бомба..сразу Лондон вспомнился...аж на скупую слезу пробило - матом ругнуться хочется, как после стакана самогона )))))))), так просто, ради порядку )))

Аткудаво Анейшо писало? З Германі?

угумсь. саме одтудой

ниасилил

Шо ж ти так слабо, Вуду? )))

aneisha, а тобі шо нормальний комп не дали?
І ти шо ото все времня шо там була, самими сосісками годувалася? Ти не охляла, бідняжка??? Наверноє, була така худюща, як з Бухенвальду вийшла

laithemmer, то дома був такий комп. а харчувалося я всякою різною незрозумілою фігньою. Хоча коли прорубила таки фішку місцевого харчування, все стало на свої місця. І повернулася я колобком.
Ось тримай ще одну історію, якшо вже на те пішло))))
Є недалеко від Бонна – чудове середньовічне містона березі Рейну; колишня столиця ФРН, яку звали шуткуючи столицею з трьома коліями — містечко Кьонігсвінтер. Це маленький тихий, але дуже чистий і взагалі чарівний курорт. По набережній там гуляють бабусі в літніх костюмах і брилях, дідусі з трубками і газетами. Туристи катаються на кораблях, голуби намагаються стирити все шо не так лежить. Красота – одним словом. І от вирішили ми зі знайомою відправитися у це чарівне містечко. Але мета наша була більш ніж благородна – відвідати замок Драхенфельс. Ми їхали до Кьонігсвінтера у метро. Трохи нервували, не були впевнені, що рухаємося у правильному напрямку. Але ж інтуїція – це можливість голови відчувати задом, - нас не підвела і ми за годину вийшли на платформу маленького, але дуже чистого і привітного бангофа. Відтіля і почалась наша подорож. Ми йшли по набережній, жували смачнюче морозиво, роздивлялись людей, що і повинні робити нормальні туристи. Правда в тому що туристи, ми і самі почали трохи сумніватись – ледь не кожні 10 хвилин хтось хотів у нас шось спитати. Відповідь «Ніхт ферштейн» їх чомусь дивувала)))) хвилині так на 60 нашої прогулянки по набережній помітили на горі предмет, який нас у Кьоніг і привів – рештки замку. Але місто було таке цікаве, шо ми не простили б собі, аби не позазирали у його цікаві куточки. Такі як вуличку трьох трун,таку вузьку, шо три не пройдуть; неперевершену каплицю, таке як раннього готичного стилю і те де і те пе. Врешті решт наче дістались нашої гори. Місто було позаду. З права шумів Рейн, кружляли якісь літаючи тварючки і комашки. З ліва вгору плівся виноград, а на родозі хостел «лігво дракона». Було зрозуміло що це приватна власність, а от чи можна крізь них ходити? Ми якомога швидше хотіли проминути виноградники. Це було не так легко, як спочатку здалося. Дорога вгору, палюче сонце і повна дезорієнтація. Дорогу нам вказувала вже згадана інтуїція. Окорочка працювали напружено і от ми в лісі. Чомусь здалося, що від старої багатої Європи ми далеко. Крім лісу там нічого не було.

Окорочка підказували дертись в гору. Ідемо. Зустрічаємо парочку – чоловік і жінка поспішають через поле з невідомими мені і досі квітами додому – дивитися футбол. Тому нашвидкуруч підказують нам куди йти далі. Дивляться якось дивно. Ідемо. Гаями-байраками –хащами-струмочками. Знову та ж сама парочка. З усього виходить, що ми рухаємось вгору, але по колу. Я почала тихенького проклинати дракона, трясця йому. Німці говорять, шо ми звернули не туди і показують вірний шлях. Ідемо. Окорочка втомились. парочку зустрічали ще кілька разів і чомусь вираз здивування на їхніх обличчях щораз ставав більш стурбованим.
Ішли ми довго. Кілька годин. І ось нарешті.Драхенфельс. не дивно, шо його довго не могли завоювати. Продертися через такий ліс…. Та ще й у обладунках. Ото були мужики))))
Дивилися на Рейн з оглядового майданчика. Бачили як річка розходиться на дві, зелені пагорби Альп і Австрію. Лапали каміння, якого мабуть торкалися лицарі. Звідти не хотілося йти. На терасі вирішили повечеряти у ресторанчику. Картопля, сосиски, пахучий гарячий хліб, кава і сік були чудовими, офіціантки ввічливими, сонце ніжнішим ніж зранку. І тут…. Шо я бачу?????…. ФУНІКУЛЬОР!!!!
І тільки тепер розуміємо, що саме так – канаткою, дістаються замку НОРМАЛЬНІ туристи. Починаємо реготати, платимо українцю, який возить це маленьке чудо техніки і не хоче брати з нас грошей. Їдемо повільно і бачимо витоптані нами гаї-байраки. Розуміємо чому так здивовано дивилися на нас двоє німців)))).уявляємо, які думки роїлися в головах туристів, які їхали на наших місцях кілька годин тому і бачили двох придурошних, які пруть в гору через ліс. Канатка привозить нас прямо на бангоф.
Інтуїція нас конкретно підвела, але подарувала чудову екскурсію середньовічним містом і веселі спогади.

Прадалженіє банкета!

Дата: Tue, 6 Jun 2006 13:23:34
Тема: 666

kstati,sabuvsja! S we odnim prasdikom! Sogodni 6 jislo
6 misasa 6 roku. Jakwo odkinut noliki, to polujitsja
666. Take ne jasto buvae. i daje esli nas
rosjedenjejut tisjaji kilometrov - vedmi - voni j
juvstvujut. Tak wo powabawte tam i sa mene, tiki wob
golova na utro v mene ne bolila:)
jak tam u vas dila. U mene vse normalno. ja do reji
prorubila jakogo xuja tut po vixidnim magasini ne
roblat. Se dla togo wob narod ne wopingom saimavsa a
provodiv vremja s simjej. A wo v xolodiliku pusto -
nikogo ne ebet. xotja voni tut vumni - skuplajutsa ras
i nadovgo, ne te wo mi - soogdni xoju se, savtra we
wos. Tut narod ne originalnij!
dva dni spala s odkritimi viknami (trixo odkritmi) a
was sopli po kolino, no to vse xujna. Ti ponimaew,
doma mojno xot na lavojke simoj spat i ni xuja, a tut
(vse ne jak u ludej).
I wobwe piwi meni pobolwe! meni vse wo u nas tam -
interesno! ja toj jak bude wos duje sikave napiwu, a
poka ja tut sam, Bonn na golovu podimat ne riskuju, bo
ja ibu wo mesni menti s bujnimi inosransami robljat -
moje voobwe naxuj powlut - to est depertirujut - ja
ibala taki perspektivi!:)
SOMIKAJU

Ще!

Privit, Rijik!
sogodni ja srosumila, wo mi vsi spravdi DURNI (v globalnomu snajenni)
I doviv se meni Futbol, Ti j snaew, ja siei gri ne lublu, ale sogodni
divilas is sadovolennjam,
U nas - na tretomu poversi 3 redaksii ros,ukr i pol, V kojnomu kabineti
e telik, sogodni tut robilos wos nejmovirne - take bratannja narodiv:)
usi divilis matj Ukraina-Ispanija i bolilu sa nas, nesvajauji na vsi ti
protirija, wo doma nas primuwujut pluvati v oblija Rosijanam, a inodi i
polakam,
navit ti xto tak jak i ja do futbolu stavlatsa "nijak" vbolivali, Xto u
nas v redaksii, xto u sebe, ale sagalom u nas buv "proxodnoj dvor", Ja
vse se tobi roskasuu,xoj i snaju wo ne sikavo, prosto tomu wo mene duje
vrasilo stavlenna tut ludej odin do odnogo!
naw wef "skinuvsa":) Se M. tak skasav koli Moskaliki (tut ix tak
nijno nasivajut) spitali, ji se mi skinulis na xavku j pivo, 2 godini
robota stojala, a na karidori i v redaksijax buv takij Gvalt, wo
xavajsa!:)
Nastupnogo rasu take j same bude koli gratime POlwa! i vse se ne tomu wo
u nas v prinsipi sxoji movi i wo mi etnjni susidi - prosto tut do ludini
stavlatsa jak do ludini s samogo pojatku - nesvajajuji na te, xto ti i
svidki! Tim paje wo vsi voni vse davno jivut u Nimejjini i tomu takix
emosij jak nawi pri sustriji s semlakom ne vijavlajut,
I vsi spravdi duje wiro perejivali sa nawu sbirnu, tak samo i s
politikoju!
Moskaliki saxodjat i govorat "A vawi durni vje wos riwili?" Mi kajem wo
ni, a vonu v otvet kajut "A vi,kstati juli wo POTS Jirinovskij skasav sa
navjannja SEA BREEZE?" Mi kajem wo ni, a voni u vidpovid pojinajut
roskasuvat, wo ixni politiki taki j kosli jak i nawi,
Doma b mi drug drugu vje glotki poperegrisali!:(
nu ladno, ja tobi vse mabut nadoiv svoej demagogiej?!:)
Piwi meni pobilwe, wo tam u nas ta jak?
ja sa vami duj SKUJIV!!!!!!
SOMAJU

2 aneishaПро замок дракона реальный прикол что-то похожее у меня тоже было, но то касалось маевки и со значительно меньшим размахом