Юліна тисяча
:: черешня
25.07.2008 в 12:18 (2850 Просмотров)
Після того, як Юля оголосила про видачу тисячі, ми з сестрою покопались в своїх дитячих паперах, де були табелі за 3-й клас, дипломи про закінчення муз.школи, учнівські квиточи, «анкети друзей», «новогодніки» та інші цінні речі.
Витягли на світ дві ощадкнижечки. Бабуся поклала онучкам. Благоразумно вирішили почекати, щоб не задавили, бо по ТБ страхи біля ощадбанків показували. Думаєм, перечекаємо , а потім підемо і в один день заберем свої дєньжонки і в той же день їх і процвиндримо.
І ось нам здалось, що пора б навідатись і забрати свої грошики. Вже ж більше ніж пів року пройшло, мабуть там тишь і гладь...бери-не хочу .
Вже початок мав насторожити...Прийшли. Ощадбанк виглядає як в 80-ті... календарі на стінах за минулі роки з котятами і трояндами,... липкі лєнти вкриті мухами,... грати, за якими сидять працівники банку-дебелі крикливі тітки,... покоцані меблі,..відсутність охорони...
Ну, располагающа обстановочка, щоб тут залишити свої гроші....
Людей було мало і ми аж зраділи- як вдало прийшли! Але з годинку простояли, бо тіточки розмовляли між собою про те, хто як солить огірки, ділились рецептами, водночас щёлкали дерев"яними рахівницями- вели якісь обчислення, значить....
Потім нас було помічено і сказано приходити в пт., на 8 год за талончиками, а потім вже з "валшебним" талончиком нас включать в список щасливчиків, які будуть чекати своєї тисячі. В кінці інструктажа тітка зміряла нас поглядом і в її голосі проскочив сумнів, що до того, чи ми зможемо той талончик отримати... А чого не зможем, подумали ми...? Підходеш і береш. Чи як?
Сестра сказала, що навіть за реальну тисячу так рано не встане, а за примарну тисячу так і поготів. Тому я була командирована за талончиками сама. Е, братці, думаю, я ж вас перехитрю! Прийду в 7.00 і буду перша!
Прийшла в 7.00.............................................. ..................
.................................................. ......................................
Шо то чорне? Шевелиться... Шо за натовп зранку?А...поняв....
В авангарді-бабусі, ведеться штурм. Поодинока молодь розкривши рота стоїть в сторінці і знімає відео на телефон. Не знаю, чи щоразу таке твориться....Вже є очаги бійок...
Суть така: талончиків мало, а людей багато
Отримає той, хто «записався» і ходив справно відмічатись щотижня. Пікантність в тому, що таких списків кілька. Он одна бабця в синій кофті потрясає зошитом і каже, шо її список самий «достовєрний». А друга каже, шо «синьої кофти» ще й духу тут не було, як вона почала вести свій список....Тобто кінців немає...Та, що привезла талончики взяла в однієї список, назвала прізвища і роздала тим людям талони. Інші залишились ні з чим. Що там творилось. Як ту Юлю не називали...Як не кляли час нинішній..
«Приходьте наступної п"ятниці!»
Ясне діло, що ми не те що не отримали нічого, а навіть не зрозуміли з якого краю треба підступатись до цього діла... Мабуть піде наша тисяча на благо України, бо більше таких ранкових подвигів не здійснимо
Отправить другу ссылку на эту запись
Просмотреть профиль
Пометить как прочтённый
