Дещиця про Дещицю

Коротше, в країні новий національний герой, який будучи Міністром заспівав про хуйла.

І єсть у мене маленький спогад з часу Майдану. Кілька ночей я там чергувала, ну після замєсов всяких... І от значить прийшли ми туда з толпой друзів, але якось після одинадцятої всі вони розійшлися. І осталась я сама. Воно не то шоб стрьомно самій бути вночі на Майдані, но неприємно і скучно..Але шо робить, зібралась чергувать - то нехай... От бреду я біля сцени, а тут мене хтось зве. Озираюсь - о, знайоме обличчя, музикант. І з ним два чоловіка, такі вкутані в шапках смішних - в одного ушанка, в іншого тоже шось цікаве і авангардне))). Ну вопщем знайомий нас типу познайомив і каже, шо пішов я мотнусь до сцени в мене там діла... І пішов, перед тим сказав, що хоче їсти і підемо топтать шаурму)) А я з ними лишилась. Мужики шось не дуже розговорчиві були, вроді як ліниво їм було спілкуватися... Але з півгодинки про щось говорили, аналізували Майданні процеси... Таке...
Тоді змерзли, звоню значить знайомому - кажу, ну то як, шаурма жде. Коротше рушили ми їсти шаурму, там на Майдані єсть таке місце, де її мабуть цілодобово робили. Взяли хлопці шаурму і пішли ми в Кофе Хаус грітися кавою. Вони хотіли її стоптать там, но офіціант сльозно попросив вийти, щоб його не оштрафували.
Коротше тоді ми сиділи, пили каву і про шось шутили, вони розказували байки зі свого житія... Як оказалося, обидва співрозмовника - екс-посли України в різних країнах. Один з них - екс-посол у Фінляндії. Звать Андрій. Другого, на жаль, не запам"ятала...
Тоді вже близько четвертої дипломати пішли по хаткам, а ми ще їздили в тітушатнік, потім музикант взяв гітару дома і пішов виступать на сцені, бо там хтось ужасний співав і народ чуть не розходився через те...

Ну вопщем, коли Андрія Богдановича призначили Міністром закордонних справ, я чесно дуже раділа. Бо те спілкування лишило по собі велику насолоду, що у нас є такі класні люди, які зовсім не колотять понтів.
А потім був його відомий всьому світові мабуть "соляк" під посольством Росії, чим, мені здається, він вписав себе в історію як народний міністр.
І взагалі, хоча перелому в системі ще нема, окремі персонажі в її структурі дають надію на те, що зміни невідворотні. Нехай не бистро, нехай нерівно, але...
Так шо, Слава Україні, друзі! Героям Слава!