Полтава

Сиджу на роботі, повз мене проходить потік інформації і потік людей. Всі такі різні. І ситуації різні. Роботи купа, голова квадратом. Ще й телефон дзижчить. Я восьминіг - і тільки.
Робиш ляпи, особливо коли вперше в житті стикаєшся з такого роду заняттям, і особливо тоді, коли народ селем ллє до тебе.
А старшОй іде і "стукає" заму.
Хіба справедливо? Так хочеться підійти і спитати: І нашо ото треба було? Хіба я зробила щось таке, чого не можна виправити? Хіба я працюю...

laithemmer

Великобритания. Судебная запись 12659. Дело беременной женщины.
Женщина примерно на 8-м месяце беременности села в автобус. Она заметила, что мужчина напротив смотрит на нее и улыбается.
Она немедленно пересела на другое место. Мужчина улыбнулся шире, женщина снова пересела. Мужчина заулыбался во весь рот.
Когда женщина пересела в 4-й раз, мужчина заржал на весь автобус. Она нажаловалась водителю и мужчина был арестован.
Случай был передан в суд.
Судья спросил...

nickeler

Так дивно стає коли залишають друзі. Наче ж не назавжди. Тимчасово. Вони повернуться і знову будуть говорити з тобою довго-довго, поки руки не затерпнуть від холоду.
Але зараз їх нема, є інші. Але не вистачає саме їх.
Ти поселив у собі частинку її, його, ще однієї її. Тільки но хтось виходить за двері цієї гармонії, картярський будиночок рушиться….
дивно те, як і кого ми обираємо собі друзями. чи то вони нас собі обирають????

Всьо. Далі думки плутаються…....

aneisha

Рідко, коли трапляється фільм, що хочеться дивитися ще раз і ще раз.
"Жорстокі ігри" можу дивитися з ранку до ночі. Сама не розумію, чого самя ця стрічка,... і чого мені постійно хочеться інший кінець...хочеться щоб головні герої залишилися разом...а все виходить як у житті.
Сам сюжет мабуть досить сильний, раз я при надцятому перегляді розвоцькую сльози по обличчу...

Cruel Intentions ("Colorblind" by Counting Crows)

The Verve - Bitter Sweet Symphony

Саунди до фільму взяли за душу...

Коли...

laithemmer

отже... якось так поговорила майже одночасно з купою людей. знайомих і не дуже, рідних і неблизьких... кажуть, що високосний рік він сам собою пафнюжний... кажуть що радіація... кажуть природа казицця... кажуть земля специфічно вібрує в Київському метро....багато чого кажуть...
всі хворіють. поряд, близько і далеко. і когось на душі неспокій. хтость не може приструнити нерви. померло кілька чоловік. саме цього року. а не минуло, а не наступного... доля? може.
і все ж таки, хотіла...

nickeler