посоветуйте альтернативу
Вы просматриваете тему Курка промислового походження: чи варто купувати? в подразделе Дети до 3-х лет, который находится в форуме Детки; посоветуйте альтернативу
посоветуйте альтернативу
Какая-то нерадостная альтернатива
отож :)
Точно, навіть такі повсякденні, здавалось би речі, дуже впливають на якість харчів.
Простий приклад, вулиця біля хати, залита отим смолистим розчином, що на жарі прилипоє до черевиків. Його випари спричиняють мутації і різні шкідливості на вагітних і яйцеклітини, при чому як на людей, так і на тварин, а особливо на птахів. Так що якщо на вулиці в екологічно чистому селі прокладена тіпа асфальтова дорога, то мяско там вже не дуже й екологічне получиться. Отакі справи)))
Я ж весь час тепер помню про Рябу! Була сьогодні на ринку, мала час. Хотіла купити саме курятину. Ану ж, думаю, щас візьму і куплю не Рябу. Іду, роздивляюсь. Кіоски тільки Рябині, але надворі стоять за столами люди і продають своїх, домашніх. По-перше я давно не тримала в руках курку цілісну. Мені і не треба отого всього шо на ній є - шию, шкурку, кістки, внутрєнності, жир. І таку велику не нада. Спитала-не переполовинюють. Жаль... Поряд лежать кролі з шерстяними лапами дивляться стекляними очима. М"ясо кролів я люблю, але отаку препаровану тушу купити не наважуюсь. Пройшла рядами туди-сюди тричі. Це якби смєлості, та рєшітєльності, то да! А так мені треба було просто на вечерю, порцію грам 300, філе. Сказала собі шо це ж в останній раз... і купила Рябу(кстаті, домашні курки були по 30 за кг, а Ряба по 16 за кіло)
Цікаво, хтось із форумців готує курку з "нуля"? Тобто, що вона оце бігла, ви схватили, зарізали, голову відтяпали, кишки вийняли, і т.д. Коли хто це робив востаннє?
з нуля - це купити навесні курчаток, виходити їх і аж тоді оте все, шо ти написала :)
Мммм.... я не знала, шо ще десь є таргани!!!!!!!!!!!!!!!
Їх же не стало років 3-4 тому! Ніде не стало!
Може ця "домашня кухня" - це останнє місце, де готують шось корисне і смачне і тому там і досі живуть таргани?
Я крольчатину и говядину вообще есть не могу, не знаю почему, жалко, что ли. Вот свиней, кур, индюшек - ем, а тут - не могу...
Когда-то бабушка из деревни передала нам индюшку. Когда я достала её из сумки, очень удивилась, так как она была большая и с перьями (бабушка спешила, так как сосед внезапно решил ехать а Полтаву и не было времени бабуле обработать птицу).
Пользуясь инструкциями бабушки, которые в изобилии были получены мною в телефонном режиме, я залила её кипятком и стала ждать, когда перья сами отвалятся, но не тут-то было. Некоторые перья были такими огромными и не хотели выдергиваться, пришлось пустить в ход плоскогубцы.
Долго я мучилась с этой индюшкой, была даже мысль с балкона вышвырнуть подальше, но потом пришел с работы муж и спас меня: и перья убрал с кожи, и внутренности выпотрошил.
Мне тогда был 21 год и это первое и последнее знакомство с необработанной птицей.