Вы просматриваете тему Маленька дитина і українська мова. в подразделе Детсадовский возраст, который находится в форуме Детки; Сообщение от Sky Куська , де ви таке накопали? Купіть правопис, почитайте. часть была услышана
Не треба вірити всьому, що розміщують в Інтернет. Просто щиро не раджу.
І ще одне цікаве питання, може Ви допоможете. Де беруться і яку мотивацію мають люди, що видумують і розповсюджують такі...як Ви казали там?..."новоязиковиє терміни"? Хто придумав, що тепер українською мовою ПІДСРАЧНИК - це стілець? Ви ж так вважали, коли свій пост оприлюднили? Чи Вам просто притаманно повторювати чужі дурниці?
Мені теж було смішно, доки сам там не побував...
З одного боку юрти та коні, та....."совєццкі" п'яти- та дев'ятиповерхівки...
Трьох/п'ятирічний Land Cruiser коштував рівно стільки, як у нас тут нова "Нива" (троє дверей).
10-12 річна дитина знає рідну мову і...дуже часто англійську (а деякі роблять акцент і на вивчення китайської).
Але основне, про що йшла мова:
рівень самоповаги у них набагато більше, чим у наших громадян....
А багато хто з українців так і дивиться, кому б та як вигідніше "підлизнути".
І це при тому, що населення тієї країни не дотягує за кількістю й до трьох мільйонів.
нет,я не повторяю чужих глупостей,я их просто наблюдаю в повседневной жизни. По поводу мотивации - мне тоже интересно чем люди думают. БОльшую часть написанных слов было услышано по телевизору в новостных передачах. Я этих слов не придумываю,я от них ужасаюсь - во всех языках есть заёмные иностранные слова, а люди придумывающие новые и ненужные термины заставляют меня задуматься о языковом будущем своего ребенка,ведь эти слова насаживаются нам с телеэкранов как совершенно нормальные. Я хочу,чтобы мой ребенок знал певучий и красивый украинский язык,а не неологизмы придуманные в сивом бреду.
ГВИНТОКРИЛ, ГЕЛІКОПТЕР - вертолёт
По-перше, гвинтокрил і гелікоптер - це різні речі. Сам гелікоптер (фр. hélicoptère) чим не подобається? Вертоліт краще?
ГУРТ - группа (людей)Как оказалось, русское слово «вертолет» – тоже заимствование, и тоже из французского. Только это так называемая «калька», когда переводятся части сложного слова и смысл остается понятен. Слово «вертолет» было создано по подобию французского “gyroplane” (имеющего то же значение и существующего с 1907 года). Первая часть слова «верт-» (от слова «вертеть») соответствует французскому “gyro-“. С этого дня вертеть-лететь зазвучало как будто по-русски, более понятно.
Завжди було. Робити щось гуртом.
ЗАВІДУВАЧКА - заведующая
А як - завідуЮЧА? Про активні дієприкметники в українській мові чули? Та й бажано просто завідувач.
КАПТУР - капюшон
Бувайте здоровенькі, бо мені ще на станцію треба, промимрив він, нап'яв на голову каптура й пішов. (М. Чабанівський)ИРЖА - ржавчинаМиха́йло Іва́нович Чабані́вський (Циба) — український письменник.
Народився 18 вересня 1910 р. в с. Лигівці, Сахновщанського району на Полтавщині.
ЛИЖВИ - лыжиНе злюбила вона нас .. Було так і їсть як іржа залізо (Марко Вовчок); — Кавун чоловік добрий, та зате Кавуниха дуже лиха: гризе мене як іржа залізо (І. Нечуй-Левицький); — Нічого — добрі люди. Коли б не стара,.. всіх як іржа залізо точить… (Панас Мирний).
По-перше, це ковзанці.
Чому ж лижі?Мама возила її сковзаться на льоду на лижвах або в гості. (І. Нечуй-Левицький)
КОРКОТЯГ - штопорУ "Словнику Української мови" АН УССР в 11 томах (СУМ) слово лижви пояснено так: "Те саме, що лижі". А лижі визначено як "дерев'яні полози різної довжини, які прикріплюють до ніг для пересування по снігу". Даючи ілюстрацію до слова лижви, словник наводить цитату з І. Нечуя-Левицького: Мама возила її сковзаться на льоду на лижвах або в гості. Не треба бути академіком, щоб зрозуміти, що сковзаться на льоду можна лише на ковзанцях, тоді як лижі пристосовано для снігу. Отже, лижви — це ковзанці. Саме так пояснює це слово і словник Є. Желехівського з посиланням на твори О. Потебні. У цьому значенні вживають слово лижви і українці в діяспорі. Таким чином, мовознавці УССР зробили підтасовку, виходячи з подоби слова лижви до російського слова лижі.
Напевне, неологізм, але цілком нормальний - тягнути корок. Є ще пилотяг. Сосать пыль (пылесос) можна, а тягнути вже ні?
МІЛІЦІЯНТ - милиционер
Варіація на зразок польського поліціянта.
ЛЕТОВИЩЕ - аэропорт
Летовище - нормальне слово, щоправда, в первинному сенсі це не стільки аеропорт (будова-комплекс), скільки сама злітно-посадкова смуга, поле.
НАКЛАД - тираж
Було і є.
ОЛИВА - масло (моторное)
По-перше, моторне МАСТИЛО.
Олива ж:
1. Вічнозелена субтропічна рослина родини маслинових з їстівними плодами, з яких одержують харчову і технічну олію; маслина; плід цієї рослини.
2. Нижчий гатунок олії, який добувається з плодів цього дерева гарячим пресуванням і використовується для освітлення (переважно у лампадах), для змащування чогось і т. ін.; олія, олій, нафта, гас.
3. заст. Мастило.ПРОДАВЧІНЯ - продавец (женщина)Цей оклик вояків долив оливи до огню. Обличчя ключника набігло кров’ю, зуби заскреготали (І. Франко)
Продавщиця є калькою з рос. продавщица. Як на мене, продавчиня й звучить природніше. Як господиня. Все ж бажано вживати продавець.
УБОЛІВАТИ - болеть
Ось що каже Антоненко-Давидович в "Як ми говоримо" 1970-го року:
ЧЛЕНКИНЯ - член чего-то (женщина)Дiєслово „болiти“, вiд якого творять iменник „болiльник“, означає укра-
їнською мовою „вiдчувати бiль або жаль чи скорботу“: „Так болить спи-
на, трудно розiгнутися“ (М. Коцюбинський); „Мене ж болить її вiдвiчнеє
страждання“ (I. Франко). Зате коли мають на увазi не самий бiль, а пере-
бiг хвороби, тодi вживають дiєслова „хворiти“: „Усе лiто я хворiла“ (Панас
Мирний). Є ще в нашiй мовi слово „вболiвати“, що означає — „спiвчувати
комусь“, „журитися за когось“, „брати чиєсь горе близько до серця“: „Сер-
це чогось щемить i щемить. Наперед уболiваючи за чужими дiтьми, як за
своїм сином“ (М. Стельмах). Вiд цього дiєслова й утворено iменник „убо-
лiвальник“, яким позначають ту людину, що вболiває за невдачу або успiх
гравця чи всiєї спортивної команди. Нашi академiчнi словники — Росiйсько-
український та Українсько-росiйський — дають тiльки слово „уболiвальник“,
якого й слiд додержуватись, поки українськi спортсмени й глядачi не вига-
дали нового слова для тих нестямцiв, що не можуть спокiйно всидiти на
змаганнях.
Слово вживалося ще до війни.
І ще додам від себе про такий страшний новотвір як КШТАЛТ...
З якої "Енеїди" і хто автор, сподіваюся, здогадаєтесьОлімпськії во всяку пору
І грім пускающий їх пан
Ходили голі без зазору,
Без сорому, на кшталт циган.
Та й за інші слова можна розібратися, наприклад, каміон завжди був каміоном.
Про -я в словах на зразок доляр, рекляма чи спеціялізація:
ЛінгвоцидПерегляд слів, уживаних в українській мові, почався після утвердження правопису 1933 року, що значно уподібнив українську мову до російської. З абетки вилучено букву ґ, заборонено вживати йотування, букву и на початку слова і м'яке л (хоча воно є навіть у офіційних докуметах і виступах посадовців поч. 1930-х рр., наприклад, нормою було говорити Маріюполь, кляса і плян), а українську наукову термінологію переглянуто і узгоджено з російсько-українськими словниками (Інститут української наукової мови було зліквідовано у 1930 році).
Ну, може тому що:
а)б)1. Вічнозелена субтропічна рослина родини маслинових з їстівними плодами, з яких одержують харчову і технічну олію; маслина; плід цієї рослини.
2. Нижчий гатунок олії, який добувається з плодів цього дерева гарячим пресуванням і використовується для освітлення (переважно у лампадах), для змащування чогось і т. ін.; олія, олій, нафта, гас.
3. заст. Мастило.
![]()
Потому что:
У російській фаховій мові термін масло вживають як загальну назву речовин (матеріалів) тваринного, рослинного, мінерального та синтетичного походження, які мають певні спільні фізико-хімічні властивості: є нейтральними, горючими, нерозчинними у воді тощо [1, с. 73]. Розмежовують їх, додаючи до родового терміна певні ознаки, наприклад, животное масло, растительное масло, техническое масло.
Українська мова має власні закони [2; 3]:
1. Український термін масло вживають в значно вужчому значенні, позначаючи ним лише "харчовий продукт, який отримують збиванням або ретельним перемішуванням охолоджених солодких або прокислих вершків (сметани)" [4, с. 758], тобто як відповідник рос. животное масло.
2. Терміном олія (від лат. oleum) традиційно позначають природну жирову речовину, яку добувають з насіння або плодів деяких рослин [5, т. 8, с. 7], тобто як відповідник рос. растительное масло.
3. Призабутий термін олива набув другого життя, коли його було застандартизовано в [6, п. 4.13] як відповідник російських (англійського) термінів (-а) минеральные масла або нефтяные масла (mineral oil). Потім термін олива почали трактувати ширше, що знайшло своє відбиття у сучасному українському словнику енциклопедії [4, с. 889]. З побудованої у [2; 3] класифікації певних класів органічних речовин випливає, що термін олива доцільно запровадити як родовий для позначання низки класів природних і штучних нерозчинних у воді рідинних чи твердих матеріалів, найчастіше вуглеводневої природи, одержаних переробленням нафти, вугілля, горючих сланців, деревини тощо, а також хімічною модифікацією жирів, яким у російській мові відповідає термін техническое масло. Таке запровадження терміна олива забезпечує однозначне відокремлення цих матеріалів від жирів (зокрема, олій і масла) та восків, запобігаючи тим самим плутанині та непорозумінню між фахівцями різних галузей і сфер діяльності.
4. Терміном мастило треба позначати пластичний мастильний матеріал, що його одержують структуруванням олив, олій чи їх сумішей загусниками, тобто як відповідник російського (англійського) терміна пластическая смазка (grease).
Отже, кожен з термінів олива та мастило посів належне йому місце в українській термінології, яке ґрунтується не принципі подобається/не подобається, а на двох наукових класифікаціях (класифікації органічних матеріалів та класифікації мастильних матеріалів) [2; 3], розроблених спільно термінологами, хіміками і матеріалознавцями. Виходячи з цього, терміни олива та мастило є непорівнянними, бо належать до різних терміносистем:
- термін олива належить до терміносистеми, побудованої на підставі класифікації органічних матеріалів за відповідними комплексами властивостей, хімічним і компонентним складом, прямо пов'язаним для більшості природних матеріалів з їхнім походженням;
- термін мастило належить до терміносистеми, побудованої на підставі класифікації мастильних матеріалів з погляду фізико-хімічних та функційних властивостей.
http://msu.kharkov.ua/tc/cons/maslobak.html