Що зараз волає у Ваших колонках?

Cradle of Filth, як би це не банально звучало

Зараз грає:

Tommy Lee - Tryin' To Be Me

Poets of the Fall - Sleep

шось усі так швиденько підсіли на поетів)))))
у нас їхнє засилля вже завершилось.

Cadaveria - the dream

ПИКНИК - От Кореи до Карелии

Агата Кристи - Секрет

Кино - Кончится лето

Смысловые галлюцинации - Вечно молодой

Сообщение от V00D00People

Reamonn - Tonight

so beautiful and wild, so beautiful...

рання осінь. сонце. іду додому з універу. по дорозі бачу клен. під ним - килим з золотаво-жовтих листочків. збираю їх. роздивляюсь - кожен індивідуальний. вдихаю їх аромат. мммм... солодкий.
а в навушниках Reamonn - Tonight... і все намить розчинилось.
лише пісня і золотаво-сонячно-жовтий килим.

їду зрання в автобусі на роботу:
у вухах волає Dark Tranquillity котрий плавно змінює Amorphis а потім Arch Enemy. В автобусі товкотня, стати нема де, хтось гучно розкрив свій матюгальник і з невдоволенням матюгає той же автобус і людей в ньому (тому що багато, - а коли влазив гад було менше???). Ще хтось з-заду гармонійно і безсовісно підперає мою дупу та усе тіло до поручня- оглянувся (ледь не звернув шию) - безпардонна особа віку так 55-60 років (ну що з неї візьмеш?). Відчиняються двері, з них починають майже випадати люди (як піна з бутилки), котрих намагаються підперти інші очікуючі на зупинці, в решті решт, якимось чудом (чи може кулаками) усе це кодло під матюгливий галас і ненавість один до одного ледь-ледь впихується в автобус, їдемо далі.

Arch Enemy змінилось не менш мелодійними Hypocrisy.

Ось нарешті довгоочікувана ріднюсінька зупинка. Але проблема - як вибратись з автобуса!. Нарешті, немов ядро гармати, тіло моє випльовується з ненависної коробки. і... "лише пісня і золотаво-сонячно-жовтий килим" - пилюка. Дякую тим, хто в останній момент пхнув мене в спину, щоб нарешті я виплюнувся з транспорту! (а кажуть пожилі люди немічні, особливо бабки, - а на спині до сих пір відчувається "немічна рука":))))

Ще раз вмикаю "Dark Tranquillity - Inside the partical storm." - життя стає прекрасним:)) і в голову вже в котрий раз приходить мисля відзняти кліп в маршрутному автобусі на найважчу нашу пісню, або ж придумати іншу - "Inside The Crazy Bus" в котрій буде оспівуватись любов до людей та ранішніх поїздок в маршрутному міському транспорті.

Викуривши сигарету та дослухавши улюблену Inside The Partical Storm, йду в офіс, зрозумівши - яка ж все-таки романтика отак "поспілкуватися" з людьми зрання:))) - а про нову пісню потрійбно подумати:))

а я нарубала в плеер концертніків Нікелей, і тягаю... а взагалі саундтрек до мого пересування містом дюж дивний.... від класики до Пающіх трусів.... сама з себе хрінєю...