Грошова допомога постраждалим у війні!
Магазин спортивного харчування Strong Life
RSS лента

легенда чи передбачення?

 :: Повний Армагедець

Оценить эту запись
27.08.2014 в 17:34 (685 Просмотров)
сьогодні спілкувалась з жінкою з Луганщини. вона розказувала, шо разом з "айдарівцями" в її селі удається дресирувати сепарів. а на весну, коли скінчиться війна, запрошувала приїздити на її малу батьківщину, на свята. у травні, коли цвіте воронець. за легендою, він росте на місцях, де пролилась кров. я найшла цю легенду. і трошки в шоці, м"яко кажучи.

«Кожної весни в Черемховому яру, як ніде в іншому місці, розквітають «воронці» і маки. Згідно з легендою, першими поселенцями Айдарського краю були, в основному, чоловіки, які втекли туди від утисків своїх поміщиків або під тиском ворогів-поляків. Все було добре на новому місці, але не вистачало жінок. Тому молоді козаки Осинівської сотні, зібравшись в невеликі загони, (ватаги) час від часу ходили в «дівочі походи», тобто на Полтавщину за нареченими. Там вони знайомилися з дівчатами або молодими вдовами, вінчалися (у той час на берегах Айдара ще не було жодної церкви) і привозили дружин у свої селища.
Але було у молодят чимало ворогів. По степу час від часу проносилися татарські орди, в ярах поблизу більших доріг ховалися розбійницькі зграї. І для всіх них молоді жінки були бажаною здобиччю. Тому молоді козаки зі своїми дружинами у рідні краї пробиралися обережно, маючи напоготові зброю. А в разі зустрічі з недругом - грудьми стояли за свою обраницю.
Так сталося і в один далекий рік. Поверталося з Полтавщини кілька козацьких пар. Позаду була велика частина шляху, попереду вже виднілися білі кручі над милим Айдаром. Але тут несподівано з'явилася велика група кінних татар, і бігти було пізно.
І тоді вирішили козаки та їхні дружини прийняти нерівний бій, вважаючи за краще смерть, ніж потрапити в ганебний полон. По тісному і незручному для ворога Черемховому яру вони кинулися на прорив, рубаючи татар шаблями і вражаючи вогнем з пістолів. І нарівні в цьому бою билися козаки і козачки, відстоюючи своє щастя і свободу, тому успіх супроводив їм. Хоч і поранені, але всі вони вирвалися з оточення і укрилися в приайдарських лісах. Але там, де впала крапля козацької крові - там виріс «воронець», а де пролилася кров дівоча - з тих пір розквітають маки. І так повторюється щороку, нагадуючи нинішнім поколінням про хоробрість їх предків і про кохання».
andy, Ihor, AlexDS и 2 другим нравится это сообщение.
Категории
Без категории

Комментарии

  1. Sky -
    Аватар для Sky
    Цікава легенда. У мого дідуся в селі в Диканьському районі багато цих воронців на кладовищі. І ще дивніше те, що розростаються вони ніби хтось посіяв, хоча вони не дають насіння, а ростуть з клубнів.