, придумано), коротше, не занадто дорого, але з фантазією. Терпіти не можу, коли тягнуть тебе до магазину й кажуть вибирай, або до кіоску з квітами.(Воно може й з найкращими намірами, але в дурній голові одразу виникає питання:тобі ліньки було завчасно про мене подумати?) Дорогий подарунок, те, що дійсно хочеться, совість вибрати не дозволяє, а коли вибереш щось, потім себе відчуваєш ніяково-думаєш, можливо людина на таку суму не розраховувала і т.д., причому, такі почуття в мене прокидаються навіть тоді, коли сума невелика. Щоб не переживати такі моменти, краще я собі піду й куплю.
Люблю, коли свято добре продумане. Коли чоловік точно знає, кохана, ні про що не хвилюйся, я вирішив, зараз підемо туди, а потім підемо туди. (Ну на концерт, а потім в улюблену піцерію, наприклад).
Був у мене колись момент. На День Валентина я хотіла піти на концерт у Листопад-чомусь мені подобаються ці щорічні концерти полтавських "зірок", люблю брати участь в конкурсах, кожен рік щось виграю. Коханий не подумав, що квитки треба купити раніше, їх не було, потім домовився зі знайомим, що нас так пропустять. Товклися під Листопадом, потім всілись на вільні місця і весь концерт сподівались, що ніхто не згонить. Терпіти таке не можу, так важко було продумати раніше? Або така тема: кохана, куди ти хочеш піти? (А то ти сам не знаєш, за кілька років, що ми разом, хоча людина теж просто хоче мені вгодити)Починаємо ходити, все забито, звичайно-бо ніхто раніше забронювати столик не додумався. Звичайно, у мене знов з1являються маніакальні докори сумління-можливо, він сюди заходити не планував, щось тут дорогувато і т.д. Коротше, за біготнею, куди б піти, як все забито, настрій зникає, бо мене дратує, що про це не подумали завчасно.
Отака я противна, більше за все люблю підвищену увагу, бо й сама, коли щось планую для нього, продумую до дрібниць. А щодо побутових романтичних моментів типу каву в постіль- то це дуже класно, хоча я гидотна домогосподарка. А коханий-господар класний, дуже уважний, не полінується мені приготувати перекусити навіть о 12 ночі, у плані побуту взагалі проблем немає,це він мене без особливого успіху намагається навчити готувати і рідкий сюрприз у вигляді розваленого тортика швидше можна сподіватись від мене.

Відповідь