Толерантність, або "Свій - чужий"

Що це тебе, Скай, сподвігло на роздуми про расізм?

Сподвигла - хз, напевне що одна цікава розмова.
Шукав один відеоматеріал за участю Тетяни Миколаївни (якого так і не знайшов ) і натрапив на її блог. І так як наші думки з цього приводу збігаються (несприйняття расизму як такого і будь-яких його проявів) - вирішив додати її статтю у свій щоденник.

Не буду тут розмірковувати, що до "на що ви сподіваєтеся? Яких цілей хочете досягнути? І – у який саме спосіб?!", але скажу... Ото все що написано про чужу дитину, якось наївно написано... Толерантність??? Про яку толерантність ви кажете??? Спростувуючи ту "чудову" метафору на початку поста, хочу привести народну казочку, про те як довірливі люди пускали у свій дім лисичку і що робила лисичка з курочкою, з качечкою, з гусочкою і.т.п??? Всі памьятають??? Або, невже вам сподобається, коли гість вашого дому накладе купку лайна посеред гостьової кімнати... Звісно, не можна це все приривювати до якоїсь раси, але невже ніхто не помічає, як поводяться наші "гості" у нашому домі??? Якщо казати, про власний досвід, то можу сказати, що знаю набагато більше українців ніж негрів, арабів чи китайців і при цьому є речі, які наші люди ніколи собі не дозволяли в порівнянні з тими ж арабами чи неграми... Звісно нехочеться казати, що всі перераховані мною народності покидьки, але, на мою думку, це вже тенденція... Про китайців нічого поганого сказати не можу, в китайців є поняття культура та повага...
Закінчуючи свій пост, хочу сказати, що проблема не в неграх, не в арабах, не в китайцях, проблема в нас самих в нашій нації, тому що ми самі дозволяємо ганьбити наш дім, тому що ми самі його зневажаємо. Не навішую останню фразу, як ярлик, на всіх українців, але складається таке враження...

Щодо того, що ми "самі дозволяємо ганьбити наш дім (с)" - тут одночасно виникає як згода (у більшій мірі таке притаманно тим, хто є прихильниками тієї теорії, яку пропагували колись в СРСР "не існує національності, є радянська людина"), так і заперечення. Але ж не слід говорити те, що ми не поважаємо себе і свою країну - не поважають її лише ті, кому байдуже до всього (так сказать "пофігісти"). А от щодо поводження - у кожній нації представники як інтелігенції (яка нізащо не дозволить собі непристойного поводження будь-де), а є ж такі "тихоні", які потрапляючи до чужої країни починають емоційно самовиражаться (та і в нас такі є - та сама абітура, наплив якої буде незабаром - вдома, коло мами воно тихеньке, біле і пухнасте, а от тільки відчує повну свободу - розкриваються усі темні сторони).

Якщо казати, про власний досвід, то можу сказати, що знаю набагато більше українців ніж негрів, арабів чи китайців і при цьому є речі, які наші люди ніколи собі не дозволяли в порівнянні з тими ж арабами чи неграми...

А мені понаравився Ша - сидів мовчки, посміхався постійно, такий скромний сімпатічний китаєць... А я ж йому тоді не дала води, може він дійсно ще хотів. Довго карталася за це (( Навіть зараз соромно.

От скажу зразу - побачила Монтян і відвернуло!!!
Не буду навіть читати. Не має вона в мене авторитету!

не читал но осуждаю бгагаагаг

Ялина пасиб, поржал от души ))). На самом деле вопрос очень не простой. Дело в том, что так сложилась моя жизнь, что я и в отдыхе, но чаще в работе сталкивался с определенным разнообразием представителей разных народов. Испытал прелести, так сказать, на своей шкуре. Притом я не говорю о единичных контактах типа "проездом в метро" я говорю о месяце, 2-х совместного труда. Так вот... Соглашусь с автором статьи в том, что да - не стоит провоцировать и первыми давать повод. Это верно, т.к. иначе действительно будет трудно что-то аргументировать. НО!...такое маленькое НО... У каждого народа есть и нормальные представители и уроды. По Лондону сакжу, когда я жил около 4-х месяцев с нашими ребятами из Киева поначалу было устойчивое желание поубивать, чтобы нас не подставляли и других не позорили. Потом прошло время и... нет, они не изменились - мы переехали в другое место. Глядя на них, никогда бы представители других народов не смогли представить себе, что среди украинцев, как таковых, возможны люди типа тех, что участвуют в этом форуме. А вот когда я столкнулся с большим числом людей из африканских стран... вот тогда я понял, что не Украина, а Африка вошла в Евросоюз и притом по самые помидоры... Не знаю я в чем прикол, вероятно в среднем культурном уровне народонаселения той или иной страны. Он похоже определяет очень много. Влияет и на общее поведение, и на режим общения с представителями других народов, и на трудолюбие, если хотите. Африканцы, как таковые, вообще работать не хотят ни как. То же самое могу сказать и про мальдивцев. Понятно почему: вы там хоть один приличный ВУЗ знаете? Не знаете - приличных там нет. Следовательно, кроме прочего, инициативы к труду 0 - все из под палки. Притом и в своей стране и в чужой. Наши в украине, частенько тоже много делают спустя рукава, зато на западе, при хорошей зарплате... в каждом украинце резко просыпается трудоголик )))). Китайцы же наверное трудовую деятельность начинают в утробе матери - никого я еще не видел более трудолюбивого и трудоспособного. На полном серьезе. ...Я вот только думаю...это по любому как-то связано с рождаемостью у них там...вот только...как? )))))))) Пэтому да: ни в коем случае нельзя провоцировать или давать повод, но! как только начинают борзеть моментально ставить на место, иначе будет "Лондон дубль2". А то и того хуже. Между прочим все черные, смуглые и полосатые, которые прошли: 1- суровую школу жизни; 2-суровую школу российских\украинских вузов))); 3-живут в Европе минимум 3-е поколение - все они ребята хоть куда. Общаться одно удовольствие - уних всегда присутствует эдакий неисстребимый оптимизм.